Цієї осені українці зіткнуться з низкою викликів. Від воєнних, пов'язаних з операцією в Курській області та загрозою втрати територій на Сході, до тилових, у тому числі в економіці та енергетиці через очікуване підвищення податків, зростання цін та проблеми з електропостачанням. Про головні прогнози на осінь-2024 – у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Наступальна операція Збройних сил України у Курській області триває три тижні. За цей час вони просунулися на десятки кілометрів, узяли під контроль майже 1300 кв. кілометрів російської території та сотню населених пунктів у чотирьох районах.
З середини серпня діє військова комендатура в Суджі на чолі з генералом Едуардом Москальовим. Планів на анексію немає і, за словами президента Володимира Зеленського, мета – створити буферну зону та убезпечити прикордоння.
Наскільки затягнеться Курська операція, невідомо. Тут усе залежить від планів Генерального штабу та Ставки верховного головнокомандувача. Нинішній прорив по факту показав, що Росія не має невичерпних резервів і на те, щоб зібратися з силами, потрібен час. Буферна зона розширюватиметься, упевнений керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
"Йде боротьба, щоб на захід розширитися у Глушківському районі. І відповідно розтягнути її ще на 30-40 км. Якщо ця зона буде, то це надовго. Думаю, (операція, – ред.) може тривати до кінця року", – розповів він РБК-Україна.
Буферна зона у Курській області (карта understandingwar.org)
Наступ має й іншу мету – відтягнути російські війська зі Сходу. Насамперед з Покровського та Торецького напрямів. Джерела видання у військово-політичному керівництві повідомили, що Володимир Путін дав вказівку вибити ЗСУ з Курської області до 1 жовтня. Але не знімаючи війська з ключових ділянок. Деякі підрозділи вже перекинуто, а тиск на Донбасі лише посилюється.
Все тому, що Покровськ і Торецьк - дуже важливі цілі для росіян і вони їх не розмінюватимуть, пояснює співзасновник DeepState Роман Погорілий. "Якщо навіть знімуть якусь бригаду звідти, ніхто цього не відчує... Вони майже підійшли до Покровська, заходять до Торецька і будуть дотискати. Хочу вірити в Сили оборони, але з такими темпами дуже швидко все впаде", - розповів він.
Найближчими тижнями Україна триматиме оборону на підходах до лінії Мирноград - Покровськ. За словами Мусієнка, тут очікується, мабуть, фінальна битва осені-2024. "Покровськ і Торецьк. Решту, думаю, не подужають. Судячи з того, яких зазнають втрат, потрібна пауза. Активна фаза може бути десь до жовтня", – прогнозує співрозмовник.
Росіяни наближаються до Покровська, Мирнограда і вже заходять до Торецька (карта deepstatemap.live)
Частина російських "Z-блогерів" вважає, що маневр з Курськом може стати відволікаючим перед головним ударом. І в Росії чекають на прорив у Запорізькій області через Василівку з виходом до атомної станції в Енергодарі та на Токмак. Напрямок стратегічний, працювати на ньому логічно, щоб розрізати вороже угруповання. Але питання, чи є чим працювати.
"Я б не виключав можливих проривів восени. Фронт у динаміці, зараз у нас наступ у Курській області та оборона на Сході. Але ситуація постійно змінюється, я б не виключав, як тільки з'явиться момент, Україна ним скористається. Точкові операції можуть бути до кінця року. Більш масштабна – навесні-літом 2025-го", – каже Мусієнко. Що стосується напрямку на Південь, за його словами, "цей варіант не найімовірніший, можуть бути інші".
Україна у серпні отримала першу партію винищувачів F-16. Наразі літаки задіяні в режимі протиповітряної оборони, тому ефекту на полі бою немає. Хоча за належної кількості на конкретній ділянці не виключено, що штучні фронтові операції будуть проводитись, вважає авіаексперт Костянтин Криволап. Але навряд чи це стане рутиною вже восени чи до кінця року.
До винищувачів поставили не лише ракети "повітря-повітря" для боїв у небі, а й протирадіолокаційні, а також керовані авіабомби, звертає увагу експерт, керівник Інституту менеджменту та стратегій Богдан Долінце. "Виходячи з цього можна говорити, що рано чи пізно F-16 почнуть виконувати завдання зі знищення наземних цілей. Немає сенсу накопичувати ці боєприпаси, не використовуючи їх у тому числі з F-16. Тому (удари по наземних цілях, – ред.) це питання часу", – розповів він.
За його словами, застосування F-16 залежить від майстерності пілотів і того, чи будуть безпечні зони для роботи. "І одні з перших завдань, найімовірніше, ми побачимо саме в Криму, тому що останні кілька місяців ворожа ППО там регулярно придушувалася", – додав Долінце.
Вочевидь восени варто готуватися до зростання цін. У тому числі через заплановане підвищення податків. Кабінет міністрів подав зміни до бюджету для військових видатків на +500 млрд гривень. Чверть суми – майже 139 млрд. – хочуть забезпечити за рахунок перегляду військового збору та акцизів.
Урядова редакція пропонувала збори в 1% від доходу юридичних осіб; 5% для ФОП I, II та IV груп; 1% для ФОП III групи; 5% на банківські метали та 30% на ювелірні вироби; по 5% на продаж нерухомості та тарифи мобільного зв'язку; 15% від покупки автомобіля. Крім того, йдеться про акциз на воду та зниження безмитного порога для посилок до нуля (для замовлень на зарубіжних інтернет-магазинах).
Податкові ініціативи очікувано викликали дискусії. У коментарі РБК-Україна перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк заявив, що до проекту вноситимуться зміни, а також спрогнозував, що якісь норми або більшість норм запрацюють з 1 жовтня.
Цього тижня стало відомо, як саме зміниться законопроект. Залишається підвищення ставки військового збору з 1,5 до 5%; ставка військового збору для ФОП I і II груп встановлюється у розмірі 10% від мінімальної зарплати; для ФОП III групи - ставка 1%. Також залишаються щомісячні авансові внески для АЗС.
У той же час з'явився податок на прибуток для банків у розмірі 50% на 2024 рік, підвищується ставка податку на прибуток для фінансових компаній до 25% і вводяться щомісячні звіти з податку на доходи фізосіб. Погоджена редакція не передбачає підвищення ПДВ, податок на 1% на прибуток з обороту бізнесу та військовий збір на предмети розкоші.
Очікується, що профільний комітет розглянь її завтра, а перше читання може відбутися наступного пленарного тижня з 3 по 5 вересня.
Згідно з прогнозом Нацбанку, протягом наступних місяців інфляція прискориться, але залишатиметься помірною. Як зазначає доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков, ціни зростуть у тому числі через літні відключення світла, коли бізнес працював на дорогій електриці від генераторів, мав проблеми з доставкою та зберіганням продукції.
"Все це призводить до того, що збільшується вартість усіх елементів і відповідно зростає ціна. Що стосується вересня та наступних місяців, то там буде зростання інфляції, особливо якщо Верховна Рада прийме збільшення податків. Це ж стосується акцизів на пальне, акцизів на тютюн, перспектив того, що збільшаться акцизи на солодкі газовані напої", – розповів він.
Восени очікується зростання цін, у тому числі на продукти харчування (фото Віталій Носач/РБК-Україна)
Ціни на продукти харчування почнуть зростати з кінця вересня, і на це є кілька причин, зазначає аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка. По-перше, зростання цін на пальне призведе до більших витрат на логістику, а з настанням холодів це пальне буде використовуватися в генераторах, що підніме собівартість продукції.
По-друге, прогнозується зростання цін на сировину для переробних підприємств. Наприклад, закупівельні ціни на молоко вже піднялися порівняно з аналогічним періодом 2023 року на 30%. Схожа ситуація із зерновими культурами, які в середньому подорожчали на 20-30%.
Ставки акцизу на бензин, дизель та автомобільний газ підвищаться з 1 вересня. Очікується, що до кінця року пальне в середньому подорожчає на 9%. При цьому директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн не впевнений, що ціни на дизель та бензин зростуть суттєво – останнім часом падають закупівельні ціни. У випадку зі зрідженим газом акциз піднімуть одразу в кілька разів. "Але навіть незважаючи на підвищення ціни скраплений газ збереже свою ефективність по відношенню до бензину", - вважає він.
На валютному ринку ситуація до початку осені залишатиметься у рамках серпневих трендів. Станом на 1 вересня офіційний курс застигне в межах 41,4-41,6 грн/долар, а девальвація гривні порівняно з курсовими показниками місячної давності становитиме 1,4%, каже начальник департаменту казначейства Глобус Банку Тарас Лєсовий.
Національний банк у відповіді на запит РБК-Україна підкреслив, що зберігатиме активну присутність на міжбанку, щоб компенсувати дефіцит валюти та убезпечити курсову динаміку від різких рухів. Іншими словами, коливання гривні буде помірним, а курс і далі контролюватимуть продажем валюти.
Заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса наголошує, що НБУ не дасть курсу різко підвищуватися.
"Не буде 45 гривень за долар, тому що НБУ дуже обережно до цього ставиться. Зараз почала розганятися інфляція та девальваційні очікування. Зараз НБУ не може дозволити собі значний рух. Немає ніякого курсу на девальвацію. У нас дуже помірковані коливання курсу. Чи можемо ми до кінця року дійти до 42 гривень? Звичайно, можемо, але це все одно коливання в межах 1-2% і великих коливань не буде", – пояснив він.
На високі темпи знецінення гривні не чекає і голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваварищук. "Ми лише трохи переглядаємо наш прогноз курсу наприкінці року до 42,6 гривень за долар порівняно з попереднім прогнозом 42,3 гривень за долар", – додав він.
Наприкінці літа ситуація в енергетиці, здавалося б, стабілізувалася. Після періоду без відключень світла минулого тижня було три дні з графіками. Базовий прогноз будувався на тому, що вересень та жовтень можуть пройти або без відключень, або в одну-дві черги у вечірні години.
Щодо листопада, то з початком опалювального сезону споживання зросте, і графіки повернуться в будь-якому випадку. Оскільки люди почнуть використовувати опалювальні прилади, запрацюють теплокомуненерго, скоротиться світловий день, і сонячна генерація не генеруватиме стільки, скільки влітку.
Директор спеціальних проектів у НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев у коментарі РБК-Україна зазначав, що за температури нижче нуля можуть вводитися графіки на три-чотири черги, тобто по 12-16 годин без світла. "На жаль, без відключень ніяк не обійтися. Занадто великий дефіцит генерації і ми не встигаємо відновитися", - додав він.
Проте найбільша за час повномасштабної війни атака на енергетичні об'єкти 26 серпня внесла корективи. У понеділок у більшості регіонів були аварійні та превентивні відключення. Вчора у першій половині дня перейшли до жорстких графіків на три-чотири черги, надвечір частина областей знову була з аварійними відключеннями.
Усієї повноти картини наслідків, ймовірно, досі ніхто не має, вважає директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко. І Міністерство енергетики, і "Укренерго" збирають та аналізують інформацію.
За його оцінками, особливо постраждали системи передачі та розподілу електроенергії, і тепер її складно передавати з правобережжя України, де перебуває більшість електростанцій, на лівий берег. "Є підозра, що вражені, пошкоджені або зруйновані вихідні трансформаторні підстанції з великих електростанцій. І наскільки швидко вдасться відновити об'єкти, поки важко сказати", – зазначив він.
Через російську атаку 26 серпня українці живуть у режимі жорстких графіків відключення світла (фото Getty Images)
На його думку, жорсткі графіки можуть зберегтися до вихідних, хоча не виключено, що з кожним днем відключення буде менш тривалим. І вже з початку вересня скоротяться відчутно. Звісно, за умови, що не буде нових масованих ударів.
Щодо перших двох осінніх місяців прогнози погіршилися. Наразі вносяться корективи до відновлювальних робіт та програм підготовки до осінньо-зимового періоду. "Скоріш за все, у вересні будуть графіки погодинних відключень. Сподіваюся, десь до середини місяця вони ослабнуть і будуть мінімізовані. Щодо жовтня – не знаю, сказати складно", - додав Омельченко.
Детальніше читайте у матеріалі "Коригування планів. Як довго триватимуть жорсткі відключення світла в Україні".
Наступний опалювальний сезон, як і минулий, Україна пройде на газі власного видобутку. До 1 листопада треба накопичити 13,2 млрд кубометрів і, як запевняють у "Нафтогазі", зважаючи на те, що темпи видобутку зросли на 7%, на необхідну цифру вийдуть. Рябцев не бачить загроз, пов'язаних із можливим браком газу. "Його достатньо. Навіть з урахуванням можливого зростання споживання нових газотурбінних і газокомпресорних установок для генерації електроенергії", - підкреслює співрозмовник.
Проте деякі загрози, пов'язані із зимовим періодом, є. Стосуються вони великих міст та багатоповерхових будинків.
"Бо там у більшості на вхід подається тільки холодна вода та електрична енергія. А досвід червня-липня показав, що насоси компресорних станцій водоканалів не справляються з роботою за відсутності електричної енергії більше 4 годин. Вода не подається на верхні поверхи. І ризик пов'язаний не стільки з подачею води - це можна вирішити, зробивши запаси - скільки з каналізаційними мережами", - додав він.
Другий Глобальний саміт миру має відбутися ще 2024 року. Принаймні про це каже президент Володимир Зеленський. Раніше західні медіа називали термін до виборів президента США (пройдуть 5 листопада), але зараз зрозуміло, що це навряд чи вдасться.
Як заявив голова ОП Андрій Єрмак, саміт відбудеться після напрацювання спільного мирного плану із 10 пунктів української формули. В одному із інтерв'ю президент казав, що план підготують до кінця листопада. Однак, досі невідомо навіть те, яка країна прийме зустріч. Шансів встигнути дедалі менше, тим більше, що організація події такого рівня потребує часу.
Якщо саміт пройде до кінця 2024 року, це буде великим досягненням, зазначає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Кажу обережно. Якщо й відбудеться, то точно не до виборів у США. Тобто це кінець листопада чи початок грудня. Якщо не вдасться провести до середини грудня, то лише наступний рік", – вважає політолог, уточнюючи, що із середини грудня стартує період різдвяних канікул, а початок січня буде насичений іншими самітами.
Другий Саміт миру має відбутися до кінця року, але з підготовкою навряд чи встигнуть (фото flickr.com eda_dfae)
Для напрацювання плану мають відбутися три зустрічі на рівні робочих підгруп. Перша – з енергетичної безпеки – відбулася в онлайн-форматі минулої п'ятниці. Конференції в Туреччині та Канаді присвятять продовольчій безпеці та обміну полоненими. Після чого Україна сподівається вийти на саміт із готовим планом та погодити його "усім миром".
Учасники зустрічі у Швейцарії наполягають, щоб Росія була представлена на другому саміті. За словами Єрмака, це цілком можливо і представнику РФ справді хотіли б передати план. Хоча це не означає початок мирних переговорів. Важливо відзначити, що Москва ще до наступу ЗСУ у Курській області відмовлялася від участі, а тепер постійно говорить про неможливість будь-яких переговорів.
Саміти миру – неприйнятна історія для Росії. Тому що вони ламають російську стратегію переговорного процесу. Росіяни розцінюють їх як чужий майданчик, на якому закликатимуть частково погодитись на українські умови. Таким чином, із високою ймовірністю Росія проігнорує й другий саміт. "Єдиний можливий виняток, якщо Китай вирішить взяти участь і переконає Росію, що вона теж має це зробити", – наголошує Фесенко.
Ще один момент у тому, що саміт – це не про переговори. Він може закласти фундамент для мирного процесу. Реальні переговори не проводяться публічно у присутності десятків країн. Як пише The Washington Post, на серпень у Катарі також планувалася таємна зустріч із представниками України та РФ, щоб досягти угоди про взаємну відмову бити по енергетичних об'єктах.
"Це була спроба розпочати неформальні переговори. У принципі щось схоже могло б статися і на другому саміті миру. Обговорюються пропозиції, як рухати мирний процес, потім вони передаються Росії, а Росія обговорює їх, не беручи участі в саміті. Або намагатися домовитися , де, коли та як розпочати переговори. Але все це ідеальний сценарій”, – пояснює політолог.
На реальні мирні переговори сподіватися зарано. Ситуація на фронті та геополітична обстановка не склалися у конфігурацію, що дозволяє завершити війну справедливим миром. Росія не готова обговорювати мир і говорить мовою ультиматумів. Що змушує Україну діяти асиметрично та перевертати "шахівницю" операцією в Курській області.
"Я переконаний, щоб почалися якісь переговори, потрібно, по-перше, щоб завершилися вибори в США, тому що росіяни хочуть домовлятися з американцями. По-друге, треба, щоб стабілізувалася військова ситуація. Тому що поки Росія має певну перевагу, будуть очікування, що війну вдасться виграти. Як тільки ситуація на фронті стабілізується і з'явиться розуміння, що жодна зі сторін війну не виграє, домовлятися доведеться", – резюмував Фесенко.
При підготовці тексту використовувалися: заяви українських офіційних осіб, публікації західних медіа, ексклюзивні коментарі військових, фінансових та політичних експертів для РБК-Україна.
