Олександр Педан розповів, чого найбільше потребують військові та як їм допомогти
Олександр Педан звернувся до українців (фото: РБК-Україна / Віталій Носач)
З початку повномасштабної війни Олександр Педан активно допомагає ЗСУ та їздить до військових на передову й у прифронтові міста. Повертаючись до Києва, він відчуває суттєву різницю сприйняття війни в Україні.
В інтерв'ю РБК-Україна Олександр Педан звернувся до тих, хто почав "забувати" про повномасштабну війну проти Росії.
"Інколи враження, що це дві різних реалії, просто два різних життя. І нам тут не треба забувати про те, що несеться там. Про те, що там щодня гинуть люди, про те, якою ціною", - ділиться враженням Олександр.
Тому він радить усім без винятку "хоча б у Краматорськ з'їздити, Слов'янськ, Харків хоча б побачити".
Він додає, що перші поїздки залишають по собі найбільший вплив.
"Коли ти бачиш людей, жіночок у броніках просто на вулиці в Херсоні, все перевертається. У такі моменти ти вже не забуваєш про те, що йде війна. Якщо у вас є змога підтримати військових якось, навіть просто з ними побачитись, приділити увагу, зробіть це", - наголошує телеведучий.
Олександр Педан часто їздить на передову (фото: instagram.com/pedanos)
Він пояснює, що захисники та захисниці, які проходять відновлення, дуже потребують уваги та навіть просять влаштовувати для них концерти, виступи.
"Хлопці з "Азова" просять тебе на диво, а давай концерт зробимо. Я не їздив з концертами, ми зазвичай щось привозили, просто спілкувалися, пили каву. А коли з нами поїхали ілюзіоніст, менталіст і бард, я ніколи не міг подумати, що звичайні фокуси з картами можуть настільки відволікати", - розповідає Олександр.
Проста зустріч із військовими - це набагато краще ніж повідомлення зі словами "бережи себе", каже Педан. Моральна підтримка - дуже важлива.
Але якщо ви думаєте, що війна закінчилася, гайда ближче на передову, наголошує громадський діяч.
Раніше Педан пригадав, як отримував погрози від Анатолія Шарія.
Читайте також скорочену версію інтерв'ю Олександра Педана для РБК-Україна про проблеми нашої освіти, повернення на телебачення, вибір професії для дитини та зміни за час війни.
