Що буде з податками для ФОПів, як в Україні будуть оподатковувати посилки та цифрові платформи, а також про схеми оптимізації податків бізнесом, декларування та банківську таємницю – в інтерв’ю РБК-Україна з керівницею Державної податкової служби Лесею Карнаух.
Головне:
– Україна взяла на себе низку податкових зобов'язань перед МВФ, зокрема щодо сплати ФОПами ПДВ, якщо в них оборот перевищує 1 млн гривень. Ця ідея не руйнує логіку спрощеної системи, враховуючи, що це буде додаткове адміністративне навантаження на ФОПів?
– ДПС не перебувала у перемовинах з МВФ і станом на зараз ми не бачили тексту меморандуму з МВФ. Але дійсно, є зобов'язання, що Україна повинна переглянути пільги з ПДВ, які надаються суб'єктам господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. У своєму пресрелізі Фонд зазначив, що потрібно прибрати пільги з ПДВ.
Міністерство фінансів нещодавно надало роз'яснення, що будь-які законодавчі ініціативи, які будуть розроблятися, не відбудуться без участі суспільства. Ухвалення рішення стосовно сплати ПДВ ФОПами відбуватиметься за умови покращення та спрощення адміністрування. І ці рішення точно не будуть спрямовані на те, щоб суб'єкти мікро - та малого підприємництва постраждали.
Податкова бачить також і зловживання спрощеною системою, ці зловживання мають масштабний характер. Багато бізнесів використовують нижчу ставку оподаткування – 5% єдиного податку, щоб дробити свій бізнес, агресивно оптимізувати доходи і, відповідно, не сплачувати справедливі податки до державного бюджету. А податки потрібні як ніколи, адже війна триває і значна частина наших видатків йде на утримання Збройних сил та оборону.
– Скільки зараз в Україні ФОПів?
– Понад 2 млн.
– Звісно, не всі з них будуть підпадати під критерій щодо 1 млн обороту на рік. Та чи зможе Податкова служба забезпечити адміністрування? Технічно це складно?
– Однозначно зможемо і будемо. Як вирішить законодавець, так і будемо це робити. Але будемо активно долучатися до того, щоб цей процес і сама процедура співпраці з платником була вигідною і зручною для обох учасників процесу.
Спрощення системи адміністрування і сплати податку передбачає win-win story для двох сторін – і для підприємця, і, звісно, для податкової, адже це двосторонній рух. Якщо з нашого боку якісь складні процедури, а для платника спрощені, то тоді це не чесні і не рівні умови, вони повинні бути одночасно однаковими.
– Нещодавно була новина про те, що БЕБ активно взялося за мережі фудрітейлу. Враховуючи домовленості з МВФ і посилену увагу з боку БЕБ та Податкової, у нас зараз дійсно починається боротьба з "сірими" ФОПами чи це разові акції?
– Реалізації по тим двом мережам, про які звітувало БЕБ, відбулися на підставі аналітичного матеріалу, який був сформований і переданий ДПС. Мова йшла про наявність ознак ухилення від сплати податків у рамках ст. 212 Кримінального кодексу. За 2025 рік ДПС сформувала аналітичні дослідження стосовно 9 таких торгових мереж і передала їх за підслідністю до БЕБ.
У фокусі ДПС постійно є різні сфери, наприклад, рітейл побутової техніки. Так само ми активно боремося з порушеннями на ринку підакцизних товарів, там де є сірі або чорні схеми. Тісно співпрацюємо з асоціацією "Укртютюн", яка передала 29 звернень про понад 1100 незаконних точок реалізації підакцизної продукції, ми з них тисячу відпрацювали.
Але ми працюємо не виключно з роздрібними торгівцями, для нас важливо встановити і припинити ланцюжок від виробництва до постачання. Ми також активно працюємо в сфері ресторанного бізнесу, там, де є дроблення на ФОПи.
Спрощену систему оподаткування створювали не для схем. Але наразі, дехто її намагається використовувати, як агресивну схему оптимізації своїх доходів і, відповідно, заниження податкових зобов'язань.
– В цьому контексті згадаю про ще одну вимогу МВФ щодо зниження зі 150 євро неоподаткованого ліміту на посилки з-за кордону. Є ідея цей ліміт обнулити або, принаймні, суттєво знизити.
– Питання оподаткування посилок трохи комплексніше і складніше. Податки потрібні державі. Для підтримки ЗСУ. Але ця пільга потрібна волонтерам й виробникам безпілотних літальних апаратів. Тому що велика кількість запчастин і деталей, на жаль, в Україні не виробляється.
– Багато імпортується.
– Зважаючи на ті обставини, в яких ми перебуваємо, ця пільга була виправдана і вона використовується. Разом з тим, багато бізнесів користувалися схемою з посилками з метою заниження вартості і створення неконкурентного середовища. І, власне, цю проблему порушує український виробник.
Найбільше, хто про це питання почав активно говорити, була мережа "Аврора", яка суттєво змінила і замістила імпортовану продукцію товарами українського виробництва і стала активним учасником програми "Зроблено в Україні". Вони порушують питання стосовно того, що не може український виробник конкурувати з китайським, коли той ще має податкову пільгу.
При вирішенні питання скасування пільг на оподаткування посилок треба дивитися на кожен конкретний кейс і для чого він використовується. Якщо це для оборони, то там повинні бути виключення, як в Defense City запустили, як є в "Дія.City". Якщо ж люди використовують цю схему, щоб створювати неконкурентні умови або мінімізувати свої доходи, тоді однозначно це має бути врегульовано на рівні закону.
– Якщо посилка коштує 5-10 доларів, чи не більше доведеться витратити ресурсу бюджету на зарплату працівників податкових та митних органів? Чи буде воно того варте?
– Ведеться розмова з приводу того, що якщо вартість персональної посилки до 45 євро, то вона не буде оподатковуватися. Друга історія, що це буде в зоні митного контролю. Всі імпортні посилки проходять митний контроль до розмитнення. І це буде відбуватися, скоріш за все, шляхом декларування на митниці.
Проте, ще раз наголошу, я механізму остаточного не бачила, він ще напрацьовується. Але завдання податкової і завдання податкового контролю в даній ситуації – це контролювати, щоб потім той товар, який розмитнений і курсує на митній території України, використовувався, обліковувався належним чином суб'єктом господарювання, відображався в його бухгалтерському обліку і був пов'язаний з його фінансовим результатом.
– Повернемося до ФОПів. Ви сказали, що у нас їх понад 2 млн. А яка частка тих, які отримують дохід понад 1 млн на рік? Тобто будуть підпадати під цю норму щодо ПДВ.
– Понад 560 тисяч ФОП.
– Ця норма вступить в дію і деякі з цих ФОПів почнуть дроблення. Доведеться і з цим явищем якось боротися? У експертів є застереження, що ФОПи будуть ще більше йти в тінь.
– Якщо це будуть пов'язані між собою особи, то, можливо, держава розглядатиме варіант, яким чином мінімізувати шкоду від використання цієї схеми. Адже це відома схема, яка наразі використовується. Єдине що – використовується поріг для спрощеної системи.
Цю схему зараз застосовують так само, і математика дуже проста. І що білий бізнес бентежить? Що 5% єдиного податку платять ФОПи ІІІ групи. І у них справедливе питання, чому я працевлаштував своїх робітників, даю гарантію соціального пенсійного забезпечення і сплачую з їхніх доходів 18%. А чому на іншому підприємстві за того самого працівника, який виконує той самий обсяг роботи, і за результатами діяльності, сплачують 5%?
– Іншими словами, механізми дроблення будуть такі самі? Просто зараз поріг 6 або 9 млн гривень, а буде 1 млн?
– Дуже сподіваюся, що механізмів такого дроблення ФОПів не буде. У відкритій дискусії із українським суспільством ми маємо знайти той варіант, коли не буде вигідно застосовувати схеми дроблення. Коли буде зовсім невеликий відсоток людей, які схильні до вчинення протиправних діянь і які їх вчиняють.
– У цьому "податковому пакеті" з МВФ є історія про оподаткування онлайн-платформ, так званий "податок на OLX". Наскільки ми готові до його запровадження і як це виглядатиме?
– Це є частиною наших зобов'язань перед Європейським Союзом. На майданчику комітету Верховної Ради є законопроєкт, який був розроблений Міністерством фінансів і підтриманий Державною податковою службою.
Ми вважаємо, що оподаткуванню підлягає будь-який дохід, який отримується. Це суть. Є дохід – він повинен бути оподаткований. Далі ведеться дискусія про найбільш зручний спосіб оподаткування в залежності від механізмів отримання цього доходу. А також про справедливу ставку в залежності від економічної справедливості.
Було питання, чи разова реалізація вживаної речі через OLX вважається регулярною підприємницькою діяльністю. Ні, це не вважається. Але у нас є податок на доходи фізичних осіб. Якщо людина не реєструється суб'єктом господарювання, але систематично отримує дохід. Маю на увазі таксистів з того ж Uklon чи інших сервісів. Вони ж системно отримують дохід? Системно. То чому людина, яка як найманий працівник офіційно працевлаштована, платить 18% свого доходу, а людина, яка виконує ту саму функцію, не платить 18%?
– Він є бізнесменом. Маленьким, але бізнесменом.
– Але він ніде не зареєстрований і виключно надає послуги через цю платформу. Він не декларує свій дохід. Тому цей закон покликаний впорядкувати ці правовідносини між платником і державою не тільки щодо тих суб'єктів, які на OLX реалізують продукцію чи ще щось. Він, в тому числі, для самозайнятих осіб, таких як таксисти, які системно отримують дохід, але не сплачують нічого.
– А як на ваш погляд їх відділити? Кого назвати підприємцем, хто системно отримує дохід від своєї діяльності? Скажімо, є пропозиція запровадити ліміт у 2000 євро на рік. Хто заробляє цю суму, того ми називаємо підприємцем, він має платити податки. Хто не заробив цю суму, це у людини побутова справа разова.
– Я не знаю, наскільки треба встановлювати межу і чи питання цього порогу вирішує все. Тому що один раз на OLX можна продати якийсь антикварний об'єкт, який в спадок дістався за 100 тисяч євро. То це чи буде підприємницька діяльність, чи не буде?
Я ж говорю про іншу суть. Особа, яка отримала дохід – це так в усьому світі, це не тільки Податковий кодекс України передбачає – вона повинна з нього заплатити податок. Бо це суть податку на доходи фізичних осіб.
Особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, може бути або платником на загальній системі оподаткування, або користуватися іншими режимами оподаткування, як то спрощена система, або бути резидентом в "Дія.City", або бути резидентом в DefenseCity. І у будь-якому випадку вона повинна сплачувати податок.
– Якщо я навіть захочу, наприклад, на авто підвезти когось один раз, це так само має оподатковуватися?
– Це має ознаки системності?
– Якщо я це зробив раз у місяць або раз на півроку. Якщо у мене є акаунт на Uber чи в Uklon. Я вирішив зекономити, заробити гроші, це теж має оподатковуватися?
– В даній ситуації це не матиме ознаки системності. По-друге, я не знаю, чи ви будете в даній ситуації визнані резидентом Uber чи Uklon, бо там свої правила. І в даній ситуації ця системність повинна бути підтверджена якоюсь взаємопов'язаністю подій, логікою ваших дій, а не вашим одноразовим бажанням.
Але в даній ситуації, якщо навіть ви не будете партнером Uber, ви як громадянин маєте обов'язок сплачувати податок на доходи фізичних осіб. Якщо ви таким чином отримуєте дохід і ви перевищуєте ту межу, яка не оподатковується, яка в нас встановлена державою, то ви 18% з того перевищення теж повинні заплатити і самостійно задекларувати.
– Якщо говорити про таксистів, то цифрова платформа виступає податковим агентом? Я ж сам не маю сплачувати податок?
– Так, одне із положень цієї ідеї в тому, щоб цифрові платформи виступали податковим агентом для зручності громадянина. Різні країни світу мають різні режими і різні взаємодії з фізичною особою. Наприклад, у США є тотальне декларування, там декларації подають всі без виключення фізичні особи. Є Естонія, але в них реалізована функція передзаповнення податкової декларації. У них податково-митна рада збирає інформацію, направляє громадянину, а той в цифровізованому вигляді може подати цю декларацію.
У будь-якому випадку, якщо ви на системній основі отримуєте дохід і фактично здійснюєте невеличку підприємницьку діяльність, і якщо ваш дохід перевищує мінімальну межу, яка не оподатковується податком, то ви повинні заплатити 18%. Це суть природи податку на доходи фізичних осіб.
– Був резонансний випадок з платформою OnlyFans. Коли українці, які працювали, створювали контент, який був визначений як контент порнографічного характеру, отримали від Податкової листи про те, що вони мають сплатити податки. І у нас виходить, що податок заплатити треба, але при цьому ця діяльність є незаконною в розумінні держави. Чи не бачите ви тут неузгодженості?
– ДПС здійснює податковий контроль і збирає податки. В даній ситуації відбувся обмін інформацією (з податковими органами Великої Британії, - ред.) про доходи резидентів України, отримані за кордоном. Це є світовою практикою.
Щоб забезпечити цей обмін, ДПС у сукупності з іншими державними органами пройшла великий тест. Ми гарантували всьому світу, що наші системи надійні, нам цю інформацію можна повідомляти і ми можемо повідомляти інформацію про резидентів тих країн, які отримують доходи в нас.
Нам надали інформацію про доходи наших резидентів, отриманих через цю платформу. Це є дохід, про який вони не заявили, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Ми подивилися, перевірили, виставили їм податкові повідомлення рішення і сказали, що з суми цього доходу вам потрібно заплатити 18%.
На цьому функції і завдання ДПС закінчились. Все, що стосується оцінки на предмет наявності кримінальних ознак в діяннях осіб, які отримували таким чином дохід, за межами компетенції Державної податкової служби.
– А в Британії ці кріейтори контенту не сплачують податки?
– Ні. Ці кріейтори декларують та сплачують податки в своїй державі.
А взагалі у нас є угоди про уникнення подвійного оподаткування. Якщо вони резиденти України, береться довідка про резидентство. Якщо ти перебуваєш і проживаєш в Україні і взяв цю довідку, то однозначно немає подвійного оподаткування.
– Ті, хто отримали від вас листи, виконали свої зобов’язання, всі все сплатили?
– Так. У переважній більшості це відбулося вперше. Складно було, тому що ми з таким ще не працювали. Але ми відпрацювали ці випадки як звичайних фізичних осіб, адже це громадяни України, які отримали дохід. Тому з точки зору наших внутрішніх процедур ніяких складнощів не відбулося. Просто джерело постачання інформації було для нас нове.
– А враховуючи, що зараз взагалі багато українців вимушено виїхали під час війни за кордон, зокрема до країн Європейського Союзу. Очевидно, вони там отримують дохід. Це може бути і соціальна допомога, і зарплати. Вони мають це якось декларувати?
– Так, в принципі мають декларувати. Але у нас з великою кількістю країн світу підписано угоди про уникнення подвійного оподаткування. І передбачено механізм, ще раз нагадаю – довідка про резидентство. І у разі, якщо вони отримують офіційно там дохід, працевлаштовані і сплачують податки за правилами і законами, які є в тій країні, де вони офіційно працевлаштовані, подвійному оподаткуванню в Україні вони не підлягають. І при подачі декларації, наприклад, вони нам зазначають інформацію про те, що вони були резидентами тієї країни на той момент, вони в такому обсязі сплатили податки туди і все.
І у разі, якщо в них є ще дохід, який не оподаткований, то оподаткуванню за українським законодавством підлягає тільки та частина, яка не була оподаткована іншою юрисдикцією.
Система обміну фінансовою інформацією про рахунки CRS, власне, і покликана для того, щоб податкові органи двох або трьох юрисдикцій між собою обмінювалися інформацією і забезпечували справедливість підходу до всіх платників по всьому світу, незалежно від того, де вони є. І оці складні назви, механізми, довідки про резидентство – це, власне, відповідь на те, щоб врегулювати ці питання.
– З якими країнами наразі планується обмін цієї інформації? Чи відбувається зі США?
– США не є учасником багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS). Україна відповідно до цієї угоди готова до обміну інформацією з 121 країною.
Разом з цим, між Україною та іншими державами діє 70 міжнародних двосторонніх конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі із США, які також передбачають обмін інформацією.
Водночас Україна вже здійснює автоматичний обмін податковою інформацією зі США в межах закону FATCA. Українські фінустанови щороку подають до ДПС інформацію про рахунки громадян США, відкриті в Україні. Далі ці дані передаються до податкової служби США — IRS.
Також нещодавно до нас зверталася Німеччина для отримання інформації про доходи наших громадян, які проживають там і мають пільги.
Щоб заспокоїти всіх українців в Україні і в усьому світі. Конвенції (угоди) передбачають, що обмін такою інформацією може здійснюватися виключно в податкових цілях. Ми не можемо за запитом будь-кого сказати і роздати всю цю інформацію про наших громадян з метою кримінальних переслідувань чи ще чогось.
І ми маємо повне право відмовляти в наданні інформації про доходи наших громадян у разі, якщо ми бачимо, що це використовується не для цілей визначених конвенцією, а саме не для податкових цілей. А податкову ціль ми визначаємо відповідно до нашого законодавства, а не до законодавства тієї країни, де перебуває особа.
– Якщо німецький уряд хоче отримати ці дані для того, щоб визначити, чи мають ці люди отримувати, наприклад, соціальну допомогу…
– Це не податкова ціль.
– В такому випадку ви не надасте таку інформацію?
– Ми будемо захищати максимально на базі конвенції, що це не є податковою ціллю. Не всім у всьому світі ми роздаємо цю інформацію і не збираємося її роздавати. Особливо те, що стосується наших громадян. Бо це частина нашої національної політики щодо захисту наших громадян, де б вони не були.
– Ви згадали про те, що в США всі мають декларувати доходи. Там використовуються непрямі методи контролю не тільки за доходами, але й за видатками людей. І співставляючи доходи і видатки можна зрозуміти, чи людина чесна перед податковою чи ні. Наскільки ці непрямі методи працюють у нас?
– Ми використовуємо аналіз інформації, яка нам подається платниками податку, та аналіз інформації, яка надходить від правоохоронних органів. Чи є це непрямим методом? Можливо, десь частково не тільки по звітності ми аналізуємо. А чи стосується це всіх без виключення фізичних осіб? Ні, це стосується тільки тих суб'єктів господарювання, на яких надійшла ця інформація.
Точиться дискусія щодо відкриття доступу до банківської таємниці з метою використання інформації про обіг коштів громадян. І тут я завжди також пояснюю, що ДПС не потребує щоденного, щохвилинного моніторингу стану банківського рахунку усіх громадян України.
Коли ми говоримо про доступ до банківської інформації, це виключно до тих суб'єктів господарювання, які мають ознаки ризикованості. Наприклад, коли використовують дропів, розкидають гроші на картки, – це все незаконне використання. Ось тоді податкова служба в багатьох країнах світу застосовує механізм доступу до банківських рахунків.
Які ще непрямі? Ми використовуємо багато аналітичних методів. Але я з платниками завжди говорю, що всю інформацію, яку аналізуємо, вона отримується або із звітності самих платників податків, або з державних реєстрів, куди ця інформація потрапила також від платників податків фактично. Тобто ми оперуємо виключно цією інформацією.
– В деяких країнах, зокрема в Ізраїлі, якщо сусіди побачать, що людина поруч живе далеко не відповідно своїм доходам, можуть подзвонити в податкову і попросити подивитися, чи все там добре. У нас такі випадки бувають – звідки гроші на новий айфон чи брендовий одяг?
– Податкова служба не відслідковує, в якому люксовому одязі ходять наші платники податків. Ми такий метод не використовуємо. І, напевно, що на подібні скарги, якщо такі будуть надходити на наш чат-бот Tax Control, ми навіть не будемо реагувати.
Чому не будемо? Бо перелік підстав для проведення перевірок і звернення нашої уваги як контролюючого органу чітко регламентований. Ми наразі активно впроваджуємо CRM – ризикоорієнтований підхід. Адже Україна велика країна, економічно активна, платників податків багато. І Державна податкова служба не може охопити всіх.
Ми повинні фокусуватися на тих, хто дійсно або ухиляється, або мінімізує, або буде ефект від взаємодії з платником у вигляді контролю. І це якраз ризикоорієнтована система, що ми впроваджуємо на інституційному рівні, від секторального аналізу.
– Уявімо, людина отримує мінімальну зарплату, але купила собі Range Rover. Є шанс, що у Податкової будуть питання?
– Є питання до такої людини. Ми співпрацюємо, обмінюємося інформацією з майже 40 державними реєстрами, зокрема з сервісним центром МВС, який реєструє авто. У разі, якщо людина здійснила такі видатки, при цьому не має абсолютно легального доходу, то ми, дамо запит.
– Це red flag для вас?
– Звісно, це ризик по фізичній особі. Якщо це накопичення, якщо людина достатньо має пояснень, то тоді why not, як то кажуть, хай купує.
– А як ви побачите це, що таке відбулося? Чи реєстри вам самі повідомлять, що ця людина купила?
– Коли ви ставите на облік на себе автомобіль, зазначаєте свій індивідуальний податковий номер. Для чого взагалі платнику податку присвоюється цей індивідуальний податковий номер і ви використовуєте його в усіх державних сервісах? Для того, щоб ідентифікувати вас, ідентифікувати всі з вами пов'язані події.
Ще раз кажу, у нас немає тотального податкового контролю за діяльністю усіх фізичних осіб. Але оскільки ми достатньо цифровізована держава і багато сервісів держави надається через цифрові сервіси, у нас відбувається автоматичний обмін інформацією.
– Тобто система може виявити, наприклад, неспівпадіння доходів і придбаної речі?
– Наш співробітник виявляє це неспівпадіння, аналізуючи інформацію, що міститься в інформаційно-комунікаційній системі "Податковий блок", та інформації із зовнішніх джерел. І одна із задач нашої цифровізації, щоб мінімізувати втручання людини і щоб це робилося автоматично.
Ми зараз запустили історію з трансфертним ціноутворенням. Це операції тих суб'єктів господарювання, які є частиною великих міжнародних груп компаній, що здійснюють, зовнішньо-економічні операції. В кінці минулого року повноцінно запрацював програмний продукт Big Data TP.
Він аналізує усю звітність з трансфертного ціноутворення, подану платниками податків, та співставляє з ринковими цінами та показниками рентабельності, на предмет відповідності їх, аналогічним операціям між непов’язаними особами, а також формує багато інших показників, маркерів, індикаторів та параметрів.
І потім, на підставі аналізу за заданими параметрами, формує нам перелік суб'єктів, на яких варто звернути увагу і які можуть бути об'єктом контролю. І отак ми хочемо, щоб було щодо всіх суб'єктів.
– А які ризики мають бути у людини, щоб ви запитали її банківську таємницю? Коли і якщо дозволять доступ до неї.
– Яка може бути мета? Якщо ми бачимо взаємопов'язаних осіб. Особа світиться ФОПом і використовується в схемі дроблення. Це може бути підставою для того, щоб зрозуміти, а скільки через її рахунок пройшло.
Якщо або коли буде запущена історія оподаткування цифрових платформ, то також, скоріше за все, це буде той випадок, коли нам потрібно буде підтвердити або спростувати системність (отримання доходів, - ред.), також треба буде отримати цю інформацію від банку.
Якщо ми будемо мати інформацію від правоохоронних органів або в рамках обміну CRS, це також той випадок, який нам треба буде подивитися. Тобто мова тільки про випадки, які пов'язані з безпосередньо контролем, а не просто тому, що ми хочемо з’ясувати, що є на рахунку у людини.
– Ви будете бачити, що, наприклад, з одного рахунку системно відбуваються якісь транзакції на одні й ті самі рахунки, в один і той самий час, на одну і ту саму суму?
– Інформацію про транзакції повністю має банківська установа. І це може бачити виключно банківська установа. Тому, скоріше за все, ми не будемо це бачити. Ймовірно, ми будемо мати доступ, але не автоматичний, до необхідної для податкового контролю інформації.
– Не виписку по картці?
– Тільки у випадках, якщо це буде пов'язане із тим, коли треба нам довести, що ризик виправдано спрацював стосовно цієї особи. Скоріше за все, тільки в такому випадку. Тоді ми будемо бачити виписку для того, щоб подивитися системність, періодичність, використання і все решту.
Аналогічна історія була із поступовим запровадженням підприємницьких рахунків. Якщо ви пам'ятаєте, це реформа була в системі саме банківського нагляду і контролю, коли заборонили підприємцям, які зареєстровані як суб'єкти господарювання, використовувати приватні картки і максимально зобов'язали всіх відкривати підприємницький рахунок.
Ми всі з вами пам'ятаємо років п’ять тому, як ми через Instagram купували товари. І платили на приватний банківський рахунок. Зараз останнім часом в основному це підприємницькі рахунки. Вас просять заплатити через IBAN, надають код ЄДРПОУ. Це все відбувається поступово. Потім, коли воно починає працювати, ми навіть забуваємо про те, що ми його критикували.
– Що зараз робиться з детінізацією зарплат для збільшення надходжень єдиного соцвнеску до Пенсійного фонду?
– Всі суб'єкти господарювання, які потрапляють в поле зору ДПС, завжди перевіряються на предмет офіційного працевлаштування і виплати заробітної плати. Ми співставляємо дані звітності, які вони нам подають по формі 4ДФ. Ми співставляємо середньогалузеву заробітну платню і дивимося пропозиції на ринку праці.
Буває, що декларують нам 10 тисяч гривень заробітну платню, а в цей же момент цей суб'єкт господарювання дає оголошення на WorkUA про зарплату у 40-50 тисяч. Ми аналізуємо і ставимо ці питання. Ми приходимо і бачимо, що в офісі 20 чоловік, а у звітності - 5 чоловік. Надайте пояснення, хто це, як це, які функції вони виконують?
– А чому вирішили до нього прийти? Які критерії вибору підприємства?
– Підстави для перевірки суб'єкта визначаються не тільки заробітною платнею. Залежить від ризиків, які ідентифіковані по цьому суб'єкту. Наприклад, у нього протягом трьох кварталів декларується “від'ємне значення” по податку на прибуток. При цьому немає жодного підтвердження, розуміння, взагалі фактажу, чому так відбувається.
Що таке "від'ємне значення" по прибутку? Він постійно декларує збитки. Але має й інші ознаки. Ми дивимося єдиний реєстр податкових накладних, що в нього відбувається активна господарська діяльність. Наприклад, у нього обороти на мільярди, а він показує постійно збитки. Постає питання, чому так відбувається?
– Тобто ви шукаєте і так досить проблемних, до яких і без цих зарплат є питання?
– Це суть ризикоорієнтованого підходу і це те, що повинно бути. Тому що податковий контроль повинен фокусувати саме фіскальний підхід на тих, хто ухиляється. До інших платників треба застосовувати сервісну функцію, превентивну функцію, пояснення, упередження – все, що можна застосувати, потрібно застосовувати.
Повірте, тих, хто системно мають наміри до порушення законодавства, видно, це не є складною математикою. Таких ознак багато за рахунок того, що вони активно комунікують з державою і не тільки по лінії Державної податковою служби. Державні органи між собою постійно обмінюються інформацією.
– Це середній і великий бізнес здебільшого?
– Для будь-якого бізнесу, не залежно від того чи малий він, чи великий , йому притаманні різні схеми ухилення від сплати податків. Якщо ми говоримо про контроль міжнародного оподаткування, так званий міжнародний аудит чи трансфертне ціноутворення, там використовують низькооподатковані юрисдикції на кшталт Кіпру, Багамських, Віргінських островів, щоб зменшувати прибуток.
Як це працює? В Україні створили бренд ще у середині 2000-х років. Потім в якийсь період часу начебто продали або передали активи кіпрській компанії, якій починають виплачувати роялті за бренд. Це виведення частини прибутку під виглядом роялті до кіпрської компанії. При тому на Кіпрській компанії працює лише одна людина, сама компанія не здійснює жодних функцій, не несе ніяких витрат окрім адміністративних.
Окрім того, часто виплати які отримує така компанія в подальшому передають до юрисдикцій з якими немає такої "вигідної" Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Тобто суть існування такої компанії - це виведення частини прибутку та використання пільги при виплаті таких доходів. Це притаманно для великого бізнесу, найбільше поширено у суб'єктів, які підпадають під контроль трансфертного ціноутворення.
– Ще питання про бізнес. Ви запроваджуєте функцію електронного аудиту, тобто перевірки компанії дистанційно. Як іде запровадження цієї системи?
– Дуже хочу і сподіваюся, що з 1 січня система “Е-Аудит” запрацює так само, як Big Data TP. SAF-T UA, стандартний аудиторський файл, який формується автоматично на основі даних бухгалтерського обліку. Від суб'єкта господарювання потрібно лише докрутити свою систему так, щоб вона автоматично генерувала цей файл у встановленому форматі. Надалі великі платники податків під час документальних перевірок зобов'язані подати SAF-T UA.
Що відбувається? Замість того, щоб піднімати кипу документів і вручну аналізувати дані бухгалтерського обліку, уся необхідна інформація тепер структурована в одному електронному файлі - у SAF-T UA. Суб’єкт господарювання формує його автоматично зі своєї облікової системи та подає до ДПС у відповідь на запит. Далі система, яка містить понад 250 тестів і алгоритмів, а в перспективі їх кількість буде збільшуватись, обробляє цей файл та оперативно аналізує дані.
Система сигналізує аудитору, на які аспекти слід звернути увагу - де є потенційні ризики чи невідповідності. Це значно допомагає аудитору під час документальної перевірки швидко переглянути і проаналізувати діяльність суб'єкта господарювання.
Ми активно впроваджуємо SAF-T UA протягом 2025 року. Наразі укладено 38 меморандумів та вже подано вже понад 850 тестових файлів, з якими ми працювали. І з 1 січня 2026 року ми будемо запитувати та використовувати SAF-T UA при проведенні документальних перевірок з використанням системи "Е-аудит".
– Це для всього бізнесу чи тільки великого?
– Ні, це стосується лише великих платників податків і виключно під час документальної перевірки. Але це дуже зручна історія, адже вона значно економитиме час і комунікацію з аудитором Державної податкової служби під час роботи.
Насправді все просто: суб'єкт господарювання формує та відправляє SAF-T UA до Податкової, Податкова присилає квитанцію про отримання, і далі використовує файл. Потім за результатами аналізу система автоматично визначає потенційні ризики, а аудитори вже обговорюють виявлені питання з платником або запитують пояснення.
– І як часто це відбуватиметься?
–Це відбувається під час документальних перевірок
– Тобто це вже ті підприємства, до яких є питання?
– Так.
– Звичайна податкова перевірка не передбачає цих речей?
– Немає такого поняття, як звичайна податкова перевірка. Вимога подати SAF-T UA в рамках проведення документальної перевірки стосується лише великих платників податків, які включені до плану-графіку або підлягають перевірці з інших підстав відповідно до ризикоорієнтованого підходу, що застосовується ДПС.
– У липні новий уряд запровадив мораторій на перевірки бізнесу. Як це корелюється?
– Це цілком корелюється. Податковий контроль залишився без змін – те, що стосується підакцизної групи товарів, там ми контролюємо. Удосконалюємо ризикоорієнтований підхід. І тільки підприємства з високими ступенями ризику потрапляють в план перевірок. Але ми значно зменшили фактичні перевірки. Вже скоротили їх на чверть.
– Тобто цей мораторій не заважає?
– Його ідеологія – не заважати, а зробити краще, прозоріше і сфокусованіше. У нас є, наприклад, історія, що на територіях, які визнані прифронтовими або зонами активних бойових дій, взагалі не проводяться окремі види перевірок. Але там підприємства демонструють економічну активність. Скажімо, це Одеський регіон, є також питання по Херсону.
Ми не можемо оцінити справедливість визначення розміру податкових зобов'язань такими суб'єктами, бо ми просто не маємо повноважень і можливості здійснювати до них повний комплекс контрольних заходів. Це обмеження, яке ми розуміємо, але водночас працюємо над тим, щоб забезпечити максимальну ефективність.
– Щодо податкового боргу. Ви запустили функцію автоматичного списання коштів, якщо є податковий борг. А як ця функція працює? Які є результати?
– Станом на 17 грудня було стягнуто понад 462 млн гривень за рахунок використання автоматизованої системи. Це трохи більше, ніж за два місяці. До запуску цієї системи за такий самий період часу нам вдавалося стягувати 80-85 млн гривень. Цифри говорять самі за себе.
Це не раптова ситуація, яка виникає. Є довга процедура оскаржень перед тим, як податкова вимога стає податковим боргом. Після чого система автоматично від суми податкову боргу формує платіжну інструкцію, направляє її в Державну казначейську службу, а та – в банк, в якому є рахунки суб'єкта господарювання. І при наявності коштів на рахунку платника в автоматичному режимі стягує їх в дохід держави.
– Цей борг ви нарахували чи бізнес задекларував, але не заплатив?
– Є й такі борги. А є, коли застосовують агресивні схеми мінімізації. Ми доводимо свою правоту через рішення Верховного суду. У мене є такий випадок. Цього року, 18 квітня, по одному суб'єкту господарювання Верховний суд визнав правоту Державної податкової служби. Ціна питання 4,6 млрд грн з пенею. Це є податковий борг, який підлягає стягненню.
Якщо є рішення Верховного суду, а воно не платиться. Це є справедливо по відношенню до держави? І це незалежно від того, який суб'єкт господарювання допустив до цього.
– А з цього підприємства вже списали борг?
– Ні.
– Банки зобов'язані виконати ваше повідомлення?
– Так, однозначно. Тому що це наказ Міністерства фінансів 669-й. Є окрема постанова Національного банку, яка регулює, це обов'язково, це законодавством передбачено. Процедура стягнення податкового боргу визначена главою 9 розділу адміністрування Податкового кодексу.
– Реструктуризації можливі?
– Можливі, так. Держава достатньо гнучка, тому передбачила можливість розстрочки боргу.
– Яка ситуація зі збором податків у 2025 році?
– До жовтня ми йшли максимально добре, хоча не все було просто і з курсом долара, і не все було добре на світових ринках. Але потім почалися дуже жорстокі масовані атаки. Газовидобувна галузь практично знищена, виробництво пального знищено. Електроенергія – практично всі ТЕС і ГЕС пошкоджені - це інформація ЗМІ.
А що таке ТЕС і ГЕС? Це великий платник податків. Не виробляють або зменшують виробництво електроенергії – зменшується розмір ПДВ. Найбільше постраждали рентні платежі, тому що дуже великі руйнування, а також акциз з електроенергії, з пального.
Крім того, зараз низькі ціни тримаються на сільськогосподарську продукцію на світових ринках. І багато виробників притримують урожай 2025 року до реалізації. Через це у нас немає надходжень, бо в них немає прибутку і вони не сплачують податки. Заплатять пізніше, але це все впливає на виконання бюджету 2025 року.
Плюс, ще раз наголошую, "Укрнафта", "Укргазвидобування", ті, які є бюджетоутворюючими, все виробництво електроенергії – вони дуже сильно постраждали. І це все має негативне відображення на показниках 2025 року.
– Де ви бачите ресурс для збільшення бюджетних надходжень? Чи це може бути збільшення податків? Йшли раніше розмови, щоб збільшити ставку ПДВ.
– Ми починали з вами розмову з розширення бази оподаткування. А це не завжди про збільшення податків. Це про те, що під оподаткування потрапляють ширше коло осіб або якась продукція. Це одне із джерел, яке в тому числі закладено в бюджет 2026 року.
Далі це питання, що стосується автоматичного стягнення податкового боргу. В бюджеті 2026 року також передбачено 26 млрд від стягнення податкового боргу за рахунок використання платіжної системи.
Плюс оподаткування цифрових платформ. Скасування пільг на оподаткування посилок. Це все про резерви.
– Ви рахували скільки ці заходи дадуть бюджету?
– Міністерство фінансів рахувало, ми подавали свої дані, але всієї картини не бачимо.
– А яка зараз сума у нас податкового боргу по всім суб'єктам? Скільки вони винні і не хочуть заплатити?
– Це майже 270 млрд податкового боргу. Звісно, структура цього боргу не є однорідною. Велика кількість суб'єктів господарювання вже не є економічно активними. Вони або в процедурі банкрутства перебувають, або вони просто вже активи десь передані. Але в будь-якому випадку це той резерв, який ми будемо активно відпрацьовувати.
– А розмови про збільшення ставок ПДВ наразі не йдуть?
– В податковій службі точно не йдуть. У нас ставка ПДВ середньоєвропейська. В Європі вона складає від 17 до 27%.
Кожне підвищення ставки має бути прораховане і вона має бути співставною з економічною активністю. У нас не буває таких пропозицій, що давайте на відсоток піднімемо. А чого? Ну, бо так нам хочеться. Цьому передує розрахунок, мінімальний хоча б розрахунок для прийняття будь-якого рішення.
Головний наш резерв – це сплата податків усіма тими, хто має їх сплачувати і в тому розмірі, який визначений податковим законодавством.