Сьогодні, 8 листопада Європейська комісія оприлюднить довгоочікуваний щорічний звіт про розширення. В якому серед іншого оцінить виконання Україною семи вимог та визначиться, чи рекомендувати початок переговорів щодо вступу нашої країни в ЄС.
Чому рішення Єврокомісії важливе, чого очікувати та що відомо про шлях України в ЄС - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Під час підготовки матеріалу використовувалися заяви спікерів та такі джерела: заяви президента України Володимира Зеленського, голови ЄК Урсули фон дер Ляєн, голови Євроради Шарля Мішеля, прем'єра України Дениса Шмигаля, високого представника ЄС Жозепа Борреля, глави МЗС Дмитро Кулеби, "Радіо Свобода", Bloomberg.
Європейська комісія систематично оприлюднює звіт про оцінку прогресу країн-кандидатів на їх шляху в реалізації реформ, які є частиною набуття членства в ЄС. Цей документ має назву Enlargement Package ("Пакет розширення") та ухвалюється щороку.
Цей документ містить повідомлення про розширення, де оприлюднюється не лише оцінка країн-кандидатів на їх шляху до ЄС, а й реформи, які ще необхідно провести, та пропозиції щодо подальших кроків. Цього року Україну було вперше додано до цього Пакета.
Тож сьогодні з оприлюдненням документа очікується детальна оцінка виконання нашою країною семи рекомендацій, які було надано Києву разом з ухваленням рішення дати Україні статус кандидата на членство в ЄС.
Спочатку анонсувалося, що звіт оприлюднять на початку жовтня, але терміни постійно змінювалися з різних причин. Нарешті сьогодні Єврокомісія офіційно надасть свою оцінку.
Зауважимо, що документ стосуватиметься не лише України, а й інших кандидатів на вступ до ЄС, а саме: Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії, Сербії, Туреччини, Грузії та Молдови.
Остання отримала дев’ять умов для початку переговорів про членство, включно з боротьбою з організованою злочинністю, і може отримати умовну позитивну рекомендацію разом з Україною. При цьому прогнози щодо Грузії не такі перспективні. Офіційні особи ЄС вважають, що країна не виконала 12 умов, наданих їй для отримання кандидатства.
Втім, брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк повідомив, що Грузія завтра отримає статус кандидата на вступ до ЄС із певними умовами.
Після виконання всіх семи рекомендацій мають розпочатися переговори про вступ до Євросоюзу. Ці сім вимог Україна отримала ще в червні 2022 року, коли Європейська рада надала нашій країні статусу кандидата.
Зокрема, Брюссель очікує від Києва виконання сім блоків реформ, які стосуються:
Цьогоріч у червні в ЄС оголосили свою першу усну оцінку Україні як країні-кандидату. Тоді там зазначили, що наша країна впоралася з двома кроками із семи, які запропонувала Єврокомісія. Хоча перед цим прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що на урядовому рівні нібито було виконано всі сім рекомендацій.
Як випливає зі звіту щодо України - внутрішнього документа Єврокомісії, що опинився у розпорядженні "Радіо Свобода", ЄК вважає, що Україна виконала 4 з 7 критеріїв:
Водночас інші три критерії - боротьба з корупцією, обмеження впливу олігархів та законодавство щодо нацменшин - супроводжуються рекомендаціями щодо подальшого виконання.
При цьому Bloomberg з посиланням на джерела пише, що Єврокомісія може рекомендуватиме країнам-членам ЄС розпочати офіційні переговори щодо вступу України після виконання всіх 7 критеріїв.
За даними видання, щоб розпочати офіційні переговори про вступ України, потрібно ухвалити реформи та змінити законодавство щодо нацменшин, боротьби з корупцією, а також деолігархізації та лобіювання.
Напередодні в українському уряді закликали не завищувати очікування від звіту Єврокомісії. З такою заявою виступила віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина.
"Звіт, який буде опублікований завтра, розповість про прогрес України та дасть розуміння подальших кроків. Але формулювання будуть стриманими", - сказала вона та додала, що остаточне рішення про відкриття переговорів ЄС ухвалюватиме в грудні, а завтрашній звіт буде "лише основою".
Водночас міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який поїхав до Брюсселя для перемовин, натякнув на "позитивні рішення Єврокомісії".
Він зазначив, що "якщо не трапиться жодних форс-мажорів", то вступні переговори розпочнуться у грудні. При цьому Кулеба прокоментував чутки про те, що наша країна "виконала лише чотири з семи рекомендацій ЄК". За його словами, Брюссель "не мислить такими категоріями як одна з семи або дві з семи".
Що цікаво, днями голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн виступаючи у Верховній раді України, зазначила, що Київ виконав свої завдання на 90%.
Зазначимо, що отримання сьогодні рекомендації від ЄК далеко не ставить крапку в питанні щодо перемовин про вступ. Адже потім необхідним буде ще рішення Європейської Ради про початок переговорів. Його, як очікується, можуть прийняти в грудні цього року.
При цьому деякі європейські політики вже виступили із заявами, які прямо означають, що Україні можуть стати на перешкоді у вступі в ЄС. Зокрема, про це висловився Балаш Орбан, який є політичним радником угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана
Він пригрозив, що Угорщина накладе вето на наступному саміті ЄС у грудні, де лідери європейських урядів ще повинні ратифікувати рекомендації ЄК. Причиною тому - нещодавно прийнятий в Україні мовний закон, який зобов’язує меншини, не лише угорські, отримувати щонайменше 70% освіти українською мовою. Орбан вважає, що через цей закон діти, які ростуть в угорськомовній сім’ї в Україні, "будуть сильно відставати в школі".
Нещодавно амбітним планом щодо вступу України в ЄС поділилася віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, яка раніше зауважила, що Київ цього року не виконає всі рекомендації, але переговори про вступ все одно мають початися у грудні.
Вона вважає, що наша країна зможе стати членом блоку протягом двох років. Схожі очікування мають в уряді та про це особисто заявляв президент Володимир Зеленський.
Втім, деякі офіційні особи в ЄС мають обережніші оцінки. Зокрема, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка заявляла, що "немає чітких термінів щодо членства України".
Своєю чергою президент Європейської ради Шарль Мішель припустив, що Західні Балкани, що країни-члени ЄС повинні бути готові до розширення блоку до 2030 року.
Водночас згодом у ЄС згодом пояснили, що озвучений Мішелем термін розглядається тільки як орієнтир. Бо, як висловився високий представник ЄС Жозеп Боррель, "Україна підштовхнула чергу на вступ в ЄС" і завдяки їй цей процес буде рухатися швидше.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.