Зелена вода та піна біля берегів: що відбувається з Дніпром і наскільки це небезпечно
У Дніпрі останніми днями змінився колір води, а біля берегів з'явилася піна. Це може бути пов'язано з активним розмноженням мікроскопічних водоростей та ціанобактерій, однак для визначення конкретних причин фахівці відібрали проби води на лабораторний аналіз.
Про це розповідає РБК-Україна з посиланням на повідомлення КМДА.
Головне:
- Зелений колір і піна: У Дніпрі позеленіла вода, а біля берегів з'явилася піна, що спричинено активним розмноженням мікроскопічних водоростей та ціанобактерій.
- Причини явища: Масовому розвитку водоростей сприяють спекотна погода, слабка течія, застій води та надлишок фосфору й азоту.
- Походження піни: Піна та неприємний запах виникають через відмирання біомаси водоростей та її розкладання під дією вітру й хвиль. У КМДА наголошують, що сама по собі піна ще не свідчить про хімічне забруднення.
- Загроза для фауни: Розкладання водоростей активно споживає кисень з води, що за стрімкого дефіциту може призвести до задухи та загибелі риби.
- Лабораторний аналіз: Фахівці КП "Плесо" вже відібрали проби води для хімічного дослідження. Ситуацію моніторять спільно з держорганами по всьому басейну річки.
Чому вода стала зеленою
У Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА пояснюють, що зміна кольору води влітку пов'язана з явищем, яке називають "цвітінням" води. Це не буквальне цвітіння водойми, а масове розмноження мікроскопічних організмів, через яке вода може набувати зеленого, синьо-зеленого, жовтувато-бурого та інших відтінків.
Активному розвитку водоростей сприяє поєднання природних та антропогенних факторів. Один із ключових - надлишок біогенних речовин, зокрема сполук азоту та фосфору.
Важливими є також погодні та гідрологічні умови: тривала спека, прогрівання води, слабка течія та застійні ділянки створюють сприятливе середовище для швидкого розмноження водоростей.
Звідки взялася піна
Поява піни біля берегів також може бути пов'язана з масовим розвитком і подальшим відмиранням водоростей.
Після відмирання значної кількості біомаси починається активне розкладання органічної речовини. Природні органічні сполуки та продукти розкладання можуть накопичуватися біля берегів і спричиняти появу неприємного запаху.
Під дією хвиль і вітру ці органічні речовини сприяють утворенню піни, яка накопичується у місцях із меншою швидкістю течії.
Водночас у КМДА наголошують, що сама поява піни не є достатньою підставою стверджувати, що водойма забруднена хімічними речовинами. Для встановлення конкретних причин необхідні лабораторні дослідження.
Чи може це нашкодити рибі
Після масового відмирання водоростей їхня біомаса розкладається та споживає розчинений у воді кисень. Це може погіршувати умови існування риби та інших водних організмів.
За значного дефіциту кисню це може призводити до загибелі водних організмів.
Такі процеси наразі спостерігаються і в Київському водосховищі, води якого надходять до Дніпра.
У Дніпрі взяли проби води
Фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП "Плесо" продовжують моніторити стан водних об'єктів столиці.
Фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП "Плесо" вже виїхали на місце та відібрали проби води для детального лабораторного аналізу. У разі виявлення ознак забруднення місто обіцяє додатково поінформувати.
Крім того, місто звернулося до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра для координації подальших дій, посилення моніторингу та оцінки ситуації.
У КМДА наголошують, що "цвітіння" є сигналом про зміни екологічної рівноваги водойми. Тому ситуацію необхідно оцінювати комплексно - не лише в межах столиці, а в усьому басейні Дніпра.
Нагадаємо, Дніпро, як і багато інших річок України, потерпає від забруднення, наслідків воєнних дій та змін водного режиму. Експерти пояснюють, що "цвітіння" води спричиняє поєднання високої температури, надлишку поживних речовин і застою води, а для зменшення цього явища необхідно покращувати роботу очисних споруд та скорочувати забруднення з сільськогосподарських угідь.
Також РБК-Україна розповідало, що лише 57% природних водойм та 37% істотно змінених річок і озер в Україні мають добрий екологічний стан. Основними проблемами залишаються забруднення, зміни русел і водного режиму, наслідки війни та зміна клімату, а для покращення ситуації потрібні модернізація очисних споруд і зменшення використання добрив.