ua en ru

Без зайвих іспитів: як МОН зробило доступнішою освіту для українських дітей за кордоном

Без зайвих іспитів: як МОН зробило доступнішою освіту для українських дітей за кордоном Фото: Освіта для українських дітей за кордоном (Getty Images)

У 2025 році українським дітям, які перебувають за кордоном, стало простіше залишатися в системі освіти України. МОН ухвалило низку рішень, які дозволяють визнавати результати навчання без зайвих іспитів і поєднувати іноземну та українську освіту.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової під час брифінгу.

Визнання результатів освіти українських дітей за кордоном

За її словами, ключова зміна полягає у тому, що результати навчання дітей за кордоном тепер зараховуються в українській системі освіти без додаткового складання іспитів та конвертації оцінок. Водночас український компонент - мову, історію та географію України - діти можуть опановувати окремо.

Це можна робити дистанційно - від 6 до 8 годин на тиждень залежно від класу, або ж у спеціальних освітніх осередках за кордоном. Йдеться про суботні та недільні школи, які працюють за українськими освітніми стандартами.

Як пояснила Кузьмичова, якщо дитина з понеділка по п’ятницю навчається у школі в країні перебування, а у вихідні відвідує українську школу, в Україні будуть враховані результати з обох закладів. На цій підставі учень зможе отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту українського зразка.

Українські освітні осередки за кордоном

Окрему увагу у МОН приділяють українським освітнім осередкам за кордоном. Для них 2025 рік став своєрідним роком офіційного визнання. Якщо раніше такі школи працювали фактично поза українською системою, то тепер держава запустила механізм їхньої верифікації. Станом на сьогодні вже верифіковано понад 55 осередків у 22 країнах, а ще близько сотні заявок перебувають на розгляді. Результати навчання у цих школах визнаватимуться в Україні.

Також у міністерстві нагадали про дві особливі категорії учнів - дітей, які перебувають за кордоном, і дітей на тимчасово окупованих територіях. Для них діють спеціальні типові програми, що дозволяють вивчати українознавчий компонент - ті предмети, до яких вони або не мають доступу, або не вивчають у місцевих школах.

За словами Кузьмичової, мета цих рішень - створити максимально комфортні умови, аби діти не втрачали зв’язок з українською освітою, не випадали з системи та не відчували додаткового навантаження.

Наразі за скороченою програмою вже навчаються понад 21 тисяча учнів. Також працює платформа для реєстрації на українознавчий компонент, а для вчителів, які працюють за кордоном, передбачено визнання педагогічного стажу та підвищення кваліфікації.