Українська мова має багатющий словниковий запас, де поряд із загальновживаними словами зберігаються й автентичні, рідкісні, часто забуті. Вони є частиною історичної пам’яті народу, його побуту, звичаїв і світогляду. Такі слова не лише прикрашають мову, а й розкривають глибинні пласти культури.
РБК-Україна зібрало 30 унікальних автентичних українських слів і пояснило, що вони означають.
Означає "дуже глибокий, низький, аж до землі". Найчастіше вживається у вислові "доземний уклін" - глибока вдячність або шана.
Те, що стосується обох сторін. По суті - "взаємний". Наприклад: "обопільна згода".
Так називають людину незграбну, неповоротку, якій важко швидко рухатися чи виконувати щось спритно.
Загальна назва для фруктів, вирощених у саду: яблука, груші, сливи. Протиставляється "городині".
Застаріле слово зі значенням "перебирати ногами". Використовується для опису метушливих рухів.
Емоційна вставка зі значенням "справді, дійсно". Надає мові урочистості чи щирості.
Легкий туман або тонка прозора тканина. У переносному сенсі - щось ледь відчутне, примарне.
Усе, що вирощують на городі - овочі, зелень. Протилежність "садовині".
"В обхід", "обхідним шляхом". Наприклад: "йти манівцем" - йти не прямо, а обхідною дорогою.
Слово для позначення сильного снігопаду, завірюхи, хуртовини.
Означає "затримуватися, баритися". Приклад: "Довго длявся в дорозі".
Край дороги, узбіччя. У переносному сенсі - межа, обрамлення.
Час перед настанням ночі - сутінки. Має поетичне забарвлення.
Пестливе слово для позначення маленької дитини, часто - зовсім немовляти.
Блискавка під час грози. У фольклорі - символ могутності й сили природи.
Народна назва квітки волошки. Використовувалась у піснях та замовляннях.
Жолоб для дощової води на дахах будинків. Побутове слово, яке збереглося й нині.
Приправити страву чимось ароматним: смальцем, цибулею, салом. Типово сільське кулінарне слово.
Голосно кричати, здіймати галас. Використовується переважно в негативному сенсі: "даремно лементує".
Діалектна назва півня. Часто трапляється в народних піснях і казках.
Дверна ручка або замок. Слово, що й нині використовується у побуті, особливо в західних регіонах.
Легкий вітерець, що освіжає й ледь відчутно торкається обличчя.
Давнє слово для позначення взуття. Трапляється в народних піснях: "Чоботи зобуває..."
Невелика польова дорога або стежина. Має поетичне й образне забарвлення.
Примхи, забаганки, дрібні капризи. Наприклад: "його витребеньки всім набридли".
Інструмент для витягування цвяхів - щипці. Слово й досі збереглося у майстернях.
Той, що викликає відчуття томління чи п'янкості. Наприклад: "млосний аромат квітів".
Неперервний, безупинний. Приклад: "безнастанний дощ".
Ніжна назва лимона. Вживається переважно в розмовній чи поетичній мові.
"Короткою дорогою", стежкою навпростець. Синонім - "напрямки".
Вас може це зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані джерела: Словник української мови НАН України, Етимологічний словник української мови, Український діалектологічний словник.