Зима близько. Що відбувається за лаштунками боротьби Банкової та Кличка і чи замерзне Київ знову

Фото: 7 років боротьби за Київ (інфографіка РБК-Україна)

"Кличко – президент Києва", – з іронією описує політичну ситуацію в столиці співрозмовник РБК-Україна в "Слузі народу", який має відношення до київських справ.

І далі пояснює свою думку: мовляв, як і більшість президентів, київський мер зайнятий насамперед двома сферами діяльності. Міжнародкою – поїздками за кордон і зустрічами з дипломатами та гостями України тут, у Києві. І обороною – передачею допомоги українським військовим.

Аналогія співрозмовнику подобається, він розвиває її далі. Оточення Кличка – це свого роду уряд. "Прем'єр-міністр", він же "глава ОП", іноді змінюється (наприклад, замість Миколи Поворозника – Петро Пантелєєв), але загальний склад залишається напрочуд стабільним.

Є і свій парламент – Київрада, здебільшого поділена між столичними "олігархами" – забудовниками.

Нарешті, є військова адміністрація – тут уже прямої аналогії з центральними органами влади не знайти. Можливо, з дуже великою натяжкою, це РНБО або Ставка.

У будь-якому разі, саме військова адміністрація стала (або, скоріше, могла стати) головним інструментом центральної влади в протистоянні з Кличком – по суті, єдиним великим чиновником національного масштабу, який не входить до команди Зеленського.

Новий орган

Хоча між Офісом президента і столичною мерією по прямій – якихось 600 метрів, взяти її команді Зеленського за сім років так і не вдалося – ні штурмом, ні облогою, ні в умовно "мирний" час, ні під час повномасштабної війни.

Призначення главою військової адміністрації Тимура Ткаченка напередодні нового 2025 року дало протистоянню новий імпульс. На відміну від своїх попередників-військових, новий глава КМВА був явно "заточений" на активну боротьбу з Кличком.

І одразу оголосив, що в його сферу інтересів входитимуть не тільки навколовоєнні теми, а й збереження київської архітектури, ліфт на станції метро "Шулявська" та інші побутові питання.

Але найсерйознішого удару по київському керівництву ще на початку минулого року завдала не військова адміністрація, а НАБУ.

Бюро провело операцію "Чисте місто", спрямовану проти корупційних схем у Київраді та навколо неї. Під удар потрапили дуже близький до столичної влади бізнесмен Денис Комарницький, якому пізніше вдалося покинути Україну, а також низка чиновників КМДА і керівників комунальних підприємств.

Багато хто з них недовго посидів у СІЗО, незабаром вийшли під заставу, але посад позбулися.

Фото: операція НАБУ чисте місто (t.me/nab_ukraine)

Своєю чергою, Кличко провів через Київраду рішення, що повертає йому частину повноважень, урізаних через воєнний стан, – але тут уже Ткаченко зміг заблокувати його через суд. Решту часу "військовий" і "цивільний" керівники міста продовжували медійні суперечки, без конкретних результатів.

Поки не настав 2026-й. Чергова ескалація настала на самому початку року, коли під час найсильніших за час великої війни морозів Росія почала цілеспрямовано й методично знищувати київську енергосистему.

У киян, які замерзають у темряві, виникло логічне запитання: "Хто винен?" Цілком очікувано, що київська і центральна влада активно звинувачували один одного. До справи долучився особисто Зеленський, який дорікав столичному керівництву за погану підготовку до зими і ставив за приклад Харків і його мера Ігоря Терехова.

На Хрещатику, своєю чергою, дорікали "центру" у вилученні з міськбюджету мільярдів гривень і говорили про те, що муніципальні повноваження апріорі обмежені.

Природно, дискусії так ні до чого і не привели. А потім обстрілів Києва поменшало, помітно потеплішало, вимкнення світла припинилися, і ситуація вщухла, звівшись до рідкісних взаємних шпильок у ЗМІ та соцмережах.

Міська vs. військова адміністрації

Велика проблема столиці – заплутана система управління. Ще до великої війни Київдержадміністрація (КМДА) поєднувала функції виконавчої влади та міськради, а очолювати її, за рішенням КСУ ще від 2003 року, мав обраний мер. Через це за опозиційності мера до президента конфлікти ставали неминучими.

Поява Київської міської військової адміністрації (КМВА) заплутала ситуацію ще сильніше. За указом Зеленського, функції "цивільної" КМДА Кличка перейшли до "військової" КМВА. Але на практиці КМДА та її департаменти продовжили роботу, а повноваження КМВА виявилися обмеженими.

У підсумку КМВА залишилася без реальних інструментів, людей і бюджетів, аж до того, що "цивільні" чиновники блокували "військовим" картки входу в будівлю на Хрещатику.

Районні адміністрації теж формально підпорядковуються неіснуючій "цивільній" владі. До того ж мерія забрала з районів досвідчених господарників після призначення туди "президентських" голів, які тепер більше орієнтуються на Ткаченка. По суті ж, управлінська структура міста залишилася колишньою.

Фото: Тимур Ткаченко (t.me/tkachenkotymur)

Ключова людина в КМДА – заступник Кличка Петро Пантелєєв, який відповідає за бюджет, ЖКГ, райони та енергетику. На рівні міста УДАР співпрацює з "Європейською солідарністю", формуючи більшість.

Фракцію "ЄС" очолює Марина Порошенко, але в координації бере участь Сергій Березенко, а Києвом особисто займається Петро Порошенко. З важливих питань (бюджет, допомога армії) у раді є консенсус.

При цьому співрозмовники РБК-Україна зазначають, що партійність у Києві відіграє малу роль: майже вся Київрада підконтрольна дюжині забудовників.

Понад рік Київрада залишається без секретаря після відставки Володимира Бондаренка. Кличко сам веде засідання, оскільки зрозумів, що без секретаря не можна провести питання про недовіру меру, і він сам контролює порядок денний.

Розплутати ситуацію міг би новий закон про столицю. Ухвалений у першому читанні 2019 року, він забуксував у правках. Звести їх вдалося до осені 2021-го, але ухвалити не встигли. Зараз, у розбалансованій Раді та з урахуванням лобістських можливостей Кличка, провести цей закон нереально.

Як "Слуги" програли Київ

"Поточна ситуація в Києві – це все результат наших дій у 2019-20 роках. У Києві ми поставили не те, що не на тих – а взагалі ні на кого. Із забудовниками нормальну комунікацію не налагодили", – говорить РБК-Україна співрозмовник серед "слуг народу".

За його словами, у Києва на той момент виявилося занадто багато "акціонерів". Це і бізнесмен Андрій Холодов (у 2023 році виїхав з України і склав мандат нардепа від СН), і олігарх Ігор Коломойський, який був тоді на коні, і Андрій Єрмак.

У підсумку, виборча кампанія "слуг" у Києві була дуже хаотичною, а потенційні кандидати в мери від партії влади (нагадаємо, серед них навіть був Микола Тищенко) більше заважали один одному, ніж опонентам.

У підсумку – п'яте місце як на мерських виборах, так і на виборах до Київради, де "Слуга народу" сформувала скромну фракцію в 12 депутатів зі 120.

Фото: засідання Київради (kyivcity.gov.ua)

"Усі ці сім років у нас не було ні стратегії, ні тактики щодо Києва, ні еліт, з якими ми працюємо. Одні метання туди-сюди. Немає відповідальної за Київ людини в команді. А коли Єрмак випав із процесу, припинилося навіть те свербіння, яке було", – далі журиться співрозмовник.

Як і решта, він вказує, що призначення Ткаченка на посаду голови КМВА – це саме ідея Єрмака. Причому з прицілом "виростити" з нього потенційного конкурента Кличка.

Кандидат проти Кличка

З ідеї, як очевидно, поки особливо нічого не вийшло. "У наших реаліях голова КМВА – це не віцемер, а хлопчик для биття Кличка", – говорить виданню співрозмовник із середовища столичних активістів.

Але зазначає: Ткаченко не використав ті політичні можливості, які давала зимова криза в столиці – навіть без повноважень можна було медійно активніше "тикати" мера на тему підготовки до зими та антикризового менеджменту.

Але голова КМВА ухвалив інше рішення.

"Я змушений у ці дні звузити власну комунікацію. Переважно через брак часу у зв'язку з постійною координацією районів для ліквідації наслідків енергетичної кризи. Тим паче що будь-яка моя комунікація викликає нервовий тик у мера Кличка та його оточення", – написав Ткаченко у своєму Telegram-каналі в середині січня.

Відтоді його публічна активність дійсно помітно скоротилася. А на початку травня і зовсім з'явилася інформація про те, що він написав заяву про відставку, яку сам Ткаченко оперативно спростував.

За інформацією співрозмовників з боку мерії, начальник КМВА нібито дійсно був готовий писати заяву про звільнення.

"Його роль перетворюється на людину, яка має просто огризатися на Кличка. А повноцінно керувати він не може – хіба що йдучи в порушення закону. І це, ймовірно, його втомило", – кажуть джерела в команді Кличка.

При цьому в оточенні самого Ткаченка заперечують, що він збирався писати заяву про відставку. Там стверджують, що ця інформація могла бути роздута через звільнення кількох співробітників патронатної служби і натякають, що витік міг статися з мерії.

Однак у команді Кличка вважають, що Банкова може повернутися до історії з відставкою Ткаченка цієї осені, і тоді ж – для паритету – атакувати і самого Кличка. За словами джерел РБК-Україна на Банковій, там дійсно ще готові дати Ткаченку деякий попрацювати.

"Тоді це буде виглядати так, що вони атакують не тільки чужих, а й своїх. Можливо, вони вважають, що доречніше змінити Ткаченка восени. Якщо вони поставлять когось нового зараз – він уже буде відповідальним за підготовку столиці до зими, а якщо потім щось знищать і знову не буде світла й тепла – на нього теж ляже відповідальність, хоч би що там було", – міркують співрозмовники, близькі до мера.

Наразі серед можливих кандидатів на заміну нинішнього начальника КМВА співрозмовники видання називали керівника Солом'янської РДА Сергія Мовенка, позитивно відгукувалися і про його колегу з Оболоні Кирила Фесика.

У пошуку відповідних кандидатів, які могли б кинути виклик Кличку, президент звернув увагу на екс-віце-прем'єра Олександра Кубракова, зокрема, щоб той "допоміг із підготовкою Києва до зими". У кулуарах говорили про те, що Кубраков потенційно міг би стати новим головою КМДА, але сам поки що задовольняється посадою радника Зеленського з питань інфраструктури та роботи з громадами.

Фото: Віталій Кличко (facebook.com/kyiv.city.council)

"Є версія, що коли Ткаченко погоджувався на цю посаду – йому обіцяли інше: що він матиме і повноваження, і підтримку, і зможе протистояти Кличку. Але першочергове завдання Ткаченка полягало ж у дискредитації мера", – вважають співрозмовники, близькі до мера Києва.

У двох попередників Ткаченка, генералів Миколи Жирнова та Сергія Попка, було, серед іншого, схоже завдання – бути противагою Кличку. Але в підсумку обидва зуміли досить мирно з ним спрацюватися. Очевидно, це центральну владу якраз не влаштовувало.

У команді Кличка переконані: у разі суттєвого падіння його рейтингів – у нього б спробували забрати всі повноваження. Якби підтримка мера серйозно просіла – це могло б якоюсь мірою виправдати в очах суспільства перерозподіл повноважень у столиці.

"Правоохоронці регулярно проводять обшуки і відкривають справи проти міської влади. Пік був у 2025 році, якраз після призначення Ткаченка. Але все це поки що не дає того політичного ефекту, на який могли розраховувати на Банковій. Все одно за рейтингами Кличко йде першим, а свого рейтингового кандидата у них немає", – стверджують у команді мера.

У розпорядженні РБК-Україна є результати одного з опитувань про вибір мера столиці, що проводилося в березні. Кличко залишається першим у рейтингах із майже 30%, другий із 6,5% – начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, третій показник у 6,3% – у Дмитра Разумкова.

За ними з мінімальним відривом ідуть Сергій Притула, Андрій Білецький, Олександр Усик, Тимур Ткаченко та Гарік Корогодський. Майже 22% – не визначилися.

Фото: рейтинг потенційних кандидатів на посаду мера Києва (інфографіка РБК-Україна)

Цілком очевидно, що перелік можливих кандидатів досить умовний. Якби вибори в столиці раптом відбулися зараз, напевно далеко не всі зі списку взяли б у них участь.

Але в будь-якому разі, на загальний результат це навряд чи вплинуло б – зараз ні в "Слузі народу", ні в політикумі загалом не видно реалістичних кандидатів, які змогли б перемогти Кличка якщо не нокаутом, то хоча б за очками в другому турі.

"Рейтинг Кличка падає, але повільно. Усі соцдослідження, усі фокус-групи показують, що перемогти Кличка може тільки такий самий Кличко – якщо не чемпіон із боксу, то чемпіон із бізнесу, з чого завгодно. Масштаб фігури має бути співмірним. Кияни хочуть, щоб мер у них був такий, "столичний" увесь із себе", – каже співрозмовник у "Слузі народу", який добре володіє ситуацією в Києві.

З цієї причини він не вірить у те, що реального конкурента чинному меру можна виростити "знизу", наприклад, серед тих же голів РДА.

Теоретично, звісно, можливий варіант реального "схлопування" військової та цивільної адміністрацій під керівництвом Ткаченка або будь-якого іншого призначенця Банкової, по суті, "через коліно".

Але навіть у "Слузі народу" кажуть, що Кличко такий варіант моментально відіб'є через суд. Провернути "одеський сценарій" із повним усуненням обраного мера від влади в Києві навряд чи вдасться.

До того ж в арсеналі Кличка – сильна підтримка з боку європейців, насамперед у Німеччині. Ще до великої війни він неодноразово демонстрував свої європейські зв'язки, щойно над мерією починали згущуватися хмари. Та й зараз навряд чи один візит будь-якої делегації з Німеччини в Україну обходиться без зустрічі з мером Києва.

Віталій Кличко з президенткою Бундестагу Юлією Клекнер (фото: t.me/vitaliy_klitschko)

Потенційно вплинути на ситуацію може хіба що чергова важка київська зима.

Знову холодна зима?

На початку травня тема підготовки столиці до нового важкого сезону вкотре вилилася в публічну дискусію між мером і віцепрем'єр-міністром Олексієм Кулебою (який, до того ж, вважається "патроном" Ткаченка).

Міністр заявив, що "темпи Києва в підготовці до опалювального сезону не відповідають ні рівню загроз, ні обсягу державного фінансування".

За словами Кулеби, держава вже виділила для захисту і резервування систем теплопостачання столиці близько 2 мільярдів гривень і збирається виділити ще стільки ж. При тому, що в столиці – найбільший із бюджетів після державного, уточнив віцепрем'єр.

За словами Кличка, Мінрозвитку обіцяло фінансування і підрядників для відновлювальних робіт на ТЕЦ-5, "а тепер фактично умиває руки".

Коштів, виділених Кабміном недостатньо – Києву необхідно терміново знайти ще 3 мільярди гривень, пояснив Кличко. Загалом витрати на реалізацію плану енергостійкості мер оцінив у приблизно 30 мільярдів гривень.

"Ми повинні готуватися до найскладнішого сценарію. Це єдиний відповідальний підхід в умовах війни", – сказав у коментарі РБК-Україна сам Віталій Кличко.

За його словами, Київ домовився з центральною владою про те, що зміцнення енергостійкості міста, на яке знадобиться близько 30 млрд гривень, буде паритетно фінансуватися зі столиці та центрального бюджету.

На запитання про стосунки з Ткаченком і центральною владою загалом, Кличко відповідає доволі обтічно.

"Київ відкритий до співпраці з усіма органами влади, коли йдеться про тепло в будинках, про роботу ТЕЦ, про безпеку. Було б набагато ефективніше, якби центральна влада допомагала місту вирішувати ці питання, а не створювала постійний тиск", – сказав Кличко в коментарі виданню.

Як кажуть у його команді, ще одна розбіжність між центральною і міською владою полягає в тому, що Кабмін хоче концентруватися тільки на децентралізованому енергопостачанні – когенераційних установках і мобільних котельнях.

У мерії ж вважають, що потрібно базово відновити столичні ТЕЦ, бо вбачають у цьому єдиний варіант узагалі розпочати опалювальний сезон, а когенераційні установки та котельні розглядати тільки як дублюючу опцію.

Фото: Київ, що замерзає взимку (Getty Images)

"Підготовка міста буде приблизно на рівні минулого року, може, навіть кращою. Але все це передусім залежатиме від взаємодії центру з місцевою владою", – зазначив один зі співрозмовників у команді мера.

Їхні опоненти зі "Слуги народу" в розмовах з РБК-Україна дають різні прогнози. Оптимістична оцінка – майбутня зима все-таки має бути легшою, завдяки тій же розподіленій генерації (але на Троєщині, з огляду на архітектуру її тепломереж, проблеми все одно будуть).

Песимістична оцінка – зима буде настільки ж важкою, якщо не гіршою. Головним чином, через провалену підготовку, наприклад, складнощі з підключенням когенераційних установок і тарифи, які не мотивують приватний бізнес у них вкладатися.

"Коли нічого не робиться, а в підсумку постраждають люди, то відповідальність понесуть обидва, і Кличко, і Ткаченко, і всі", – підсумовує співрозмовник у "Слузі народу".

Запитання - відповідь (FAQ)

– Чому конфлікт між Кличком і Банковою триває вже багато років?

– Кличко залишається одним із небагатьох рейтингових мерів, який не входить до президентської команди. Крім того, Київ має особливу систему управління, де мер одночасно очолює і міську владу, і КМДА.

Партія влади не змогла знайти рейтингового кандидата на посаду мера столиці, його поки що немає і зараз.

– Чому в Києві є і військова (КМВА), і цивільна (КМДА) адміністрації?

– Військова адміністрація мала стати головним інструментом впливу центральної влади на Київ і політичною противагою Кличку. Але в результаті система управління містом стала заплутанішою: більша частина міської системи управління залишилася під контролем КМДА.

А у військової адміністрації немає достатньої кількості власних чиновників та інструментів впливу.

–​​​​​​​ Тимур Ткаченко зібрався йти у відставку?

– Співрозмовники з боку мерії кажуть, що начальник КМВА нібито дійсно був готовий писати заяву про звільнення. В оточенні самого Ткаченка це заперечують.

При цьому в команді Кличка вважають, що Банкова може повернутися до історії з відставкою Ткаченка цієї осені, і тоді ж – для паритету – атакувати і самого Кличка.

–​​​​​​​ У чому суть нового конфлікту навколо підготовки Києва до зими?

– Кабінет міністрів (в особі віце-прем'єра Кулеби) звинувачує Київ у повільності та неефективному використанні держкоштів. Кличко парирує: виділених грошей мало, Мінрозвитку "умиває руки".

Ще одна розбіжність: Кабмін вимагає насамперед ставити мобільні котельні та когенераційні установки, а Кличко вважає, що без ремонту ТЕЦ місто просто замерзне, і мінігенерація має йти як дублююча опція.