Ведмежата в Карпатах потрапили на відео: унікальні кадри з фотопастки
У Карпатах ведмедиця разом із малятами потрапила на відео. Нові відео отримали завдяки фотопасткам, встановленим для наукового моніторингу на території Ужанського національного природного парку на Закарпатті.
Що варто знати про ведмедів та чи становлять вони небезпеку для людей - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
На кадрах видно самку з двома однорічними ведмежатами та старшим - торішнім малям, яке допомагає контролювати молодших. Четвірка тримається разом: менші перебувають поруч із матір’ю, тоді як старший ведмедик тримається трохи осторонь.
Як зауважують фахівці Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, тварини на нових відео демонструють характерну для виду поведінку - цікавість і допитливість.
Ведмеді - розумні тварини. Вони уважно досліджують навколишнє середовище, зокрема й саму фотопастку.
Цю ведмедицю з потомством уже не вперше фіксують у регіоні - раніше наприкінці зими вона також потрапляла у фотопастки на території парку.
Ведмедиця народжує малят прямо під час зимового сну
У природі ведмедиці народжують малят зазвичай у січні-лютому прямо під час зимового сну.
Всупереч розповсюдженій думці, ведмеді не впадають у справжню сплячку. Їхній стан правильніше назвати зимовим сном, тому що вони зберігають повну життєздатність, чутливість, а у випадку небезпеки покидають свій барліг і блукають лісом у пошуках нового.
Новонароджені ведмежата дуже маленькі - довжиною близько 20-25 см і масою приблизно 500 г.
Самка вигодовує їх молоком упродовж 4-5 місяців, а разом із матір’ю ведмежата залишаються до трьох років. Часто поруч із новонародженими перебувають і торішні ведмежата (зазвичай також самиці) - так звані "пестуни". Вони навіть зимують разом в одному барлозі.
Водночас перший рік життя ведмежат є найскладнішим: смертність молодняка може сягати близько 50%. При цьому зазвичай самиця народжує 1–2 малят (хоча в сприятливих умовах їх може бути більше).
Ведмідь і людина: основи співжиття
Після пробудження від зимового сну ведмедиці з ведмежатами є особливо вразливими. У цей період тварини ослаблені та голодні, тому можуть частіше наближатися до людських поселень у пошуках їжі.
Наразі, за офіційними оцінками, в Українських Карпатах мешкає близько 350 бурих ведмедів. Останніми роками їх також періодично фіксують на території Полісся.
Ведмідь не розглядає людину як здобич і зазвичай уникає зустрічей, якщо завчасно відчуває її присутність. Водночас тварина може становити небезпеку, якщо відчуває загрозу для себе або свого потомства. Найбільший ризик виникає саме під час зустрічі з ведмедицею з малятами.
Щоб запобігти конфліктам, фахівці WWF-Україна рекомендують використовувати перевірені та гуманні способи захисту господарств. Найефективнішим із них є електрична огорожа (електропастух), яка не шкодить тварині, а лише відлякує її та формує стійку поведінку уникнення.
Додатково на полонинах для захисту худоби використовують пастуших собак, які завчасно сигналізують про наближення хижака. Важливим фактором також є відповідальне поводження з відходами - залишки їжі та несанкціоновані сміттєзвалища часто приваблюють диких тварин.
Дослідження WWF-Україна спільно з Верховинським національним природним парком (2018–2023) показало, що поширення електричних огорож суттєво зменшує кількість конфліктів. Частка господарств, які стикалися з ними, знизилася з 29% до 17% за шість років, хоча напади на пасіки залишаються найпоширенішими.
У межах цієї роботи WWF-Україна вже передав громадам Карпатського регіону 45 електроогорож. Вони довели свою ефективність у захисті пасік, худоби та фермерських господарств і допомагають людям і дикій природі співіснувати без конфліктів.