Чому не можна лякати дітей тим, що до них Святий Миколай не прийде

Шантаж

Це жахливе та інфантильне твердження: той, кого з нетерпінням чекають, може не прийти або подарувати подарунок комусь іншому. Батькам не варто використовувати постать святого у своїх цілях - в ситуаціях, де вони не в змозі налагодити контакт з дитиною або хочуть швидко досягти ефекту послуху. Погроза, що найочікуваніший святий дитинства може не прийти - дуже потужний шантаж.

Приховане насильство

У таких словах зі сторони батьків є й приховане насильство, бо фактично вони спотворюють сприйняття дитини - як святого, так і Бога в цілому. Дитина фактично чує від батьків брехню. А має чути зовсім інакше: "Бог завжди любить тебе", "Він ніколи не перестане любити тебе, і радий, що прийде до тебе".

Використовуючи такі погрози батьки знижують освіту до рівня поведінки дитини, і зовсім нівелюють набагато глибші сфери: переживання, потреби, цінності.

Моделі батьківства, засновані на негативі, на відміну любові та прийняття, добре зарекомендували себе і поза святами. Не треба святих, достатньо батькам сказати, що вони самі перестануть їх любити та підуть від них.

Скасування любові

Варіантів багато: "Залишу тебе тут і ніколи не повернусь", "Віддам тебе цьому дядечкові", "Продам тебе у магазині", "Віддам в дитячий будинок", "Знайду іншу чемну дитину".

Такі слова є надзвичайно руйнівними та шокуючими для дитини - особливо, коли вона сердиться, плаче, відчуває важкі для неї самої емоції, з якими не може впоратися і коли їй потрібен дорослий, який допоможе.

Для дитини зв'язок з батьками є найпершим та найважливішим у світі - життєдайним у всіх сенсах. Доросла людина - це та, від якої залежить життя дитини. Починаючи з фізичного вживання, закінчуючи безкінечними обіймами, які захистять від загроз цього світу. Бути залишеним - це кінець життя.

Не лякайте дітей

Погрожуючи відмовитися або позбавити любові, батьки вчать дитину, що вона мусить якось заслужити на любов, а її право на існування не зовсім очевидне. Дитина вчиться, що не має права помилятися чи навіть отримувати підтримку, коли ще не може з чимось справитися.

У такій системі батьки стають тими, хто лише нав'язує бажану поведінку, а не тими, хто допомагає дитині розвивати здібності, щоб вона краще справлялася з викликами життя.

І погрози з відмовою любити дають лише короткочасний ефект. Насправді дитина, батьки якої завжди кажуть "я завжди буду тебе любити", отримує зовсім іншу мотивацію для свого розвитку. Завдяки любові та присутності батьків вона може навчитися боротися буквально з усім.