"Лідерство не можна звести до набору навичок": Олена Бабіна, Інститут психології і підприємництва

Інститут психології і підприємництва (ІПП) – приватний навчальний заклад, створений у 2016 році в Києві. Тут готують бакалаврів і магістрів за спеціальностями, пов'язаними з менеджментом, комунікаціями, психологією та бізнесом, а також навчають у фаховому коледжі.

Крім формальної освіти, при ІПП діє бізнес-школа з програмою Executive MBA "Психологія бізнесу" та курсами для підприємців.

Головна мета інституту – формувати нове покоління управлінців, які здатні мислити стратегічно, розуміти внутрішні мотивації людей і керувати бізнесом, спираючись на точні знання про людську психіку.

Основою освітніх програм тут є онтопсихологія – напрям, який вивчає первинні механізми несвідомого та допомагає людині знайти своє справжнє призначення і діяти ефективно.

В інтерв'ю РБК-Україна засновниця та президентка ІПП Олена Бабіна розповіла про те, що робить людину лідером – природний потенціал чи знання, які можна здобути під час навчання, як психологія допомагає підприємцям ухвалювати рішення, а жінкам – будувати власний стиль управління, та чи зможе штучний інтелект перевершити людину в управлінні бізнес-процесами.

Лідерство – це не лише управління

– Ваш професійний шлях поєднує економіку, менеджмент, науку, підприємництво та психологію. Як відбувалася ця трансформація і що зрештою привело вас до створення Інституту психології і підприємництва?

– Передусім я онтопсихолог. Мій професійний шлях – це багато роботи та постійне навчання. Я вважаю, що саме це є основою розвитку. У нас виникає багато проблем, коли ми не розуміємо, що з нами відбувається. Тому навчання і робота мають іти разом.

Я маю знання в різних галузях: економіці, менеджменті, маркетингу, а з іншого боку – у психології, зокрема онтопсихології. Коли знання сегментовані, це дуже обмежує. А поєднання різних дисциплін дає значно ширше розуміння людини та її діяльності.

Саме завдяки онтопсихології мені вдалося отримати, як я вважаю, дуже хороші результати. Тому Інститут психології і підприємництва виник на стику цих знань.

Онтопсихологія є одним із ключових напрямів роботи ІПП (фото: пресслужба інституту)

– Онтопсихологія є одним із ключових напрямів роботи ІПП, але для широкої аудиторії цей термін досі не дуже зрозумілий. Як простими словами ви пояснили б людині, яка вперше чує про онтопсихологію, що це за напрям і яку користь він може дати підприємцям та керівникам?

– Це напрям, який насамперед вивчає несвідоме людини. Предметом онтопсихології є психічна діяльність у її первинній актуальності, зокрема людина в бутті.

Тобто це не лише людина як соціальний конструкт. Дуже часто психологія вивчає людину через її роль у соціумі, стереотипи, реакції на стимули. Але ми забуваємо, що є частиною буття, а воно має власні закони.

Онтопсихологія вивчає ці закони та описує певний стиль життя, який допомагає людині самореалізуватися і зрозуміти, хто вона та для чого прийшла у цей світ.

– Чому саме цей підхід потрібен для бізнесу?

– Ми є експертами у психології бізнесу та психології лідерства.

Професор Антоніо Менегетті, італійський вчений і засновник онтопсихології, поєднав багато різних знань. Його особливо цікавили людина-лідер і людина-підприємець.

Якщо подумати, саме лідери та підприємці рухають життя вперед. Вони беруть на себе відповідальність за те, щоб життя розвивалося, створюють речі й сервіси, які полегшують життя інших людей.

Лідер має іншу психічну структуру, сильніший потенціал і природне призначення служити іншим людям. Саме тому онтопсихологія особливо важлива для лідерів і підприємців. Ми навчаємо, як застосовувати онтопсихологію в бізнесі системно.

Інститут психології і підприємництва є оператором з онтопсихології в Україні. Зараз перекладаємо українською книжки Антоніо Менегетті. Уже маємо сім перекладених книжок. Не кожна країна має можливість читати його книжки своєю мовою.

– Тобто для вас бізнес-освіта – це не лише менеджмент, фінанси чи маркетинг, а й робота з психологією людини?

– Саме так. Зараз психологія дуже популярна. Люди читають книжки, дивляться подкасти, слухають лекції. Але іноді виникає парадокс: чим більше ти читаєш про психологію, тим більше питань і заплутаностей знаходиш.

Онтопсихологія – це дуже структурована теорія, яка дає відповіді на багато запитань. Коли в мене виникають питання щодо бізнесу, інституту, себе чи міжособистісних відносин, я знаходжу відповіді в цій системі знань.

Засновниця та президентка ІПП Олена Бабіна (фото: пресслужба інституту)

Для мене це дуже точна наука. Вона допомагає рухатися в бізнесі не навмання, а розуміти, який має бути наступний крок і напрямок руху.

Спочатку це складно, тому що це зовсім нова система знань. Але коли її опановуєш, усе стає значно простішим.

Лідерський потенціал закладений природою?

– Чи погоджуєтеся ви з думкою, що справжнє лідерство – це передусім природна риса, закладена в людині, чи лідерські якості все ж можна розвинути через освіту, практику та роботу над собою?

– У природі все дуже чітко. Певна кількість людей народжується з потенціалом лідера. Потенціал – це сила для дії, енергія. У когось її більше, у когось менше.

Люди з лідерським потенціалом від природи спроможні долати складні ситуації. Але природа дає не лише потенціал, а й певний проєкт.

Природа дає нам можливості для реалізації, але далі дуже складно вгадати цей проєкт. Людина не є якоюсь плоскою структурою. У неї можуть бути різні схильності та таланти. Треба зрозуміти, які з них є основними і як їх реалізувати.

– Тоді як допомогти молодій людині зрозуміти, який напрям їй підходить? Адже під час вступу до університету далеко не всі вже знають, ким хочуть бути.

– Наведу приклад. До нас приходять молоді люди в інститут, де багато всього побудовано на психології , і ми насамперед дивимося, чи мають вони схильність до неї. Ми не зацікавлені в тому, щоб навчати людей, які не зможуть стати хорошими фахівцями.

Після вибору спеціальності в нас є формат study and work. Частина студентів починає працювати вже з першого курсу, більшість – із другого.

Вони одразу застосовують знання на практиці, працюючи над нашими проєктами та проєктами партнерів. Тому ще під час навчання отримують професійний досвід.

Коли вони випускаються, це вже не просто випускники вишу, а молоді спеціалісти з кількома роками практичного досвіду. Для бізнесу вони дуже цінні. У нас набагато більше запитів від роботодавців, ніж випускників.

Ми даємо студентам можливість спробувати себе в різних проєктах. Це схоже на те, як дитину водять у різні секції, щоб зрозуміти, що їй підходить.

Приблизно на третьому-четвертому курсі ми вже бачимо, у якому напрямку конкретний студент буде найбільш ефективним. Тоді він може розвиватися саме там.

І пошук себе не закінчується в університеті. Людина кожні кілька років може ставити собі питання: "А можливо, я ще щось можу?". Це нормально, тому що людина не є простою і незмінною структурою.

Освітній простір Інституту психології і підприємництва (фото: пресслужба ІПП)

– Які ще напрями та методики ви використовуєте в освітньому процесі?

– Ми не обмежуємося лише онтопсихологією. У бізнес-школі зібрали багато методик, технік і знань із психології, які допомагають рухатися в бізнесі в різних напрямках.

Наприклад, є комунікативний менеджмент – усе, що стосується комунікацій: від спілкування один на один, переговорів і продажів до масових комунікацій.

Я вважаю комунікативний менеджмент нашим ноу-хау. Ми перші зрозуміли, що приблизно 70% працівників офісів та адміністративного персоналу насамперед потребують навичок комунікації. Ми навчаємо як вести комунікації, використовуючи різні психологічні техніки. Адже комунікація завжди пов'язана з психологією.

Війна змусила змінити напрямок розвитку

– Війна суттєво змінила український бізнес. Керівники працюють у постійному стресі та невизначеності. Як ви вважаєте, які якості сьогодні для них є ключовими?

– Стресостійкість у нас була присутня завжди. Це базова психологічна навичка.

Для того щоб проходити будь-яку кризу, потрібно бути свідомим. У кожної людини в житті бувають кризові періоди. Криза може стати або кроком уперед і розвитком, або призвести до деградації.

Тому важливо мати внутрішню опору на себе. В онтопсихології є поняття Онто Ін-се – внутрішнього критерію, який допомагає людині орієнтуватися в різних ситуаціях.

– А як війна вплинула безпосередньо на ваш навчальний заклад?

– Ми самі під час війни дуже змінилися. Змінився навіть напрямок розвитку Інституту. До війни ми взагалі не розглядали роботу за межами України, а зараз працюємо вже у шести країнах.

За кордоном працює наша бізнес-школа, до нас приєднуються іноземні студенти. Ми повністю змінили формат роботи.

Війна дала нам поштовх розвиватися в напрямках, про які ми раніше навіть не думали. Ми продовжуємо розвиватися в Україні, але водночас активно працюємо і в інших країнах.

Крім того, наші випускники-підприємці, побудувавши власні компанії, охоче підтримують Інститут і допомагають, керуючись принципом "навчити людину заробляти, а не просто давати гроші". Ми активно співпрацюємо й з міжнародними бізнес-клубами.

ІПП розвиває напрям бізнес-освіти за кордоном (фото: пресслужба інституту)

Також нещодавно Інститут став одним зі спонсорів Національного олімпійського комітету України. Їх цікавить напрям психології спорту. В Україні є дуже сильна технічна підготовка спортсменів. Водночас НОК зацікавлений і у психологічній підготовці. Тому ми проводимо спільні заходи та працюємо в цьому напрямку.

– У яких саме країнах зараз працює ІПП?

– У Польщі, країнах Балтії, а деякі програми проводимо в Об'єднаних Арабських Еміратах. Поки що за кордоном ми не розглядаємо формальну освіту, але життя змінюється, і ніколи не знаєш, що буде далі.

Війна – це криза, яку нам і всім, хто в нас навчається, потрібно пройти. З одного боку, це складні умови, а з іншого – своєрідні "обтяжувачі". Коли їх знімеш, тоді побачиш, наскільки високо можеш стрибнути.

Інтелект не має статі

– В умовах війни жінки дедалі частіше очолюють бізнеси, волонтерські організації, державні структури. Але стереотип про те, що чоловіки краще керують, досі існує. Чи відрізняється жіноче підприємництво від чоловічого?

– Почнемо з того, що інтелект не має статі. З точки зору буття та життя ми рівні. Ситуацію дуже ускладнюють стереотипи. Протягом багатьох століть жінки навіть не могли навчатися і працювати. Для нас сьогодні це норма, але ще відносно недавно все було інакше.

Це сформувало історичну перевагу для чоловіків і стереотип, що вони сильніші, розумніші та краще керують. Ситуація змінилася, а стереотип залишився.

Причому цей стереотип існує не лише у чоловіків. Жінки також іноді самі віддають чоловікам перевагу.

Якщо жінка сама не має такого стереотипу щодо себе, ніхто не зможе нав'язати їй роль слабшої. Йдеться не про постійну боротьбу чи необхідність щось доводити.

Жінки часто переносять стереотипи з особистих стосунків у бізнес. Інша крайність – коли жінка намагається копіювати чоловічу модель поведінки та постійно доводити, що вона така сама сильна. Ні та, ні інша стратегія не є результативною.

Жінка може керувати по-іншому. Вона може спокійно говорити і водночас так організувати роботу, що всі її почують і якісно виконають завдання.

Тому жінці не потрібно копіювати чоловіка, щоб бути ефективним керівником. Вона може використовувати власний стиль управління.

– Чи є програми розвитку жіночого лідерства у вашому інституті?

– Так, у нас є окремі програми про жіноче лідерство. Антоніо Менегетті написав декілька книжок саме для жінок-лідерів, у яких розглядав особливості їхньої психіки та несвідомого, причини певної поведінки та способи підвищення ефективності.

Інститут поєднує бізнес-освіту та психологію (фото: пресслужба ІПП)

Самосаботаж – внутрішня причина, яка заважає рухатися вперед

– В ІПП є програми про самосаботаж, а також ви проводите синемології. Розкажіть, що це за інструменти і навіщо вони потрібні підприємцям?

– Самосаботаж – дуже важлива тема для будь-якої людини, яка працює в бізнесі.

У нас навчаються не лише керівники. Є багато молодих спеціалістів і просто амбітних людей, які хочуть отримати від бізнесу максимум, зрозуміти, як побудувати підприємство, заробляти гроші та стати хорошими керівниками.

Самосаботаж – це ситуація, коли людина сама починає руйнувати досягнутий результат. Тоді вона часто шукає зовнішні причини: країна змінила напрямок, банки запропонували нові умови, з'явився штучний інтелект тощо.

Ці фактори існують, але важливо побачити, що відбувається всередині самої людини.

Програма допомагає зрозуміти, як відстежити внутрішні причини, побачити їх на ранньому етапі та не довести ситуацію до негативного результату.

– А що таке синемологія?

– Це інструмент онтопсихології. Він передбачає аналіз логіки поведінки людини за допомогою перегляду кінофільму.

Ми використовуємо фільм, щоб проаналізувати образ, який діє в конкретній людині. Якщо ми маємо певне обмеження, під час синемології можемо його побачити та змінити. Синемологію часто плутають із кіноклубами, де люди просто дивляться фільм і потім його обговорюють. Це різні речі.

Під час синемології один і той самий фільм 20-30 людей можуть побачити абсолютно по-різному. Кожен фактично бачить свій фільм.

В Інституті пропонують спеціальні психологічні методики для лідерів бізнесу і не лише (фото: пресслужба ІПП)

Потім онтопсихолог-технік допомагає зрозуміти, що саме відбувалося. Людина може побачити власний стереотип і запитати себе: "Чому я саме так це сприйняв?"

Тоді вона може помітити, що в реальному житті поводиться так само й отримує результат, якого не хоче. Тому це не просто перегляд фільму чи дискусія. Це серйозна психологічна робота.

"Ми хочемо готувати тих, хто керуватиме штучним інтелектом"

– Ще один великий виклик для освіти та бізнесу – штучний інтелект. Багато хто прогнозує, що він замінить частину професій. Яку стратегію ви обрали для інституту?

– Ми справді працюємо зі штучним інтелектом, але для себе обрали інший підхід: наші випускники мають бути тими людьми, яких штучний інтелект не зможе замінити.

Тому ми робимо великий акцент на природній креативності людини та її інтуїції. Штучний інтелект – це система, яка аналізує інформацію та працює з алгоритмами. Він може бути дуже корисним інструментом, але не має людської інтуїції.

Тож серед наших спеціальностей ви не побачите напрямів, пов'язаних безпосередньо зі створенням штучного інтелекту. Водночас наші фахівці використовують його як інструмент. Я б сказала, що ми готуємо людей, які будуть керувати штучним інтелектом.

В ІПП роблять акцент на природній креативності людини та її інтуїції (фото: пресслужба інституту)

– Тобто ваша стратегія – не конкурувати зі штучним інтелектом, а навчати людей керувати ним?

– Саме так. Ми хочемо готувати тих, хто буде керувати штучним інтелектом. Результат у бізнесі – це передусім креативність та інтуїція лідера. Штучний інтелект не має власної інтуїції. Він працює з алгоритмами та інформацією, яку йому надають люди.

Тому ми хочемо, щоб наші студенти розвивали саме ті якості, які дозволять їм використовувати штучний інтелект, а не бути заміненими ним.