Вчені дедалі частіше говорять про те, що людський мозок не пристосований до неспання після півночі. У цей час доби емоції, мислення і навіть моральні бар’єри змінюються, а ризик імпульсивних дій різко зростає.
Що відбувається з мозком людини вночі та чому людина не пристосована того, щоб не спати, розповідає РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане у Frontiers in Network Psychology.
Ніч здається часом спокою, але з погляду нейробіології - це період, коли наш мозок починає діяти за іншими законами.
За словами дослідників Гарвардського університету, після опівночі активність нервових систем, що відповідають за самоконтроль і критичне мислення, знижується. Натомість посилюється реакція на негативні подразники, тривогу, страх і відчуття самотності.
Людина, яка не спить у цей час, сприймає навколишній світ більш похмурим, ніж він є насправді. Саме тому вночі частіше виникають негативні думки, відчай і небезпечні імпульси - від переїдання до зловживання алкоголем або навіть саморуйнівних дій.
Група нейробіологів запропонувала гіпотезу під назвою Mind After Midnight ("Розум після півночі"). Вона пояснює, що людська поведінка підпорядкована природному 24-годинному ритму - циркадному циклу. Вдень наш мозок налаштований на активність, навчання, соціальні контакти. Уночі ж він переходить у стан відновлення.
Коли людина порушує цей цикл - наприклад, працює до ранку або бореться з безсонням, - мозок опиняється у стані дисонансу. Нейромедіатори, що регулюють настрій і мотивацію, змінюють свою активність, а це підвищує сприйнятливість до ризиків і послаблює логічне мислення.
Еволюційно люди спали вночі, коли полювання було неможливим і небезпеки чатували буквально в темряві. Саме тому наш мозок звик перебувати в режимі пильності та тривоги в темний час доби. Колись це допомагало уникнути хижаків, а сьогодні призводить до нічної гіперчутливості - людина надмірно реагує на загрози, навіть уявні.
Дослідження показують, що між північчю та шостою ранку ризик самогубства утричі вищий, ніж удень. У цей час також частішають випадки передозувань і вживання заборонених речовин.
Автори теорії наводять два приклади. Перший - наркозалежна людина, яка вдень успішно контролює свою тягу, але вночі не витримує. Другий - студент, який через безсоння поступово втрачає надію та здатність раціонально мислити. Обидві ситуації показують, як "розум після півночі" може стати небезпечним.
"Мільйони людей не сплять посеред ночі, і є вагомі докази, що їхній мозок у цей час працює інакше. Ми повинні дослідити це питання глибше, адже воно безпосередньо впливає на здоров’я та безпеку людей", - наголошує невролог з Гарварду Елізабет Клерман.
Поки що науковці не до кінця розуміють, як недосипання і зміна циркадних ритмів впливають на систему винагороди - тобто, як мозок оцінює наслідки своїх дій. Це важливо для професій, пов'язаних із нічними змінами: лікарів, пілотів, поліцейських, рятувальників.
Недосипання порушує баланс між дофаміном, серотоніном і кортизолом - речовинами, що регулюють мотивацію, емоції та стрес. Коли ці процеси зміщуються, людині важче адекватно оцінювати реальність, контролювати імпульси й приймати рішення.
Науковці підкреслюють, що навіть кілька ночей поспіль без нормального сну можуть змінити сприйняття світу - він здається ворожим, а майбутнє безнадійним.
Експерти радять уникати роботи, емоційних рішень чи активного користування гаджетами після опівночі. Якщо безсоння стає регулярним, важливо звернутися до фахівця з медицини сну. Краща стратегія - дотримання стабільного графіка: лягати та вставати в один і той самий час навіть у вихідні.