Вони не ховаються від Землі: вчені пояснили, чому інопланетяни не виходять на зв'язок
Нове дослідження пояснює вічну загадку відсутності позаземного життя (фото: Pexels)
Інопланетні цивілізації можуть зникати ще до того, як встигають вийти на зв’язок із людством - нове дослідження пропонує незвичне пояснення парадоксу Фермі. Науковці припускають, що технологічні суспільства можуть регулярно переживати цикли колапсу й відродження.
Про це інформує РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане на сервері препринтів arXiv.
Велика тиша: інопланетяни можуть "мовчати" через технологічну сплячку?
Вчені пояснили: парадокс Фермі вказує на суперечність між високою ймовірністю існування позаземного життя та відсутністю будь-яких доказів контактів з ним.
Дослідники на чолі з Селією Бланко зосередилися на другій поширеній гіпотезі - технологічні цивілізації зазвичай є короткоживучими через самознищення, спричинене екологічними кризами чи конфліктами.
Проте самознищення не обов'язково означає повне зникнення.
Автори моделювання припускають, що Всесвіт може бути наповнений цивілізаціями, які піднімаються, падають, відбудовуються знову і проводять тривалі періоди у технологічній сплячці.
"Якщо інші розумні істоти проводять у "робочому" стані лише невелику частину свого часу, ймовірність накладання їхніх активних періодів стає мінімальною", - зазначають дослідники.
Сценарії майбутнього та цикли виживання
Дослідники створили нову модель можливого технологічного майбутнього Землі, змоделювавши десять різних сценаріїв на наступні 1 000 років.
Вони варіювалися від стабільного та егалітарного "Золотого віку" до суспільств із жорстким дефіцитом ресурсів.
Серед цікавих прикладів:
"Золотий вік" та суспільство "Out of Eden" (поза Едемом ) - стабільні моделі, у яких технологічне зростання відбувалося без колапсів.
"Оубороєць" - ієрархічна цивілізація, яка постійно розширюється, падає та відновлюється, що зрештою робить її самостабілізуючою.
"Життя із землею" - низькоімпактна (малоактивна - прим. ред.) культура з частими глибокими колапсами та коефіцієнтом активності лише близько 38 відсотків.
Для кожного сценарію вчені провели 200 симуляцій. Виявилося, що 7 із 10 сценаріїв неминуче стикалися з колапсом у кожному прогоні.
Більше цікавого: Людство може зникнути без сліду: що збереже архів Memory of Mankind
Висновки для Землі та головні застереження
Аналіз показав, що на довгострокову стійкість цивілізації найбільше впливають два параметри - швидкість споживання ресурсів та обсяг ресурсів, які вдається відновити після катастрофи.
Це наштовхує на цілком земні рішення - зменшення споживання, збереження інфраструктури та створення "наборів для відновлення" на кшталт Всесвітнього сховища насіння на Шпіцбергені.
Водночас автори наголошують на значних обмеженнях дослідження. Модель базується на людських організаційних структурах і робить спрощені припущення, а саме ще не пройшло повноцінного рецензування.
