25 грудня виповнюється 177 років із дня написання славнозвісного "Заповіту". Своє послання до українців Шевченко створив у Переяславі, що на Київщині. До наших часів зберігся будинок, у якому поет написав один із найбільших своїх шедеврів.
Історією створення славетного "Заповіту", а також фотографіями будинку, де поет написав свій вірш, ділимось у матеріалі нижче.
1845 року Шевченко працював у складі Археологічної комісії - їздив по селах і містах України та змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі. Листопад того року видався мокрим, вітряним і холодним. Одного дня, перебуваючи в експедиції поблизу Переяслава у селі В'юнище, поет сильно промок і від того важко захворів.
Про це дізнався переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз Тараса Григоровича до себе. У Шевченка тоді уже розвинулось двостороннє запалення легень.
У ті часи мало кому вдавалося видужати після цієї хвороби. Поет і сам розумів усю складність свого становища. 20 грудня його здоров'я ще більше погіршилось і шанси на одужання були мізерними.
На смертному ложі, як тоді вважав Шевченко, поет багато думав про долю українців, тому вирішив востаннє звернутись до у них. У ніч на Різдво 25 грудня 1845 року Кобзар створив один із найкращих своїх творів - "Заповіт".
На щастя, Андрій Козачковьский зміг вилікувати Шевченка і той за два вже тижні поїхав в експедицію на Чернігівщину.
У будинку, в якому гостював Тарас Григорович і де написав славетну поезію, зараз облаштували музей "Заповіту". Там Кобзар створив й інші відомі твори - "Наймичка", "Кавказ", "І мертвим, і живим...", "Холодний яр", "Давидові псалми", "Минають дні, минають ночі" й "Три літа".
Музей "Заповіту" у Переяславі (фото: Василина Копитко)
Достеменно невідомо, чи саме такий вигляд мала кімната у ті часи, коли Шевченко у ній гостював. Проте там зібрані меблі та речі інтер'єру того періоду.
Поряд із меморіальними покоями, в яких зупинявся Тарас Шевченко, у будинку також представлені робочий кабінет власника дому - Андрія Козачковського. В інші кімнатах експозиції, що розповідають історію Переяславщини.
Мало хто знає, що "Заповіт" у різних в виданнях виходив під різними назвами: "Завіщаніє", "Заповіт", "Думка", "Остання воля". Лише через 22 роки після написання за ним закріпилася назва "Заповіт".
Рукопис "Заповіту" (фото: Вікіпедія)
З часом вірш поклали на музику, її для поезії написав Микола Лисенко. Також свій варіант створив і Михайло Вербицький, який згодом став автором і музики до національного гімну.
Шевченків "Заповіт" відомий у всьому світі. Його переклали на більш як 150 мов. Навіть зараз пророчі слова Кобзаря не втрачають своєї актуальності і залишаються дуже близькими для українців під час війни.
Музей "Заповіту" (фото: Василина Копитко)
Нещодавно ми ділились фото унікальної церкви у Переяславі, яку "совіти" перетворили на культ космосу.
Раніше ми розповідали про відомих українських художників, яких привласнила Росія.