Як живуть довічно ув'язнені в Україні: фото, від яких мурашки по шкірі

Кого й коли карають довічним позбавленням волі

Довічне позбавлення волі - найвища міра покарання в Україні, яка прийшла на заміну смертній карі.

В цілому, згідно з Кримінальним кодексом, злочини поділяються на: не тяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. За скоєння останніх особу можуть покарати:

• штрафом у розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
• позбавленням волі на строк понад десять років
• довічним позбавленням волі (призначається у виняткових випадках)

Оскільки довічне позбавлення волі фактично означає перебування за ґратами впродовж усього життя, такий вид покарання встановлюють нечасто. До довічного ув'язнення людину можуть засудити, наприклад:

• за умисне позбавлення життя
• за посягання на статеву свободу чи недоторканність малолітніх
• за тяжкі злочини проти основ національної безпеки України, вчинені в умовах воєнного стану (якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк)

Водночас таке покарання не застосовується до: неповнолітніх, осіб віком понад 65 років та жінок, вагітних на момент вчинення злочину чи постановлення вироку. 

Згідно з інформацією Державної кримінально-виконавчої служби, станом на початок року покарання у вигляді довічного позбавлення волі в Україні відбували 1 578 осіб (1 553 чоловіки та 25 жінок).

Де відбувають покарання довічно ув'язнені

Згідно зі статтею 151 Кримінально-виконавчого кодексу, засуджені до довічного позбавлення волі люди тримаються окремо від інших засуджених. Виключенням є лише ті ув'язнені, які після відбуття десяти років покарання у приміщеннях камерного типу були переведені до звичайних житлових приміщень колонії максимального рівня безпеки.

Цікаво, що засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки й жінки відбувають покарання з деякими відмінностями.

Чоловіки перебувають:

• у секторах максимального рівня безпеки виправних колоній середнього рівня безпеки
• у виправних колоніях максимального рівня безпеки

У період дії воєнного стану в Україні та впродовж двох років після його припинення чи скасування чоловіки, засуджені до довічного позбавлення волі, можуть відбувати покарання у секторах максимального рівня безпеки слідчих ізоляторів (з дотриманням вимог суворої ізоляції від інших категорій осіб, які тримаються у цих установах).

Жінки ж повинні відбувати покарання:

• у секторах середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання
• у виправних колоніях середнього рівня безпеки

Як живуть довічно ув'язнені 

Засуджені, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу (найчастіше - по дві особи) і носять одяг спеціального зразка. 

В одиночній камері таку людину можуть тримати:

• з метою захисту від можливих посягань на її життя (з боку інших засуджених)
• з метою запобігання вчиненню нею злочину
• при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії

Для осіб, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях створюють спеціальні консультаційні пункти.

Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії (з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу).

Вони мають право:

• витрачати гроші (зароблені у колонії, отримані переказом, за рахунок пенсії чи іншого доходу) без обмеження їх обсягу на: продукти харчування, одяг, взуття, білизну та предмети першої необхідності
• на короткострокове побачення із близькими родичами - один раз на місяць
• на тривале побачення з близькими родичами (чоловік/дружина, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дідусь, бабуся, онуки, співмешканець/співмешканка - за умови наявності спільних неповнолітніх дітей) - один раз на два місяці
• на побачення із захисниками, адвокатами, законними представниками (якщо засуджений - неповнолітній), юристами, фахівцями у галузі права (що представляють особу в міжнародних судах) тощо
• на щоденну прогулянку тривалістю в одну годину

За умови сумлінної поведінки та праці, після відбуття п'яти років строку покарання засудженому може бути дозволено брати участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру.

Подати клопотання про помилування довічно ув'язнений може після відбуття щонайменше п’ятнадцяти років призначеного покарання.

Чим реально шокують камери "довічників"

Дрогобицька виправна колонія №40 як пенітенціарний заклад працює безперервно з 1911 року (будівництво було завершено ще при Габсбургах Австро-Угорської імперії).

Колонія є установою виконання покарань середнього рівня безпеки, проте насправді вона "мультирежимна" - у закладі утримуються засуджені всіх режимів (мінімального, середнього й максимального).

Засуджених довічно утримують в малих камерах (для двох-трьох осіб) та багатомісних камерах (для осіб, які відбули понад п'ять років покарання й зарекомендували себе з позитивного боку).

Сектор максимального рівня безпеки (фото: khpg.org)

Одна з камер, де тримають довічно ув'язнених (фото: khpg.org)

Якщо добре поводитись, можна отримати книжки та доступ до телевізора (фото: khpg.org)

Де харчуються довічно ув'язнені (фото: khpg.org)

Катеринівська виправна колонія №46 (у селі Катеринівка Сарненського району Рівненської області) була заснована в листопаді 1947 року як інвалідна колонія УМВС у Рівненській області. Зараз функціонує як колонія середнього рівня безпеки для утримання чоловіків.

В установі є сектор максимального рівня безпеки (засуджені, що утримуються у секторі максимального рівня безпеки не працюють на виробництві та сидять по камерах), арештний дім, дільниця соціальної реабілітації.

Максимальний рівень безпеки виглядає так (фото: khpg.org)

Городищенська виправна колонія №96 є пенітенціарною установою максимального рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини (у 1905-1937 роках на місці колонії був рафінадний завод).

В установі працює дільниця для утримання засуджених до довічного позбавлення волі. Камери - однакові за розміром.

Розкошувати довічно ув'язненим не доводиться (фото: khpg.org)

Куточок "відпочинку" (фото: khpg.org)

Рівненський слідчий ізолятор (колишня Рівненська тюрма №1) був збудований у середині ХІХ століття. Свого часу це була центральна в’язниця Західної Волині та головна пересильна тюрма для кримінальних і політичних злочинців (звідти вони великою зібраною групою вирушали пішки до Сибіру).

Нині при установі функціонує, серед іншого, арештний дім для утримання жінок і неповнолітніх, засуджених до арешту, а також сектор максимального рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі.

У камерах є мультиварки та електрочайники (фото: khpg.org)

Івано-Франківська установа виконання покарань №12 функціонує як слідчий ізолятор (СІЗО). В установі є, крім іншого, медична частина й транзитні камери для тимчасового утримання осіб, які чекають етапування до інших установ.

Також існує сектор максимального рівня безпеки для утримання засуджених довічно.

У цьому СІЗО засуджені до довічного позбавлення волі живуть так (фото: khpg.org)