Зарплата у конверті: як діяти, якщо роботодавець не віддає обіцяні гроші

Що втратить працівник, якщо працює без офіційного оформлення

Праця без трудового договору позбавляє працівника будь-яких соціальних гарантій, передбачених державою.

"Працівник, який погоджується на зарплату "у конверті", одразу стає соціально незахищеним. У таких випадках немає ні лікарняних, ні відпустки, ні страхового стажу", - пояснює Даниленко.

До того ж часто працівники навіть не знають, що їх не оформили офіційно - і дізнаються про це лише після звільнення або в разі конфлікту з роботодавцем.

Як діяти: покрокова інструкція для працівника

Перший крок - зафіксувати своє звернення до роботодавця.

"Потрібно направити письмову претензію - рекомендованим листом або особисто зареєструвати у вхідній канцелярії. Обов'язково зберігайте копії документів і докази відправлення, адже вони знадобляться у разі судового спору", - радить юристка.

Далі можна звертатися до органів контролю:

• Державна служба з питань праці (Держпраці). Саме вона здійснює контроль за неофіційним працевлаштуванням. Звернення можна подати письмово або через онлайн-форму на сайті.
• Державна податкова служба (ДПС). Роботодавець, який платить у конверті, ухиляється від податків. Податкова може провести перевірку і накласти штраф.

"За результатами інспекційних відвідувань Держпраці може скласти припис про усунення порушень. Це не змусить роботодавця оформити працівника, але буде доказом для суду", - зазначає Даниленко.

Працівник може заявити про порушення органам контролю (фото: Freepik)

Якщо ситуацію не вдається вирішити - звертайтесь до суду

Якщо роботодавець ігнорує звернення і перевірки, слід подавати позов до суду.

"Часто буває достатньо юридично грамотно складеної претензії, щоб вирішити спір до суду. Але якщо цього не сталося - потрібно звертатися до суду з доказами", - каже юристка.

Суд може:

• визнати факт трудових відносин;
• зобов’язати роботодавця виплатити заробітну плату;
• зобов’язати сплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ);
• внести запис до трудової книжки.

Які докази зібрати

Навіть якщо ви неофіційно працевлаштовані, довести це можливо. Стануть у пригоді:

• листування з керівництвом (пошта, месенджери);
• фото або відео з робочого місця;
• свідчення колег;
• документи, де фігурує ваше ім’я (накази, доручення, графіки тощо).

"Чим більше доказів, тим сильніша ваша позиція в суді. Багато справ працівники програють саме через слабку доказову базу", - підкреслює Тетяна Даниленко.

Позовна давність: у який строк треба подати до суду

За трудовими спорами діють спеціальні строки:

• 3 місяці - загальний строк з дня, коли працівник дізнався про порушення.
• 1 місяць - у випадку оскарження звільнення.
• 3 місяці - для позову про виплату коштів при звільненні.

"Якщо працівник пропустив строк, адвокат може подати до суду клопотання про його поновлення. Але краще не зволікати", - зазначає юристка.

Судовий позов: що треба знати

Позов подається до суду за місцем розташування роботодавця. До нього додаються всі докази та копії звернень до органів контролю. Предмет позову - встановлення факту трудових відносин і вимога про виплату заробітної плати.

"У моїй практиці був приклад, коли суд визнав трудові відносини, зобов’язав виплатити заборгованість і внести записи до трудової книжки. Рішення можна знайти у реєстрі судових рішень: справа №810/2593/18", - навела приклад Даниленко.

Тож, якщо вас неофіційно працевлаштували, важливо не мовчати та не відкладати дії. Спочатку - письмова претензія, потім - звернення до Держпраці та податкової, і в разі відмови - судовий позов.

"Поновлення порушених трудових прав - процес непростий і потребує рішучості. Але якщо роботодавець не виконав закон добровільно, змусити його це зробити зможе лише суд", - підсумувала Даниленко.