10 мовних підказок для тих, хто хоче говорити українською грамотно і красиво

Уникайте слів "стірати", "стірка" і "стіральна" машина

"В українській мові немає слів "стірати", "стірка" і "стіральна" машина. Звідкіля вони до нас потрапили, ви знаєте. Тому заміняйте їх на - прати, прання та пральна машина. І пам’ятайте про правильні наголоси при відмінюванні дієслова прати: ми перемо́, ви перете́", - пояснюють філологи.

"Збивати з толку" - це калька з російської

"Не дайте себе спантеличити! Немає в українській мові вислову "збивати з толку". Це калька з російської. Українською правильно говорити: збивати з пантелику, збивати з пли́гу, збивати з пли́ву, затуркати голову, забити ба́ки", - зазначають експерти.

Ціни не бувають дешевими

"Дешевим може бути товар! Наприклад, риба. Пам’ятаєте влучне українське прислів’я: дешева рибка - погана юшка? А щодо цін, то вони бувають низькими, помірними чи високими", - кажуть філологи.

В українській мові немає слова бєспредєл

Це банальна калька з російської. Слово "беспредел" можна перекласти українською так: беззако́ння, сваво́ля, сваві́лля, вседозво́леність.

Говоріть "мені пощастило" замість "повезло"

Коли йдеться про удачу, не вживайте суржикове слово "повезло"! По́везти́ можна когось кудись на машині.

Про радісні моменти ліпше говорити так:

• мені пощасти́ло
• мені поталани́ло
• мені пофорту́нило
• мені повело́ся

Казати "вспливаюче" вікно на екрані - неправильно

Віконце, яке раптово з'являється або вигулькує на екрані комп'ютера, часто називають "вспливаючим", однак це неправильно. Мовознавці радять вживати словосполучення вигулько́ве вікно (від слова вигулькувати - раптово, швидко з'являтися звідки-небудь). Зверніть увагу: слово вигулько́ве вимовляється з наголосом на о́.

Вживайте "трясця", "хай йому грець" замість "блін"

Насправді, це російське просторічне слово, яке не треба забирати в українську мову. Подив, засмучення, прикрість можна відтворити нашими словами: грець, хай йому грець, дідько, трясця. Варто знати ці слова, але краще і їх не вживати у щоденному мовленні, хоча у літературі вони трапляються.

В українській немає вислову "від нічого робити"

Це вислів, перелицьований з російської мови. Замість нього ліпше вживати українське слово знічев'я або знечев'я. Наприклад: "Він сидів на лавочці біля хвіртки подвір'я, огородженого високим парканом, і знічев'я розмовляв з якимось старшиною поруч себе" (Б.Антоненко-Давидович).

Слово знічев'я або знечев'я також має й інші значення:

• несподівано, раптом
• ні з того ні з сього, без причини

Віддавайте перевагу конструкціям з орудним відмінком, коли говорите про транспорт

Обидві форми правильні - летіти літаком та на літаку, їхати автобусом і на автобусі, пливти човном чи на човні. Але мовознавці радять віддавати перевагу конструкції з орудним відмінком (чим?): летіти літаком, їхати автобусом, пливти човном.

"Оскільки "метро" - це запозичене слово, тому незмінне. Його використовуємо з прийменником "на". Наприклад: я добираюся на роботу на метро, але не на метрі", - пояснюють філологи.

Чому назву міста Тернопіль через "і", але Мелітополь та Севастополь - через "о"

"Щоб зрозуміти, яку букву, о чи і, потрібно писати в таких назвах, треба з’ясувати походження слів. У містах Мелітополь та Cевастополь частина "поль" походить від грецького слова "поліс". У Давній Греції полісом називали місто-державу. В іншомовному корені "поль" звук [о] не чергується з [і]. Тому пишемо: Мелітополь, Севастополь", - кажуть експерти.

За однією з версій, назва Тернопіль утворилася від поєднання слів тернове поле. Так само Бориспіль походить від сполуки Борисове поле. А в питомому українському слові звук [о] чергується з [і]. Наприклад: рік - року, сік - соку, Тернопіль - Тернополя, Бориспіль - Борисполя.