Від "Євро-0" до "Євро-6": які стандарти викидів авто діють в Україні

Те, що автомобіль забруднює повітря, відомо всім. Але не всім відомо, що він стоїть аж ніяк не на першому місці серед інших забруднювачів атмосфери. І не на другому теж (статистика ООН, 2021 р.). Проте, світова спільнота починаючи ще з 1980-х років взялася за послідовне посилення жорсткості норм на токсичність вихлопних газів. Відтоді автомобілі почали обростати додатковими системами типу закритої вентиляції картера та EDR, каталізаторами, датчиками, фільтрами, інжекторами…

В результаті за чверть століття по автомобільному світу прокотилася послідовно низка стандартів від Євро-0 до Євро-6, та й Євро-7 теж не за горами. При тому ще Євро-5 (2009 р.) виявився настільки суворим до бензинових машин, що його вимоги не стали посилювати і за шість років, коли прийняли Євро-6.

Як визначають екостандарт "Євро"

Вимоги до токсичності вихлопу визначаються за вмістом у газах шкідливих речовин, перелік яких давно відомий науковцям. Чим менше їх, тим вище екологічний клас машини. Наприклад, у порівнянні з 1990-ми роками машини стандарту Євро-6 викидають у повітря в рази і в десятки разів менше найшкідливіших включень: оксиду вуглецю, оксиду азоту, твердих частинок (сажі), залишкових вуглеводнів (див. таблицю).

Як поліпшують показники екології за "Євро"

Покращення результатів досягаються різними технічними засобами. Деякі параметри вихлопу вдається скорегувати перепрограмуванням блоку управління: хоча машина через бідну робочу суміш буде гірше прискорюватись, проте вихлоп стане чистіше.

Але з регулюванням більшості показників було складніше: конструкторам довелося створювати інжекторні паливні системи, організовувати рециркуляцію відпрацьованих газів, налагоджувати в циліндрах пошарове сумішоутворення типу DGI, TSI та TFSI... А чого варті каталітичні нейтралізатори та сажові фільтри з платиною всередині і з ціною на рівні цілої "Таврії"! А на дизелях з’явилася селективна каталітична нейтралізація з системою впорскування сечовини і окремим баком для реагенту AdBlue.

Цікавий, якщо не парадоксальний з інженерної точки зору момент: при тому що ресурс двигунів від покоління до покоління моделі скорочується, нові стандарти Євро раз по раз вимагають збільшення пробігу, протягом якого машина повинна зберігати заводські показники токсичності. Наприклад, за Євро-5 (з 2009 р.) ресурс систем нейтралізації був встановлений в 160 тисяч км, а за нормами Євро-6 (з 2014 р.) – вже 7 років з дати випуску або протягом 700 тисяч км пробігу. Між тим, в деяких класах сьогодні вже немає автівок, які могли б пробігти стільки кілометрів за все своє життя.

Який екостандарт "Євро" діє в Україні?

Починаючи з 1 січня 2016 року в Україні діє стандарт Євро-5. Він поширюється на всі імпортовані з-за кордону автомобілі – у тому числі автобуси, трактори і вантажівки. Запровадження норм Євро-6 вже кілька разів переносили – спочатку з 01.01.2018 р. на 01.01.2020 р., потім – на 01.01.2025-й. На автомобілі, які вже присутні в країні, вимоги стандарту Євро-5 не поширюються.

Якщо коротко

Так, це об’єктивна реальність: більш-менш сучасний автомобіль, хоч новий, хоч вживаний, сьогодні не купити без прихованої доплати “за екологію”. І це пів біди – гірше, коли в старій підтоптаній машині підводять системи нейтралізації і вона відмовляється їхати далі. Гаражні сервісмени знають багато способів "обійти екологію" і уникнути покупки дороговартісних DPF, EGR, насосів AdBlue та каталізаторів з платиною. І українські реалії поки що дозволяють подібні "вдосконалення". Але інша справа, чи кожен з нас готовий на настільки рішучу відмову від такого важливого досягнення цивілізації, як чистий вихлоп?