В Україні запустили нові аукціони електроенергії: що це змінює для бізнесу та населення

Головне:

• 13 липня в Україні відбулися перші довгострокові аукціони з продажу електроенергії.
• Бізнес може купувати електроенергію за контрактами на квартал, пів року та рік.
• Експерти вважають, що новий механізм допоможе підприємствам краще планувати витрати, але не стане ''революцією'' для ринку.
• Банківське кредитування нових електростанцій і надалі стримують воєнні ризики.
• Відчутного впливу на ціни для населення чи кількість відключень світла найближчим часом не очікується.

Як пройшли перші торги: результати, ціни та скандали

Запуск аукціонів став можливим після змін Кабміну до постанови №499. Перші торги пройшли 13–14 липня для постачання електрики у серпні-вересні. "Енергоатом" та "Укргідроенерго" продавали ресурс лотами по 5 МВт.

Компанії продали весь обсяг – 92 232 МВт·год лише за перший день. Ціни коливалися в межах 5005–5145 грн/МВт·год. Більшість лотів викупили трейдери, а з кінцевих споживачів перемогли лише "Укрзалізниця" та МХП.

Торги одразу спровокували скандал. Нардеп, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус запідозрив маніпуляції через обвал попиту та цін на суміжному ринку "на добу наперед" на 39%. Він заявив, що укрупнення лотів дозволило продати частину ресурсу дешевше, через що держкомпанія втратила близько 50 млн грн.

Водночас, за деякими оцінками, середня ціна близько 5 000 грн є абсолютно ринковою та не має ознак штучного зниження, а участь промислових лідерів є позитивним сигналом.

Чи стане бізнесу простіше планувати витрати

Як пояснює доктор наук з державного управління, директор спеціальних проєктів НТЦ ''Психея'' Геннадій Рябцев, електроенергія є базовим ресурсом для більшості підприємств, тому прогнозована ціна навіть на кілька місяців наперед полегшує планування виробничих витрат.

Водночас експерт наголошує, що не варто перебільшувати ефект від нових аукціонів.

За його словами, зараз мова йде лише про 2-4% електроенергії, яку реалізовуватимуть ''Енергоатом'' та ''Укргідроенерго''. Тому скористатися такими контрактами зможе лише частина підприємств.

Подібної думки дотримується і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Він називає саму ідею довгострокових контрактів правильною, адже саме так працює більшість європейських енергоринків. Проте українські компанії поки що побоюються фіксувати ціну на тривалий період через високу волатильність ринку.

Чи почнуть банки більше кредитувати нові електростанції

Одним із головних аргументів на користь довгострокових контрактів є те, що вони мають зробити інвестиції в енергетику більш передбачуваними.

Однак, на думку Геннадія Рябцева, сьогодні головною перепоною для банків залишаються не ціни на електроенергію.

''Банки бояться кредитувати енергетичні проєкти через воєнні ризики. Якщо об’єкт може бути знищений під час чергового удару, жоден довгостроковий контракт цього не компенсує'', – пояснює експерт.

Омельченко також не очікує, що запуск аукціонів автоматично спровокує інвестиційний бум. За його словами, це позитивний сигнал для ринку, але без комплексної реформи енергетичного сектору він не стане вирішальним фактором для інвесторів.

Навіщо обмежили лоти до 5 МВт

За словами Андрія Геруса, продаж електроенергії невеликими лотами має забезпечити більшу конкуренцію та не дозволити великим гравцям викупити весь ресурс.

Обмеження обсягу лотів мало завадити великим гравцям викупити весь ресурс і забезпечити конкуренцію. Також, за словами Рябцева, це мало б мінімізувати можливості для перепродажу електроенергії посередниками.
Проте Володимир Омельченко зазначив, що оцінити ефективність інструменту можна лише на практиці. Перші ж торги показали, що трейдери все одно домінували, а реальний бізнес здебільшого лишився осторонь через рівень цін, констатувала ексміністерка енергетики Ольга Буславець.

Чи відчують зміни звичайні українці

Попри те, що вартість електроенергії впливає на собівартість майже всіх товарів і послуг, експерти не прогнозують швидкого ефекту для споживачів.

Омельченко наголошує, що обсяги електроенергії, які продаватимуться через нові аукціони, поки що надто малі, щоб вплинути на ціни в магазинах або тарифи.

Аналогічну оцінку дає і Рябцев. За його словами, новий механізм стане лише одним із елементів майбутньої реформи ринку електроенергії, але сам по собі не здатен істотно змінити економічну ситуацію.

Чи допоможе це уникнути дефіциту електроенергії

Експерти сходяться на думці, що запуск довгострокових аукціонів сам по собі не вирішить проблему можливого дефіциту електроенергії або відключень. Водночас вони вважають цей крок важливим для подальшого розвитку ринку.

За словами Рябцева, головним напрямком залишається будівництво нової розподіленої генерації, яка зробить українську енергосистему менш вразливою до російських атак.

Омельченко додає, що відчутний ефект українці побачать лише тоді, коли довгострокові контракти стануть масовим інструментом, а реформа ринку електроенергії буде завершена.

''Це правильний крок, але він не є панацеєю. Попереду ще багато змін, без яких швидкого ефекту не буде'', – підсумував експерт.