Тривалі космічні місії, такі як річне перебування на Міжнародній космічній станції, можуть спричинити значні зміни в організмі людини. Ці зміни включають атрофію м'язів, втрату кісткової маси, порушення зору та навіть зміни на рівні ДНК. Деякі з цих наслідків можуть бути незворотними, що підкреслює важливість розуміння впливу космосу на людське тіло.
Що станеться з організмом астронавта, якщо він проведе у космосі пів року або рік, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler)
У невагомості м'язи не зазнають звичного навантаження, що призводить до їх атрофії. Крім того, відбувається втрата щільності кісткової тканини, що підвищує ризик переломів. Ці зміни можуть початися вже через два тижні перебування в космосі, але з часом цей ризик зростає.
Зменшення об’єму крові та зниження навантаження на серце в умовах невагомості можуть призвести до його ослаблення. Після повернення на Землю серцево-судинна система потребує часу для адаптації до гравітації.
Тривале перебування в космосі може спричинити підвищення внутрішньочерепного тиску, що впливає на зоровий нерв і може призвести до погіршення зору. Деякі зміни зору повертаються протягом року після повернення астронавтів на Землю, але інші можуть бути постійними.
Вплив космічної радіації та стресу може призвести до змін в імунній системі та мутацій у ДНК. Дослідження показали, що тривале перебування в космосі може викликати пошкодження ДНК, що підвищує ризик розвитку захворювань.
Ізоляція, обмежений простір та віддаленість від Землі можуть впливати на психічне здоров'я астронавтів, викликаючи стрес, тривожність та інші психологічні проблеми.
Відомі астронавти Скот та Марк Келлі - однояйцеві близнюки. І один з них провів на орбіті Землі цілий рік. Вчені зробили комплексне обстеження та порівняли дані в обох братів. Це була перша така можливість для вчених, оскільки космонавтів, які провели на орбіті понад рік - дуже мало.
У Скотта, що провів у космосі рік, дослідники виявили в геномі неочікувані та суттєві зміни, а ще - пошкодження, і деякі з них незворотні. Космічний політ привів до когнітивного дефіциту у космонавта і це з'ясувалося вже після його повернення на Землю.
Через довший час у стані невагомості у космонавтів всихають м'язи та кістки, а кров та вода піднімаються до голови. Можливі лихоманки, віруси їх атакують активніше, а серцево-судинна система починає давати загрозливі збої.
Крім того, тривалі космічні місії можуть призвести до довгострокових змін у мозку, і з'являється ризик розвинення деменції. Симптоми не з'являються одразу, а за кілька тижнів або навіть місяців після перебування у космосі. Саме тому лікарі завжди дуже ретельно відстежують стан космонавтів.
У процесі дослідження, яке тривало 25 місяців, в обох братів брали аналізи сечі, крові та проби слини - перед, після та під час перебування у космосі. Усі генетичні, мікробіологічні та фізіологічні дані аналізували 10 команд дослідників.
Результати дослідження виявилися для вчених несподіваними. І вони підтверджують, що тривала космічна місія впливає на тіло та розум людини у кілька способів. Вчені виявили зміни у серцево-судинній системі, імунного захисту, скелетно-м'язової системи та очей.
У Скотта був підвищений маркер запалення і зміни у нейромедіаторах, що вказувало на фізіологічно підвищений рівень стресу. Крім того, була змінена експресія генів - у більш ніж 9 000 місцях.
Але дослідників здивувало інше: зміни у геномі. Як показали аналізи, теломери в клітинах астронавта стали довшими - це закінчення лінійної хромосоми на орбіті стали на 14,5% більшими.
Річ у тому, що внаслідок тривалого стресу та з віком теломери зазвичай стають коротшими, а у випадку Скотта Келлі ситуація навпаки - його хромосоми ніби помолодшали. І що ще найдивніше - після повернення на Землю більшість хромосом повернулися до свого нормального стану, але не всі. І відповіді на цю загадку вчені поки що не мають.
Протягом космічної місії клітини астронавта, копіюючи ДНК, робили значно більше помилок, ніж зазвичай. Вони неправильно відтворювали частини хромосом або робили це на хибному місці. А це доводить, що перебування у космосі збільшує пошкодження та помилки в геномі. І ці помилки продовжувалися ще протягом місяця після повернення на Землю.
За думкою вчених, це відбувається через підвищене опромінення на земній орбіті. Скотт Келлі зазнав опромінення в 146 мілізівертів - це доза, яку в умовах природного радіаційного фону на Землі отримують протягом 50 років. Дослідники вважають, що такі речі у космонавтів можуть значно збільшити ризик захворіти на рак.
"Розумова продуктивність астронавта зменшилася до рівня нижчого ніж перед польотом. Цей дефіцит проявився в темпі та точності когнітивних здібностей і зберігався до шести місяців після повернення на Землю", - розповіла науковиця Гарет-Бейклман.
Вчені вважають, що дані цього дослідження мають важливе значення для майбутніх місій на Марс. Оскільки учасники місій піддаватимуться опроміненню, яке у 5 разів більше. Астронавти мають бути готові до різноманітних викликів і після приземлення на планеті, вони можуть припускатися помилок.
Вас може зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані джерела: дослідження близнюків-астронавтів в журналі Science, статті на сайті NASA, Explore-Health in Space.