Без зарплати та гарантій: чим ризикують українці на неофіційній роботі
Фото: Робота в Україні (freepik.com)
Робота без офіційного трудового договору може здаватися вигідною лише на перший погляд. Насправді працівник у такому випадку ризикує залишитися без частини зарплати та соціальних гарантій.
Про це в коментарі РБК-Україна розповів адвокат і магістр права Євген Буліменко.
Головне:
- Втрата зарплати та звільнення: Без офіційного договору роботодавець може в односторонньому порядку зменшити зарплату, не виплатити зароблені гроші або звільнити працівника без жодних компенсацій.
- Відсутність соціальних гарантій: Неофіційно працевлаштовані люди позбавлені права на оплачувану відпустку, лікарняні, а також пільги та гарантії, пов'язані з навчанням, вагітністю чи народженням дитини.
- Удар по майбутній пенсії: Період роботи без оформлення не зараховується до страхового стажу.
- Шанс захистити права через суд: Працівник може подати позов до суду. Якщо факт роботи доведуть, роботодавця зобов'яжуть оформити трудові відносини та виплатити зарплату.
- Великі штрафи для роботодавців: За допуск до роботи без договору працедавцю загрожує штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат за кожного працівника.
Які ризики має працівник
Якщо трудові відносини офіційно не оформлені, у разі конфлікту роботодавець може в односторонньому порядку:
- зменшити зарплату;
- не виплатити зароблені кошти;
- звільнити працівника.
Крім того, неофіційно працевлаштована людина юридично не має права на низку соціальних гарантій, передбачених законодавством.
Йдеться, зокрема, про оплачувану відпустку та оплату листка тимчасової непрацездатності. Також працівник втрачає гарантії, пов'язані з навчанням, вагітністю та народженням дитини.
Ще один важливий наслідок стосується майбутньої пенсії. Період роботи без офіційного оформлення не зараховується до страхового стажу. У майбутньому це може призвести до меншого розміру пенсії або навіть до втрати права на неї.
Чи можна довести неофіційну роботу
Водночас відсутність трудового договору не означає, що працівник не може захистити свої права.
Як пояснює Буліменко, відповідно до пункту 6 статті 232 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися до суду з позовом про оформлення трудових відносин та встановлення періоду такої роботи.
Якщо суд ухвалить рішення на користь працівника, роботодавця можуть зобов'язати оформити трудові відносини та встановити відповідний період роботи. При цьому суд стягне на користь працівника зарплату в розмірі не нижче середньої у відповідному регіоні, без урахування фактично виплаченої суми.
Крім того, за встановлений період роботи роботодавцю нарахують податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.
Які штрафи загрожують роботодавцю
Відповідальність за неофіційне працевлаштування передбачена і для роботодавця.
За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору або контракту може бути накладений штраф у десятикратному розмірі мінімальної зарплати на момент виявлення порушення за кожного працівника. За наведеними юристом даними, зараз це 86 470 гривень.
Якщо таке саме порушення виявлять повторно протягом двох років від дня першого виявлення, штраф становитиме вже 30 мінімальних зарплат, тобто 259 410 гривень за кожного працівника.
Раніше РБК-Україна розповідало про загострення кадрового дефіциту в Україні та те, як роботодавці намагаються втримати працівників. 78% компаній уже відчувають нестачу кадрів і розширюють бонуси, однак для більшості кандидатів головними залишаються зарплата, зручний графік і близькість роботи до дому.
Також ми писали про зростання працевлаштування українців віком 50+. За даними Держслужби зайнятості, люди старшого віку вже становлять 32% усіх працевлаштованих через службу, а найчастіше вони знаходять роботу водіями, продавцями, кухарями, бухгалтерами та медсестрами.
