Збільшити бюджет єВідновлення і залучити заморожені активи РФ: що пропонують у Раді

За її словами, у першій версії проєкту Державного бюджету на єВідновлення заклали 7 млрд грн, що втричі менше реальних потреб на виплати.

Водночас нардепи розраховують доповнити джерела фінансування програми за рахунок допомоги від міжнародних партнерів, а також на передачу Україні заморожених російських активів або прибутків від них.

Фінансування єВідновлення рекомендують збільшити 

Комітет рекомендував у проєкті Держбюджету на наступний рік збільшити обсяги фінансування програми єВідновлення на 17 млрд грн. Як каже Шуляк, у першій редакції проєкту на програму пропонувати виділити 7 млрд грн, яких катастрофічно недостатньо, оскільки це втричі менше, ніж потрібно. 

"Ми вже маємо обʼєктивну статистику, оскільки програма працює два роки – щорічно на виплати компенсацій потрібно близько 25 млрд грн. І це лише за тими компонентами, що запустили. Однак ми розраховуємо, що уряд нарешті розблокує найочікуваніший компонент програми – компенсації за зруйноване житло, розташоване на ТОТ. Таким чином, коштів на програму потрібно буде більше", – акцентувала Олена Шуляк.

Вона додала, що за умови, якщо пропозиції Комітету підтримають, державне фінансування програми єВідновлення на наступний рік становитиме 24 млрд грн.

Проте, зазначила нардепка, це не означає, що питання наявності коштів для виплат компенсацій можна вважати закритим.

По-перше, потрібно й далі працювати в напрямі передачі Україні коштів від заморожених російських активів за кордоном. По-друге, продовжувати перемовини з міжнародними партнерами щодо можливостей розширення співпраці з цього питання. 

Міжнародна допомога та активи РФ як джерела фінансування

Олена Шуляк пояснила – за оцінкою Європейської дослідницької служби (EPRS), станом на вересень 2025 року, сума іммобілізованих суверенних активів рф у G7/ЄС становила 260 млрд євро, а глобально – майже 300 млрд євро.

Отже, буде справедливим, якщо ці кошти або доходи від них передадуть Україні задля допомоги людям, які втратили житло внаслідок російського вторгнення. Наразі перемовини щодо цього тривають. 

"Лідерами за кількістю заморожених російських активів станом на зараз є: Бельгія – $191 млрд, Швейцарія – $8,8 млрд, Німеччина – $4,1, США – $5,6 млрд та інші наші союзники, які заморозили гроші агресора на рахунках фінустанов. І вже зараз у Брюсселі обговорюють, чи можна їх повністю конфіскувати, чи спрямовувати прибутки на допомогу Україн", – розповіла Олена Шуляк. 

З моменту запуску єВідновлення в 2023 році, додала вона, до фінансування неодноразово долучались міжнародні партнери України, і загальна сума фінансування, спрямованого на реалізацію програми від них, уже перетнула позначку в 20 млрд грн.

Йдеться про кошти, які наша держава отримує від Світового Банку та Банку розвитку Ради Європи ще з 2023 року. 

Ще восени, нагадала парламентарка, Світовий Банк підписав угоду про виділення на фінансування програми компенсацій єВідновлення за пошкоджене і знищене житло $84 млн, і це вже не перша фінансова допомога для її реалізації. Так, Світовий Банк почав виділяти кошти на програму ще на старті запуску – в 2023 році, коли було отримано $232 млн.

Головна умова фінансової допомоги міжнародних партнерів – програма єВідновлення має функціонувати абсолютно прозоро й підзвітно. Нардепка зазначає, що Україна змогла це забезпечити, створивши як цифровий інструмент для цього – Реєстр пошкодженого і знищеного майна, – так і прозору систему, де неможливе нецільове використання коштів.

Черговий транш допомоги від Світового банку свідчить про те, що система працює, а також про готовність міжнародних партнерів і надалі допомагати українцям відновлювати своє житло.

"Сподіваюсь, що ця готовність приведе до того, що програму буде розширено, зокрема й на житло, розташоване на ТОТ", – резюмувала Олена Шуляк.