"Великому бізнесу немає місця в Україні": у "Метінвесті" закликали переглянути держпідтримку

Українська промисловість працює в умовах, які неможливо закласти у звичайну бізнес-модель: підприємства зазнають ракетних ударів, тарифи на електроенергію та залізничні перевезення зростають, а експорт до ЄС обмежують CBAM і квоти. Для збереження виробництва потрібні механізми підтримки, співмірні з масштабом великого бізнесу, зауважив Скорбун.

Виробництво та люди потребують підтримки

За його словами, головною умовою для збереження виробництва залишається безпека та можливість хоча б частково прогнозувати роботу.

"Жоден бізнес не закладає у свою бізнес-модель, що по ньому будуть бити ракетами. Подорожчання газу чи зниження цін - такі ризики ми враховували. Але ми ніколи не могли передбачити, що будуть прямі влучання, які будуть знищувати наші основні виробничі активи", - сказав Скорбун.

Окремою проблемою він назвав збереження персоналу. Компанія, попри збитки, намагається утримувати фахівців там, де це можливо, оскільки відновити кадровий потенціал після їхнього відтоку буде складно.

"Ми виживаємо весь цей час. Скільки можемо, намагаємося утримати людей. Адже обладнання без людей нічого не варте", - зазначив він.

На зупиненій через російські атаки "Запоріжсталі" працює близько 8 тисяч людей - сталевари, ливарники, прокатники, вальцювальники, машиністи локомотивів та представники інших спеціальностей.

"Якщо ці люди звідти поїдуть, це буде катастрофа. Тому що надзвичайно важко зібрати таку кількість фахівців", - наголосив Скорбун.

Читайте також: "Запоріжсталь" після ударів РФ: під загрозою робота 50 тисяч людей та економіка міста

Він також нагадав, що великі промислові підприємства залишаються місто- та бюджетоутворювальними. Водночас запас міцності, який дозволяв утримувати їх у 2022-2023 роках, суттєво скоротився.

Ліміт держпрограми не відповідає масштабам промисловості

Однією з ключових проблем Скорбун назвав невідповідність нинішніх програм підтримки реальному масштабу втрат великого бізнесу.

Як приклад він навів державну програму покриття збитків, яка має ліміт близько 10 млн доларів на компанію. Водночас одна доменна піч може коштувати 100-150 млн доларів.

"Якщо не можна компенсувати 100%, а можна 20%, це також рішення. Воно повністю не розв’яже проблеми, але якісь агрегати ми зможемо відремонтувати", - пояснив Скорбун.

За його словами, відновлення одного великого металургійного підприємства автоматично підтримує цілий ланцюг суміжного бізнесу - ремонтні компанії, постачальників сировини, логістику та "Укрзалізницю".

"Один металургійний завод забезпечує роботою безліч інших підприємств, і усі навколо працюють. Якщо ж держава обмежує підтримку 10 мільйонами, це фактично означає, що великому бізнесу немає місця в Україні. Думаю, цей підхід потрібно скоригувати", - сказав Скорбун.

Ще одним критичним фактором він назвав тарифи природних монополій. За словами Скорбуна, при скороченні обсягів передачі електроенергії та вантажних перевезень фіксовані витрати "Укренерго" та "Укрзалізниці" залишаються високими, а компенсація відбувається через підвищення тарифів для підприємств, які продовжують працювати.

"У нас тарифи вже вищі, ніж у Польщі та Словаччині. Якщо ми підемо далі цією спіраллю, бізнес почне рахувати, чи є сенс заходити в Україну, інвестувати, будувати нові заводи. Електроенергія, залізничні перевезення - є безліч чинників, які показують, що тут просто дорого вести бізнес. Плюс ризики. І питання: хто буде інвестувати в таку економіку?" - зазначив він.

Читайте також: Металургійні гіганти зупиняються: чим це загрожує економіці, містам та УЗ

Для підтримки критичної інфраструктури у "Метінвесті" пропонують частину коштів залучати від міжнародних партнерів.

"Наприклад, консолідувати 500 мільйонів доларів на рік для "Укрзалізниці", зважаючи на її роль для держави. Це не тільки вантажі, а й пасажири, евакуаційні потяги, перевезення для Сил оборони", - сказав Скорбун.

Аналогічний підхід, за його словами, потрібен і для енергетичної інфраструктури - як тимчасове рішення на період війни та відновлення.

У "Метінвесті" закликали розширити доступ до ринку ЄС

Водночас частину проблем, на думку Скорбуна, можна вирішити без прямого бюджетного фінансування. Насамперед це стосується доступу української металургії до ринку ЄС, оскільки екомито CBAM та квоти на імпорт сталі обмежують можливості українських виробників.

"Є речі, які можна зробити для бізнесу навіть без грошей. Якщо нам відкрити квоти в ЄС, запрацює металургія. Підуть замовлення на руду, феросплави, вапняки, коксівне вугілля. Так запускається економіка. А для цього Україна має продовжувати перемовини з Європейською комісією", - сказав він.