Жорстка економія: де Кабмін планує брати гроші для бюджету та чи скасують "кешбек"

Держбюджету не вистачає грошей

Сьогодні, виступаючи у Верховній Раді, прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що без вирішення питання дефіциту держбюджету Україна може опинитися перед суттєвим фінансовим ризиком.

"Це питання забезпечення Сил оборони, фінансування соціальної сфери, виплати заробітних плат. Але безумовно головним і найважливішим пріоритетом є повна, необхідна і достатня підтримка Сил оборони", - наголосив він.

За його словами, цього року Україна ще може розраховувати на 30 млрд доларів від партнерів. Це кошти, які вже передбачені у затверджених програмах підтримки, зокрема з боку ЄС. Але отримання цих грошей залежить від виконання Кабміном та Радою взятих на себе зобов'язань.

Корецький закликав Раду виконати зобов'язання перед партнерами (Інфографіка РБК-Україна)

Скільки недоотримує бюджет

За вісім місяців 2026 року загальний фонд державного бюджету недоотримав 33,1 млрд гривень від запланованих доходів. При цьому ситуація різко погіршилася наприкінці літа - майже половина цієї суми (15,6 млрд гривень) не надійшла саме у серпні, розповіла на своїй сторінці у Facebook голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.

Загалом із січня по серпень держава змогла акумулювати 1,7 трлн гривень внутрішніх доходів (без урахування міжнародних грантів). Проте цієї суми не вистачає навіть на покриття оборонних витрат, які за цей самий період сягнули 1,8 трлн гривень (62% усіх видатків загального фонду).

Попри те, що загальний "мінус" становить 33,1 млрд гривень, реальне недовиконання плану за основними бюджетоутворюючими податками набагато глибше і, за даними Підласої, сягає майже 84 млрд гривень. Компенсувати це вдалося лише завдяки перевиконанню інших зборів.

Частково перекрити фінансові втрати допомогли підприємства, які сплатили більше податку на прибуток, ніж очікувалося. Також є невелике перевиконання з податку на доходи фізосіб та військового збору, імпортного акцизу та ренти.

Оскільки всі внутрішні податки йдуть виключно на військові потреби, решту видатків держава покриває коштом запозичень. За вісім місяців Україна використала 20 млрд доларів міжнародної допомоги.

Ще 317 млрд гривень вдалося залучити на внутрішньому ринку через продаж ОВДП. Проте у серпні приріст від їх розміщення склав лише близько 18 млрд гривень.

Окрім армії, найбільше коштів з початку року держава витратила на виплату боргів (377,3 млрд гривень), соціальний захист (306,8 млрд гривень) та обслуговування самого держборгу (249,4 млрд гривень).

Який план Кабміну

Зараз, як наголошував у парламенті прем'єр, потрібно ухвалити рішення, які є зобов'язаннями за програмами підтримки. Це 44 рішення уряду (які Корецький обіцяє ухвалити до 1 листопада) та 26 законопроєктів, які має прийняти Рада.

На сьогодні, за словами прем'єра, 12 законопроєктів вже у порядку денному, а ще 14 - ще не були включені до нього з різних причин. Крім того, Кабмін має подати до Ради ще 17 законопроєктів (11 вже найближчими днями, решту - впродовж вересня).

Водночас уряд переходить на режим жорсткої економії коштів, які не спрямовані на потреби оборони.

"Ми вже знайшли 70 мільярдів (гривень - ред.) економії, які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби оборони. При цьому маємо виконати всі необхідні соціальні зобов'язання. Таким чином щодо пенсій, зарплат, проблем не буде", - наголосив прем'єр.

Чи уріжуть державний бюджет

За даними РБК-Україна, вчора на зустрічі з фракцією "Слуги народу" прем'єр не виключав урізання держбюджету (секвестр), якщо зобов'язання для отримання грошей від партнерів не будуть виконані.

Однак, як зауважила в коментарі РБК-Україна голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа, урізати державний бюджет зі скороченням програм поки не планують. Наразі план - перерозподілити невикористані гроші з цивільних програм на оборонні.

Крім того, за її словами, може застосовуватись черговість проплати, в якій спочатку оплачуються видатки оборони, а потім все інше.

Секвестр держбюджету може негативно вплинути в цілому на ситуацію в країні, припустив в розмові з РБК-Україна Ілля Несходовський, позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів "АНТС".

За його словами, недофінансування окремих статей видатків могли призвести до скорочення зарплат, бюджетного персоналу, чи навіть до відсутності підтримки економіки.

Тож, на його думку, "планом А" для української влади має бути виконання зобов'язань перед партнерами, щоб отримати обіцяні 30 млрд доларів.

"Нічого абсолютно складного. Звичайно, для деяких нардепів вони неприйнятні, зокрема, щодо розширення можливостей антикорупційних органів, проведення судової реформи і так далі. Але воно все на користь державі, там нема таких вимог, які б створювали проблеми для держави", - сказав Несходовський.

Водночас, на думку експерта, держава могла б відмовитися від програм типу "Національного кешбеку" або спрямувати ці кошти на підтримку постраждалого від війни бізнесу. Але, як зауважила Підласа, програми як кешбек - "піщинка в Тихому океані наших проблем".

Додаткові потреби Міноборони

"Також в нас є 27 мільярдів доларів, це дефіцит оборонного бюджету, який ми просимо у партнерів покрити екстреним фінансуванням щодо цих коштів", - сказав сьогодні Корецький нардепам, анонсувавши аудит потреб Міноборони, щоб максимально ефективно використати бюджетні ресурси.

Як пояснила РБК-Україна Підласа, це - додаткова потреба Міноборони, яка не входить до дефіциту, закладеного в державному бюджеті на 2026 рік.

Ця потреба виникла через здорожчання війни, а також через те, що на початку року Міноборони використовувало гроші з другого півріччя. Ці кошти йшли на виробництво дронів та інші потреби, розповідав журналістам у серпні президент Володимир Зеленський. Тепер потрібно це компенсувати.

"8-10 млрд із них нам потрібні, щоб був нормальний початок наступного року, бо ці гроші треба фактично наперед - на забезпечення зброєю та всім необхідним у січні 2027 року. Плюс майже 20 млрд - це заробітні плати наших військових, виплати сім'ям загиблих та інші напрямки фінансування. Багато грошей потрібно", - зазначав президент.

Корецький пояснив додаткові потреби Міноборони здорожчанням війни (Інфографіка РБК-Україна)

За словами Підласої, на сьогодні джерела для фінансування цих додаткових оборонних потреб відсутні. Але наприкінці серпня міністр оборони Євгеній Хмара називав кілька варіантів, де взяти ці додаткові 27 млрд доларів:

• Отримати цьогоріч кошти з кредиту ЄС, які були передбачені на 2027 рік (фронтлоад).
• Домовитися про додаткове фінансування з партнерами, які вже допомагають, та залучити нові держави до підтримки України.

Так званий фронтлоад з кредиту від ЄС не виключали раніше і джерела РБК-Україна. Але всі вони були впевнені, що умовою для цього буде виконання графіка всіх передбачених реформ.

Проблемний парламент

Цього тижня на голосування Ради мають винести понад 10 законопроєктів, від яких залежить фінансування за різними програмами підтримки, говорив виданню Forbes нардеп від "Слуги народу" Олексій Мовчан.

Кілька з них (податок на посилки з-за кордону та створення дорадчої групи для відбору членів Рахункової палати), які були вимогою МВФ, нардепи провалили сьогодні майже відразу після виступу Корецького. Не вистачило голосів.

На фактор нестачі голосів у парламенті вказував і Мовчан. За його словами, попри готовність монобільшості дати голоси, невистачає підтримки від опозиції.

"Всі законопроєкти точно парламент не проголосує", - зауважував нардеп, додавши, що ще одною перепоною можуть стати часті повітряні тривоги, які заважають роботі Ради.

Як написав у своєму Telegam-каналі нардеп від СН Данило Гетманцев, "ціна" сьогоднішніх провальних голосувань - 4 млрд євро допомоги від ЄС та МВФ.

"Фінансова катастрофа не на порозі. Вона вже в кімнаті", - наголосив він.