Від біодруку до зв'язку із серверами США: як українські виші розвивають новітні технології
Вітчизняні виші перетворюються на високотехнологічні хаби (фото ілюстративне: Getty Images)
Українські виші в умовах війни перетворилися на інноваційні центри, що впроваджують технології, аналогів яким часто немає навіть у Європі. Наприклад, у Харкові в університетській лабораторії друкують біотканини для медичних цілей, а в Києві є комп'ютери зі зв'язком з держдепом США.
Про це заявили експерти під час конференції "Освіта нової України 2.0", передає кореспонтдент РБК-Україна.
Головне:
- Українські університети в умовах війни перейшли від виживання до створення інноваційних хабів, технології яких вражають навіть європейських фахівців.
- В Університеті Каразіна діє унікальна підземна лабораторія, де друкують тканини для пересадки захисникам на фронті.
- КНУ імені Тараса Шевченка інтегрував студентів у систему кібербезпеки через обладнання, під’єднане до серверів Держдепартаменту США, та отримав державний грант на створення науково-дослідницького центру.
- ХНЕУ імені С. Кузнеця створив безпечну модель підземного університету з 41 аудиторією, що дозволило повернути офлайн-навчання для 40% студентів.
Біодрук для фронту: унікальні кейси в підземній лабораторії
Заступник міністра освіти Микола Трофименко заявив, що зараз у вишах активно розивають технологічний напрям. За його словами, сучасне обладнання - це лише база, проте саме наукові кейси дозволяють вивести освіту на новий рівень.
"Студентів не утримаєш лише на одному обладнанні, тому у нас є окремий проєкт Світового банку, який фінансує з десяток кейсів, лабораторій, дуже крутих і провідних наших наукових напрямів", - заявив Трофименко.
Одним із найвражаючіших прикладів є харківський Університет Каразіна.
"У підземній лабораторії на принтері друкують біотканини. Це унікально, бо навіть в центральній Європі аналогів таких немає. Тобто фронт замовляє, лікарня швидко передає замовлення в університет і там миттєво друкують великі шматки тканин, які треба пересаджувати нашим захисникам", - підкреслив Трофименко.
Також він наголосив, що це лише один із прикладів розвитку інновацій, а таких в Україні уже багато.
Кібербезпека світового рівня та держінвестиції
Технологічний стрибок торкнувся і сфери кіберзахисту. В університеті КНУ імені Тараса Шевченка студенти отримали доступ до обладнання, що працює в єдиній мережі з американськими державними структурами.
"В нашому університеті є комп’ютери, які напряму зв’язані з серверами державного департаменту США. Чи багато американських університетів мають таку техніку, яка дозволяє їм боротися з кібербезпекою? А в Україні це є. І студенти працюють з цими кейсами", - розповів в.о. ректора Валерій Копійка.
Додамо також, що паралельно з цим університет вперше отримав державний грант на створення науково-дослідницького центру з ключової тематики, що стало безпрецедентним кроком у системі фінансування української науки. А нещодавно студенти КНУ ім. Шевченка стали призерами конкурсу HUAWEI ICT COMPETITION 2025-2026.
Перший підземний університет: від укриттів до аудиторій
Замість того, щоб обмежитися облаштуванням звичайних укриттів, ХНЕУ імені С. Кузнеця одним із перших в Україні реалізував модель цілісного підземного безпечного середовища.
"Ми одразу прийняли рішення, що не будемо формувати систему укриттів, а формуватимемо модель підземного безпечного середовища. На сьогодні в Україні створено підземний університет, який вже має 41 аудиторію на 1125 посадкових місць, і це тільки, якщо працювати в першу зміну", - заявила ректорка ХНЕУ ім. С. Кузнеця Тетяна Шталь.
Такий підхід виявився ефективним: за словами ректорки, опитування студентів показало, що спочатку 30%, а потім 40% з них підтвердили своє бажання навчатися виключно офлайн. Зараз також ведеться робота із розвитку інклюзивних центрів при університеті.
Раніше ми ділились рейтингом університетів на заході України, які вважаються найкращими.
Читайте також про те, що потрібно мати з собою учасникам НМТ та з якими речами їх можуть не допустити до складання тесту.
