"Був рушійною силою". На фронті загинув легендарний командир роти 67-ої ОМБр Сергій Коновал

Повідомлення про загибель

Про загибель Сергія Коновала повідомила його дружина Ольга.

"Мій коханий чоловік Сергій Коновал та мій кум Tapac Tapan. Останній подих вони разом віддали за нас. Пліч-о-пліч захищаючи кожного, але не себе. Вони разом були з початку, разом для них і закінчилася ця війна", - йдеться у дописі жінки у Facebook.

Вона зізналась, що не знає, як жити далі.

"Бо все моє життя це був він, вони, та наша Сталева Сотня. Мене не стало разом з ними. Ви, мої коти, моя гордість і моя тиша", - підсумувала Ольга.

Допис дружини "Норда" (скріншот: facebook.com/Olha Konoval)

Прощання з Героєм

Про страшну подію - загибель Коновалова - написав також воєнний журналіст і режисер Михайло Ухман, який був товаришем і колегою "Норда".

Згідно з його інформацією, попрощатися з Сергієм можна буде:

• 9 квітня (у вівторок) з 10:00 до 11:00 у місті Києві на Майдані Незалежності
• 9 квітня (у вівторок) о 19:00 - в місті Тернополі в Домі Печалі

Поховання відбудеться наступного дня - в середу, 10 квітня, на Микулинецькому кладовищі Тернополя.

Допис Михайла Ухмана (скріншот: facebook.com/Михайло Ухман)

Життєвий шлях Сергія Коновалова

Ухман, крім іншого, написав розлогий допис про життєвий шлях полеглого Героя.

"Норд". Історія звитяги. Кажуть, що незамінних не має, але - неповторних теж. Сергій Коновал був одним з таких. Забігаючи наперед, скажу, що він міг працювати стоматологом - це його основна професія; мандрувати країнами Європи й за океаном, проте Сергій обрав інше життя. Саме про інший бік медалі, я вам розкажу", - йдеться у його дописі.

Уточнюється, що ще зовсім юним хлопцем Сергій пішов воювати проти російських окупантів після початку російсько-української війни у 2014 році в складі Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор".

"Після спаду активних бойових дій, Сергій почав займатися просвітницьким напрямком. Очолюючи Резервну сотню ДУК на Тернопільщині, "Норд" тренував молодь, готував майбутній резерв для боїв з окупантом", - пригадав Ухман.

Він наголосив, що Сергія любили й поважали всі - навіть опоненти.

"Його щирість, доброта і якась дитяча усмішка, нівелювали всі конфлікти", - зауважив чоловік.

Зазначається, що паралельно від роботи з молоддю, Сергій працював як кінооператор.

"Саме він був рушійною силою у фільмі про українських кіборгів під назвою "Трохи нижче неба", - додав режисер.

Він розповів, що впродовж двох років їздив із "Нордом" й записував інтерв'ю з очевидцями боїв в ДАП.

"Ми не мали коштів, ледве вистачало на їжу. Камеру нам подарував волонтер з Праги Anatoliy Kalinchuk. Машина на якій, ми їздили, здавалося розлетиться від старості та поломок. Проте ніхто не здавався. Тим більше, що згодом, ми отримали підтримку від Ruslan Gorovyi. Як наслідок роботи нашого "тріо", ми отримали дуже класний фільм про українських воїнів, які протистояли переважаючим силам ворога в Донецькому аеропорту", - поділився журналіст.

Він визнав, що велика кількість його знайомих з довоєнного життя, "працювали за кордоном, їздили на море, жили у своє задоволення".

"Ми ж із Сергієм у перервах між фронтовими ротаціями, намагалися зберегти щось для майбутніх поколінь. Один Бог знає, звідки бралися сили й стимул", - додав чоловік.

За його словами, паралельно з фільмом про кіборгів, велась і робота над короткометражними стрічками про українських воїнів, які було об'єднано в проект - #Здобули_життя_вічне_вбою.

"Притому, Сергій розвивав свою сотню, навчав стріляти, брав участь у різних громадських акціях, співпрацював з бійцями ЗСУ та інших військових формувань", - додав Ухман.

Він пригадав також, як вони з Сергієм задумали фільм, який вже побачили тисячі українців.

"Шлях поколінь" - став маленьким ударом по московській пропаганді й вже зібрав кілька мільйонів гривень на підтримку українських воїнів", - зауважив митець.

Водночас, за його словами, Коновалов з однодумцями працював над створенням - Будинку Ветеранів в Тернополі.

"Держава не приділяла належної уваги ветеранам, які воювали проти московитів. Саме тому, такі активісти, як Сергій, брали на себе ініціативу і вели за собою тих, хто продовжував боротися за незалежність України", - пояснив він.

Михайло Ухман нагадав також, що вони із полеглим нині воїном, "не забували про фронт".

"Крайній раз ми спільно з "Нордом" воювали у 2019 році в місті Мар'їнка. Підрозділи 24-ої Королівської бригади Збройних сил України просувалися в напрямку Донецька. Наша добровольча група, активно їм допомагала. Вдень і вночі, ми копали суху Донецьку землю в напрямку шахти Трудівської. Спека, російські найманці, комарі - були нашими противниками, але ніхто не думав здаватися. Навпаки, ми робили все, щоб зменшити кількість московитів в Україні", - розповів чоловік.

Крім того, у вільний від боїв час вони із Сергієм "розпочали новий проект з трьох фільмів".

"Перший - це фільм про бойову операцію українських воїнів під назвою "Цемах". Другий фільм - це історії нащадків воїнів УПА, які жили поблизу Донецька. Третій фільм - "Дорога в Карпати", грандіозні зйомки якого, ми з Сергієм розпочали в Тернополі та Тернопільській області. Повномасштабне московське вторгнення, не дало можливості нам їх завершити", - розповів режисер.

Він зауважив - Сергій знав, що буде велика війна.

"Він з друзями готувався. Як тільки московити застосували ракети, вони уже згідно домовленостей і підготовки, їхали до Києва, щоб протистояти агресору. Бійці ДУК воювали славно. Вони знищували ворога, наводячи жах на нього. Через деякий час, Сергій з побратимами став частиною ССО, а згодом на базі підрозділів ДУК ПС, була утворена 67 бригада Збройних сил України", - повідав воєнний журналіст.

За його словами, "Норд" брав участь у боях за Київщину, Харківщину й Донеччину.

"Саме від Сергія я дізнався правду про бої за Бахмут. Дехто події в даному місті називає - "фортеця Бахмут". Хоча, там потрібно писати назву - "Наш біль Бахмут...". Бої в сучасній війні - це окрема сторінка для розмови, яку я вже не зможу подати так оригінально без мого друга і побратима", - зізнався Михайло.

Він додав, що повномасштабне московське вторгнення змінило кожного з нас.

"Сергій теж змінився. Будучи офіцером і командуючи ротою, він чимало здобув і втратив. На його обличчі, я все менше бачив посмішку. Важкі бої, особливо під Лиманом, а віднедавна і в Часовому Яру, виснажували його", - пояснив чоловік.

Водночас, за словами Ухмана, "свіжим подихом і розрадою для Сергія була його дружина Оля".

"Вона підтримувала постійно і допомагала. Це приклад для всіх, хто на фронті й тих, хто в тилу - підтримуйте одне одного. Не їжте, а доповнюйте, будьте разом в радості та горі, тоді легше воювати й долати перешкоди", - наголосив побратим "Норда".

Він додав, що востаннє бачив Сергія "за два дні до того, як вони з Олею мали розписатися".

"Він розповідав мені про майбутню подію і в той же час, ми говорили про дрони камікадзе та зйомки документально фільму в його батальйоні. Так, Сергій, не зважаючи на війну, хотів знімати. Він марив кіно, складав плани, знімав бойові дії на "ґоупрошку". Він хотів мати кіно, яке передасть сьогоднішню історію майбутнім нащадкам", - поділився Ухман.

"Сергій Коновал "Норд" - зробив для України за десять років війни більше, ніж деякі чиновники чи депутати.... Мій дорогий і любий друже, пробач, що моментами не слухав тебе. Своєю байдужістю робив боляче. Ти прощав і підтримував. Був поруч, творив і надихав. Ти - воїн, яких мало, лицар нової України. При Божій допомозі, я постараюся завершити все, що ми з тобою почали. Навіть більше", - підсумував чоловік.