Кримськотатарська мова пройшла довгий та складний шлях. З самого початку вона писалася арабською в'яззю, потім - латиницею. А у радянський час кримськотатарську абетку перевели на кирилицю і це було абсолютно неприродньо фонетично. І зараз українці використовують дуже багато слів щодня з кримськотатарської мови, але навіть не знають про це.
Що варто знати про кримськотатарську мову та які слова ми використовуємо щоденно, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на роз'яснення заступника генерального директора Українського інституту, засновника літературного проєкту "Кримський інжир" Аліма Алієва в Instagram.
За словами Алієва, кримськотатарська мова часто присутня в українській мові та у нашому побуті. Він навів декілька прикладів слів:
Серник - сірники
Мейдан - майдан
Кава - к'аве
"Я можу назвати ще десятки слів, які подібні, які мають тюркське коріння. Кримськотатарська мова є на межі зникнення, згідно з переліком ЮНЕСКО. Тому сьогодні для кримських татар одне з ключових викликів і завдань - це зберегти свою мову як ключовий елемент ідентичності", - підкреслює Алієв.
Кримськотатарські запозичення стосуються побуту, їжі, війська, землеробства, скотарства, а також назви топонімів, тварин і природних явищ. Між запозиченими та власними словами української мови можуть існувати різні варіанти взаємин. Іноді нова лексична одиниця витісняє українське слово. Так слово "жереб'я́" поступово було витіснене тюркським словом "лоша́".
Запозичення може позначати реалії, які досі не були знайомі українській мові. Тоді нове слово органічно входить для позначення певного нового явища, бо для нього не існує відповідника в мові. Так в українській мові з'явилося слово "казан".
За даними мовознавців, в українській мові є приблизно 4000 тюркізмів, серед них багато - кримськотатарських. І понад половина з них - загальновживані, такі як гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, балик, пай, чердак, айва, алича, баштан, інжир, кавун, кизил, хурма, ізюм, бардак, ґердан та багато інших.
Раніше ми писали про те, як та коли правильно вживати слова "взаємини, стосунки, відносини, ставлення, відношення".
А ще розповідали про те, чому українською "Лєна" та "Свєта" - неправильно.