Людська жорстокість не має меж. 5 найбільш жорстоких експериментів над тваринами

"Кохання" індиків

Впродовж тривалого часу дослідники з Пенсільванії спостерігали за індиками, в результаті чого дійшли висновку, що самці спаровуються з "моделями" самок з таким же бажанням, як і зі справжніми самками.

Після цього вчені вирішили провести ще більш дивний експеримент. Вони стали знімати частини тіла з індичок, залишивши тільки голову на паличці.

Самцям це дуже подобалося, причому навіть більше, ніж усе тіло без голови.

Тоді вчені розставили сушені голови і голови з пробки на полицю і стали спостерігати за тваринами. У результаті самці захотіли "любові" з кожною головою.

Проект "Лазар"

У 1930-х роках молодий каліфорнійський вчений Роберт Корніш вирішив провести експеримент із повернення життя мертвим (реанімації).

На його думку, дати "друге життя" мертвій тварині можна було за умови, що жоден з основних органів не був пошкодженим.

Для свого дослідження він обрав чотирьох собак (яких називав Лазар) і вбивав їх передозуванням ефіру. Після цього вчений клав тіла тварин на рухомий стіл, який розгойдувався за принципом дитячих гойдалок.

Придуманий ним "апарат" допомагав крові циркулювати в трупі, тоді як Корніш впорскував у тіло тварини "коктейль" з антикоагулянтів й адреналіну.

Порятунок життя (ілюстративне фото: Рexels)

У результаті експерименту, дві собаки загинули, а дві інші осліпли та мали сильні пошкодження мозку. У такому стані вони змогли прожити в будинку вченого впродовж кількох місяців.

Після цього випадку вченого вигнали з університету й суворо заборонили проводити подібні експерименти надалі, особливо на добровольці-людині (хоча бажаючі були).

Контроль поведінки

У 1960-х роках ЦРУ проводило страшні експерименти над собаками. Вчені зокрема досліджували на тваринах так звані "зміни поведінки".

Документи про ці події були розсекречені лише в 2018 році. З них стало відомо про щонайменше трьох піддослідних собак, на спини яких прикріпляли приймачі-стимулятори. На голову тваринам вдягали шолом, під яким перебував пристрій, введений хірургічним шляхом в череп.

Через стимулятор подавалися розряди струму до 90 вольт. У звітах є інформація, що після 2 000 таких стимуляцій, одна з собак померла.

Експерименти проводилися з метою контролю над поведінкою собак через стимуляцію. За допомогою розрядів струму вчені впливали на центр винагороди або задоволення в мозку, імітуючи стан, коли тварина отримує ласощі або похвалу.

Згідно з розсекреченими документами, конкретною метою дослідницької програми було вивчення доцільності контролю за поведінкою собаки у відкритому полі за допомогою дистанційно стимулюючої електричної стимуляції мозку.

Спершу ЦРУ експериментували на щурах і мавпах, а згодом на собаках (зокрема породи Бігль). У документах зазначається також, що подібні досліди ставилися і над ув'язненими людьми - для оцінки потенційного використання ЛСД.

Вплив наркотиків

У 1969 році вчені вирішили дослідити вплив наркотиків на організм. Йшлося, зокрема, про швидкість і ступінь звикання людини до наркотичних речовин.

Експеримент проводили на щурах і мавпах, оскільки вони є найближчими до людини за фізіологією.

Мавпи - схожі на людей (ілюстративне фото: Рixabay)

Тварин розділили на різні групи й привчали самостійно впорскувати собі дозу певного наркотику: морфіну, кокаїну, амфетамінів.

Коли тварини навчилися "колотися" самостійно, експериментатори залишили їм велику кількість препаратів і почали спостереження.

Спершу тварини настільки розгубились, що дехто навіть намагався втекти (перебуваючи під дією наркотиків вони не відчували болю й калічилися).

Дещо згодом мавпи, які перебували під впливом кокаїну, почали страждати від конвульсій і галюцинацій. Нещасні тварини навіть виривали собі фаланги пальців.

Мавпи, які перебували під амфетамінами, висмикували зі свого тіла всю шерсть.

Ті ж тварини, які надавали перевагу "коктейлю" з кокаїну та морфіну, вмирали впродовж двох тижнів від початку прийому препаратів.

"Чужі" голови

У 1970-х роках група вчених з Університету Кейзі (США) під керівництвом доктора Роберта Вайта почала підготовку до моторошного експерименту.

Науковець вирішив першим у світі пришити відсічену голову однієї тварини до обезголовленого тіла іншої. Своє дослідження Вайт вирішив провести на мавпах.

До того як здійснити пересадку мавпячої голови, Вайт пришивав мозок однієї собаки іншій, а також зумів підтримати мозок мавпи в нормальному стані поза тілом.

Під час виконання "історичного" експерименту з мавпою вченим не вдалось з'єднати спинний і головний мозок. Через це тварина не могла керувати тілом, тоді як її голова демонструвала активну життєдіяльність.

У результаті піддослідна мавпа прожила близько 1,5 доби.