Знову війна? Чи призведуть заяви Трампа до масштабного конфлікту між США та Іраном
Фото: Дональд Трамп (Getty Images)
Дональд Трамп раптово оголосив про закінчення перемир'я з Іраном та анонсував нові американські удари по країні.
Чи тепер знову розгориться на Близькому Сході велика війна – читайте в матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Крах перемир'я: За словами Трампа, рамкова угода, підписана 17 червня, яка мала стати фундаментом миру між США та Іраном, втратила свою силу. Сторони готуються до нової конфронтації.
- Ескалація: Приводом стала атака на три вантажні судна в Ормузькій протоці, що призвело до серії дзеркальних ударів. Дональд Трамп обіцяє масштабну відповідь, включаючи стратегічний для Ірану острів Харг.
- Ринкова паніка: Анонси президента США про нові удари по Ірану спровокували миттєву реакцію: нафта здорожчала на 6%, тоді як світові фондові ринки просіли на 2%.
- Нова стратегія: Конфлікт трансформувався у битву за контроль над Ормузькою протокою. Тегеран попередив сусідні країни: будь-яка підтримка дій США зробить їх "легітимними цілями" для іранських ракет.
"Я більше не зацікавлений у веденні переговорів з Іраном", – заявив зранку 8 липня президент США Дональд Трамп.
Перебуваючи на саміті НАТО в Анкарі, він оголосив, що припинення вогню між США та Ісламською Республікою Іран завершене, а іранське керівництво – це "покидьки" з якими він не хоче мати справу.
Напередодні, протягом ночі, США атакували понад 80 іранських цілей навколо Ормузької протоки та відкликали тимчасове скасування санкцій для Тегерана щодо експорту нафти.
Перемир’я, яке не стало миром
Ще з кінця весни між США та Ісламською Республікою тривало перемир'я, сторони робили тихі кроки в бік довгострокового врегулювання. Вершиною цього процесу стало підписання 17 червня рамкової угоди, яка мала стати основою для майбутнього миру.
Іран мав отримати від США компенсацію та преференційний контроль над Ормузькою протокою, в обмін гарантувавши свободу судноплавства у протоці та відмову від розробки ядерного озброєння.
Хоча між сторонами лишалися проблемні моменти, наприклад, Іран дуже турбували триваючі ізраїльські операції в Лівані. Проте здавалося, що конфлікт наближається до завершення.
Знову війна?
Наприкінці червня в регіоні відбулося чергове загострення. В Ормузькій протоці були атаковані три вантажні судна, що фактично було порушенням домовленостей про свободу судноплавства.
Американські війська завдали серії ударів по іранських воєнних об’єктах на півдні країни. Іран оголосив про удари у відповідь. Їхні результати достеменно невідомі, проте про небезпеку обстрілів повідомляли у Бахрейні та Кувейті.
Хоча такі загострення траплялися і раніше, цього разу обидві сторони зайняли підкреслено войовничу позицію.
8 липня американський президент, у своїй вже звичній емоційній манері, оголосив, що припинення вогню завершене і США незабаром завдадуть по Ірану сильних ударів. Він, зокрема, погрожував завдати удару по цивільній інфраструктурі Ірану та захопити острів Харг.
"Вони покидьки, вони хворі люди, ними керують хворі люди, і вони жорстокі, жорстокі люди. І якби у них була ядерна зброя, вони б її застосували", – так президент описав журналістам іранське керівництво.
Трамп звинуватив іранців в неодноразовому перекручуванні домовленостей рамкової угоди, підписаної в червні.
"Усі погодилися: жодної ядерної зброї. Ми укладаємо угоду. Вони виходять на вулицю, жартують з пресою, кажуть, що ми навіть ніколи про це не говорили. З ними щось не так, вони збожеволіли", – заявив американський лідер.
Окрім цього, Іран, за словами Трампа, порушив режим припинення вогню, завдавши ударів по торговельних судах та американських військових. В своєму описі президент настільки захопився, що навіть обмовився про атаку на американський авіаносець здійснену "Ісламською Республікою Японія".
Трохи пізніше, відповідаючи на пряме запитання, президент заперечив, що війна "почнеться знову". Проте, його подальші слова не відкидають вірогідності нових військових ударів.
"Я думаю, що все, що трапиться, закінчиться дуже швидко, і ми лише зробимо ситуацію безпечнішою, зокрема й щодо нафти; нафта стане дуже доступною, її буде дуже легко отримати, і це відбудеться дуже швидко", – сказав Трамп.
Іранське керівництво не лишилося в боргу. Начальник штабу та заступник координатора іранської армії контр-адмірал Хабіболла Сайярі заявив, що "збройні сили Ірану, які стоять поруч з народом, настільки сильні та непохитні, що ворог знає, що будь-яка спроба висадити війська на узбережжі Ірану означала б потрапляння в пекло, з якого не буде втечі".
"Епоха цькування та вимагання закінчилася. Ми не здаємося ", – написав спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф у своїх соцмережах.
Центральний штаб Хатам аль-Анбія – об'єднане військове командування Ірану – попередив, що сусідні країни, які "надають підтримку" силам США, "будуть вважатись законною ціллю для збройних сил Ірану".
Чого чекати далі?
Войовнича риторика вже викликала реакцію на ринках. Всього за добу в Європі та Азії відбулося падіння фондових ринків на приблизно 2%. Ціни на нафту навпаки зросли більш ніж на 6%, хоча ще недавно наближалися до своїх "довоєнних показників". Країни Перської затоки готуються до відбиття нових атак.
В регіоні знову запанував загальний песимізм. Повноцінне врегулювання і відновлення довоєнної стабільності вкотре відсуваються на невизначений термін.
Пакистан, який першопочатково був головним посередником між ворогуючими сторонами, закликав їх до стриманості, проте навряд чи цей заклик матиме результат в короткостроковій перспективі.
Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, описує новий виток протистояння словом "дежавю" та не очікує глобальних змін у динаміці конфлікту.
"Сполучені Штати можуть нанести удари по Ірану. Але ці удари не вирішують стратегічної цілі, яку вони переслідують. Тому вони отримають той самий результат, що вони отримали в квітні. Причому в ситуації навіть гіршій для американців, ніж кілька місяців тому", – каже він в розмові з РБК-Україна.
Експерт також акцентує увагу, що від початку війни джерело конфлікту зазнало змін.
"Слід розуміти, яке тепер головне конфліктне питання. Це вже не про ядерний статус. Трамп цією війною створив нову ціль для Ірану – контроль за Ормузькою протокою. Тепер Іран буде триматися за Ормуз обома руками", – пояснює Семиволос.
Обидві сторони мають ресурси, щоб продовжувати точково наносити одне одному шкоду, проте жодна не має рішучої переваги, яка б давала можливість досягти стратегічної перемоги. Це означає, що конфлікт без видимого результату може тривати ще довго, то розпалюючись, то затухаючи.
Головна проблема полягає в тому, що наслідком цього стане подовження глобальної паливної кризи, яке не завершиться, допоки Ормузька протока не стане безпечною.