Вашингтон продовжив ліцензію для Казахстану: російська нафта тектиме до Китаю ще рік
Адміністрація США продовжила ліцензію Казахстану на транзит російської нафти трубопроводом до Китаю. Виняток діятиме до 19 березня 2027 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Як довго діятиме ліцензія
Продовження ліцензії стало результатом консультацій між Астаною та Міністерством фінансів США. Попередній дозвіл Офісу контролю за іноземними активами (OFAC) діяв до квітня 2026 року. Новий виняток подовжили майже на рік - до березня 2027-го.
Чому це важливо для ринку
Казахстан щороку транспортує транзитом 10 млн тонн російської нафти до Китаю - це приблизно 200 тис. барелів на добу. Офіційно Москва та Астана ведуть переговори про збільшення річних обсягів до 12,5 млн тонн.
Рішення ухвалене на тлі турбулентності на світовому нафтовому ринку через війну на Близькому Сході. Іран фактично закрив Ормузьку протоку - ключовий маршрут для експорту нафти з Перської затоки. Багато покупців в Азії змушені шукати альтернативні джерела постачання за вищими цінами.
Вплив на Росію та глобальні ціни
Продовження ліцензії полегшує тиск на Росію. Без цього винятку Москві довелося б шукати альтернативні маршрути для доставки нафти до Китаю саме тоді, коли українські дрони атакують нафтові термінали.
Водночас заяви президента США Дональда Трампа про можливе завершення війни в Ірані протягом двох-трьох тижнів уже вплинули на ринок: ціни на нафту впали нижче 100 доларів за барель.
Нагадаємо, після початку повномасштабної війни США та союзники запровадили санкції проти російського енергетичного сектору. Під обмеження потрапили десятки танкерів тіньового флоту, нафтові термінали та компанії-посередники.
У відповідь РФ намагалася перенаправити потоки на схід, але логістика ускладнилася ще й через удари українських дронів. Лише за останній тиждень атаки БпЛА скоротили морський експорт нафти з РФ на суму понад мільярд доларів.
Ситуація на світовому ринку загострилася через війну США та Ізраїлю з Іраном, яка практично закрила Ормузьку протоку. На цьому тлі Європа готується до найсерйознішої енергетичної кризи за роки: європейців закликають працювати з дому та менше користуватися автомобілями, аби зменшити споживання пального.
Паралельно Китай, який залишається головним покупцем російської нафти, прискорює власну стратегію енергонезалежності. Пекін розпочав масштабне будівництво гідроакумулювальних станцій у гірських районах.