З початку повномасштабної війни все більше українців зацікавились своїм корінням та автентичною культурою. Нечувано популярними знову стали вишиванки, народні прикраси та етнічне вбрання.
Експерти заявляють, що такий тренд у майбутньому може дійти і до житла. Вони навіть змоделювали, як би виглядали сучасні хати-мазанки.
Про те, яким може бути в майбутньому етножитло українців, розповідаємо у матеріалі нижче.
Біла чепурненька хатина здавна асоціюється з українським селом. Колись їх будували із глини, сирцевої цегли чи хмизу. А тоді цей каркас обмазували розчином з глини і гною. Стіни надалі покривалися побілкою на вапні. Саме через технологію будівництва їх і називали мазанками.
Такі хати були поширені на території степової та лісостепової України. Це пов'язано з природними умовами, оскільки лісів там було обмаль, а відповідно й деревини, тому головним будівельним матеріалом стала глина.
Часто такі хатини потім рясно розмальовували народними орнаментами і символами. Кожна господиня перед святом обов'язково підбілювала домівку, щоб її причепурити.
Такі хати мали свої переваги: взимку у них було тепло, а влітку - прохолодно. Проте мазанки з роками просідали у ґрунт, про них так і говорили, що "старіють" разом із господарем.
Сьогодні техніку хати-мазанки використовують українські архітектори Сергій Махно, Олег і Ліля Україна, Юрій Ринтовт, Вікторія Якуша, а також столяр Микола Степанець. Сучасні майстри цінують глину за те, що вона добре повторює природні форми. Цю техніку досі називають актуальною через її автентичність та природність.
Сучасні варіації техніки будівництва мазанок відрізняються від традиційної формами. Наприклад, дехто із майстрів додає до глини насіння льону, конопель і чайне листя, щоб надати покриттю фактури й аромату.
У мережі зараз ширять різні варіації, як виглядатимуть мазанки у майбутньому. В інтер'єрі лаконічно поєднують сучасні тренди з етнічними мотивами.
На візуалізаціях спроєктовані одно- і двоповерхові будинки. У них можемо побачити великі панорамні вікна, новомодну техніку та стародавні печі із народними розписами у сучасній інтерпретації. Але усе це доволі гармонійно комбінується у новий архітектурний український стиль.
Раніше ми розповідали про те, як козаки відзначали Святвечір і Різдво.
Читайте також про те, як "Щедрик" Леонтовича став символом української боротьби.