Зміни у правилах відстрочки від мобілізації: як отримати, коли родичі потребують догляду
В умовах мобілізації в Україні, питання звільнення від призову та отримання відстрочки є надзвичайно актуальними для багатьох військовозобов'язаних.
РБК-Україна розбиралося, які нововведення щодо отримання відстрочки від мобілізації запровадили в Україні та як отримати відстрочку, коли хтось із родичів потребує догляду.
Підстави для відстрочки
Згідно із Законом України "Про військовий обов’язок та військову службу", якщо у військовослужбовця загинули близькі родичі – батько, син або брат, які також були військовими, він має право на звільнення від військової служби.
Юрист практики військового права ЮК "Приходько та партнери" Діана Тернова у коментарі для РБК-Україна зазначає, що якщо говорити про інвалідність одного з батьків, то потрібно розуміти яка це група, оскільки для отримання відстрочки це має бути І або ІІ група інвалідності. Крім того, якщо, наприклад, є два брати, один із них вже несе службу у лавах ЗСУ, отримав важке поранення, але продовжує нести службу, то на отримання відстрочки для другого брата це не впливає.
"Якщо проаналізувати пункт 13 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших людей, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі мають інвалідність, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних, здійснювати догляд за людиною з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з-поміж військовозобов’язаних за вибором людини з інвалідністю. Бачимо, що основним критерієм для оформлення відстрочки є відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати", – зазначає Діана Тернова.
Зміни після 16 серпня 2024 року
Вона каже, що також, потрібно звернути увагу на постанову Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 930, у якій зазначено, що військовозобов’язані, які відповідно до закону зобов’язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших людей, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а за умови наявності кількох військовозобов’язаних – додають заяву особи з інвалідністю І або ІІ групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) того, кого особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
"Виходячи з цього питання, ми моделюємо, що є батько і два сини, один проходить службу - тобто військовий, інший військовозобов’язаний. З цього виникає питання чи є військовослужбовець військовозобов'язаним? Ні, військовослужбовець не є військовозобов'язаним. Це два різні статуси, хоча і пов'язані між собою", – говорить юристка.
Вона пояснює, що військовозобов'язаний – це громадянин, який перебуває у запасі Збройних Сил України та інших військових формувань. Тобто, він не проходить активну військову службу зараз, але може бути призваний на військову службу під час мобілізації або в інших передбачених законом випадках. Тоді як військовослужбовець – це особа, яка фактично проходить військову службу за контрактом або за призовом.
Хто має піклуватися про батьків
Тобто, частина "У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з-поміж військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю" тут не підходить. Тоді потрібно повертатися до першої частини статті, де все ж, якщо є невійськовозобов’язана особа, то вона першочергово має піклуватися про батьків.
"Виникає питання, яким чином син будучи військовим буде це робити? На жаль, законодавець не дає чіткої відповіді на дане питання, оскільки навіть перебуваючи на військовій службі відповідно до закону даний син зобов’язаний утримувати та піклуватися про батьків. А от якщо хтось з батьків все ж потребує догляду, то це трохи інше питання і в такому разі буде застосований пункт 9 вищезгаданого Закону. До того, аналізуючи нещодавно прийняту Постанову КМУ №930 від 16 серпня 2024 року, вбачаємо, що вона значно покращить процес отримання відстрочки за даними підставами і для іншого брата безумовно буде відстрочка, якщо батько обере саме його для здійснення догляду", – говорить Тернова.
Вона резюмує, що потрібно звернути увагу на те, що Закон дає чітко визначений вичерпний перелік підстав, за яких невійськовозобов’язана особа, може бути "звільнена" від виконання свого обов’язку стосовно утримання і в даному переліку відсутня умова проходження військової служби.
Нагадаємо, РБК-Україна розповідало, які документи мають подати військовозобов’язані до територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП), щоб продовжити бронювання.
Також ми писали, що близько 930 тис. українських військовозобов'язаних вже мають бронювання від мобілізації. Очікується, що протягом тижня ця цифра перевищить 1 мільйон.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.