Українські науковці зафіксували унікальну білу веселку: як вона виглядає та чому виникає
Фото: Біла веселка біля станції Академік Вернадський (Зоя Швидка)
Українські науковці показали білу веселку, яку зафіксували поблизу станції Академік Вернадський. Таке рідкісне природне явище пояснюється розміром крапель води в повітрі.
Про це розповідає РБК-Україна з посиланням на Національний антарктичний науковий центр.
Головне:
- Рідкісне явище: Поблизу станції "Академік Вернадський" зафіксували білу веселку, яку ще називають "туманною".
- Причина появи: На відміну від звичайної веселки, ця виникає через мікроскопічні краплі води в тумані.
- Авторство: Унікальні кадри зробила біологиня 30-ї української антарктичної експедиції Зоя Швидка.
- Зовнішній вигляд: Така веселка іноді може мати ледь помітний помаранчевий або фіолетовий відтінок на краях.
Чому веселка стає білою
Дослідники розповідають, що у класичній веселці світло проходить через відносно великі краплі води. У них біле світло розділяється на окремі кольори, які не змішуються між собою - тому ми бачимо яскравий спектр.
Однак якщо краплі дуже дрібні, відбувається інший процес. Світлові пучки змішуються між собою через сильну дифракцію, і кольори поступово втрачають виразність. У результаті веселка виглядає блідою або майже білою.
Незвичне природнє явище сфотографувала біологиня 30-ї антарктичної експедиції Зоя Швидка.
Біла веселка (фото: Зоя Швидка)
Де можна побачити таке явище
Білу веселку часто називають туманною. Вона виникає тоді, коли сонячне світло проходить крізь слабкий туман, який складається з мікроскопічних крапель води.
Іноді краї такої веселки можуть мати легкий відтінок: зовнішній край - помаранчевий, а нижній - фіолетовий.
Раніше РБК-Україна розповідало, як українські полярники рахують пінгвінів в Антарктиці. Науковці використовують різні методи - піший обхід і дрони - щоб підрахувати не лише птахів, а й гнізда, яйця та пташенят, а також відстежувати зміни клімату.
Також ми писали про умови життя українських полярників на станції "Академік Вернадський". Йдеться про те, як вони працюють і живуть у майже повній ізоляції: витримують полярну ніч, сильні вітри, виконують наукові дослідження, підтримують побут і навіть відзначають свята далеко від дому.
