Загроза для супутників: магнітний щит Землі слабшає у критично важливій зоні
Вчені зафіксували рекордне розширення (фото: NASA Hubble Space Telescope)
За останні 11 років слабка зона магнітного поля Землі збільшилася на площу, що співмірна з половиною площі Європи.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Futura.
Зміщення аномалії та глибинні процеси в ядрі Землі
Слабкий регіон, відомий як Південно-Атлантична аномалія, простягається на тисячі кілометрів від південної частини Африки до Південної Америки.
Згідно з дослідженням професора Кріса Фінлея, епіцентр найнижчої магнітної напруженості постійно зміщується на захід, а з 2020 року зона на південний захід від Африки почала слабшати значно швидше.
Магнітне поле Землі генерується вихорами розплавленого заліза у зовнішньому рідкому ядрі на глибині кількох тисяч кілометрів.
Дані супутників Swarm показують, що на межі ядра та мантії виникли ділянки із зворотним напрямком силових ліній:
- одна з великих інвертованих магнітних плям змістилася на захід під Африкою;
- цей рух активно нейтралізує частину основного магнітного поля над Південною Атлантикою.
Геофізики припускають, що причиною є температурні коливання у нижній мантії, які збурюють потоки рідкого металу.
Не пропустіть: Кінець Землі неминучий: астрономи назвали 4 сценарії загибелі планети
Де загроза явна, а де її немає?
Магнітне поле слугує природним щитом планети від сонячного вітру та космічних променів. Через зниження силового бар'єра над Південною Атлантикою радіаційні частки проникають глибше в низьку навколоземну орбіту.
Це створює серйозні ризики для космічних апаратів.
Які саме?
Супутники, які пролітають через цю зону, можуть зазнавати збоїв в електроніці, помилок у роботі датчиків і пошкоджень обладнання. Саме тому оператори заздалегідь переводять чутливі прилади у безпечний режим, щоб зменшити ризик несправностей.
Через підвищений рівень радіації в цьому регіоні проблеми неодноразово виникали на борту Міжнародної космічної станції та під час роботи телескопа Hubble.
Водночас науковці наголошують, що біля поверхні Землі магнітне поле залишається достатньо сильним. Розширення аномалії не спричиняє підвищення радіаційного фону на суші чи в океані.
Геологічні дослідження зразків порід свідчать, що Південна Атлантика вже зазнавала подібних періодів ослаблення поля у минулому, тому поточні процеси є частиною природних циклів і не свідчать про швидкий переворот магнітних полюсів Землі.
