Регулювати, а не забороняти. Як Євросоюз слідкує за обігом нікотинових паучів

Депутати Верховної Ради планують розглянути законопроєкт №14110-д, який має врегулювати питання обігу нікотинових павучів (пакетиків). Втім, чимала частина парламентаріїв, очевидно, досі плутає слова "врегулювати" та "заборонити". Про що мова і як виходять з положення в цьому питанні країни Європи, – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Історія питання

Літера "д" у номері законопроєкту означає "доопрацьований". Адже на цю тему було подано аж 6 законопроєктів. І перший з них (№14110) взагалі повністю забороняв нікотинові паучі в Україні.

Після того, як у парламенті здійнялася невеличка буря навколо цієї заборони, і після того, як з’ясувалося, що за підрахунками бюджетної експертизи, ця заборона коштуватиме по 1,2 млрд грн втрат для держбюджету щороку, народні депутати в парламентському комітеті з охорони здоров’я вирішили згадану заборону трохи "замаскувати".

І тепер пропонують нікотинові паучі офіційно дозволити, але виключно з концентрацією нікотину не більше 1 мг.

Головна проблема

Утім, проблема в тому, що таких паучів майже не існує – у 99% продукції концентрація нікотину вища за 1,5 мг. Наприклад, Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США – одна із найавторитетніших у світі установ – дозволила для продажу у США нікотинові паучі із концентрацією 3, 6 та 9 мг нікотину.

Автори законопроєкту часто посилаються на європейський досвід. Але, по-перше, у переважній більшості країн Євросоюзу нікотинові паучі дозволені. І максимальний вміст нікотину якщо в окремих країнах ЄС і регулюється, то в основному на рівні 16-25 мг, а не 1 мг, як пропонують українські депутати.

По-друге, саме у одній із країн ЄС – у Швеції – і було винайдено нікотинові паучі як менш шкідливу альтернативу сигаретам.

У Швеції ще протягом минулих століть склалася така традиція – тютюн не курити, а жувати. Старше покоління шведів ще досі використовує т.зв. "снюс" – жувальний тютюн. Він і став праобразом нікотинових паучів. Щоправда, у паучах міститься не тютюн, а нікотин і целюлоза, і паучі не жують, а закладають на 15-20 хвилин під губу.

Шведський підхід має свої позитиви: рівень паління у Швеції – лише близько 5% – найнижчий в Євросоюзі і один з найнижчих у світі. Що, до речі, позитивно впливає і на рівень захворювань, пов’язаних із палінням. Зокрема, кількість нових випадків раку легенів і серцево-судинних хвороб на душу населення тут чи не найнижча в Європі.

У 22 з 27 країн ЄС нікотинові паучі дозволені

Загалом в Європейському Союзі нікотинові подушечки вже дозволені в 22 з 27 країн-членів. Лише в 4 країнах ЄС діє пряма заборона на них (Кіпр, Франція, Нідерланди і Бельгія).

Показово, що заборона нікотинових паучів у цих чотирьох країнах не вирішила місцевих проблем з тютюном. Наприклад, на Кіпрі – мало не найвищий рівень паління серед країн ЄС. Тут палить близько 35% населення – тобто в 7 разів більше, ніж у Швеції, де переважно використовують паучі.

Інший приклад – Франція. Тут вже проблема не стільки з надмірним курінням, скільки з нелегальними сигаретами. Згідно із дослідженням KPMG, Франція є антилідером в Європі за часткою нелегальної тютюнової продукції – 37,6% ринку сигарет в тіні.

Це ж дослідження показало, що у Нідерландах (ще одна з небагатьох країн ЄС, де діє поки що заборона на нікотинові паучі) було зафіксовано найсильніший приріст нелегального ринку тютюну за минулий рік – у 2024 році він зріс з 10,2 до 17,9%.

У Німеччині прямої юридичної заборони немає, але при цьому паучі регулюються як харчовий продукт, чим вони, звісно, не є. Зрозуміло, що і в помідорах, і в кабачках також є нікотин, але значно менше, ніж в сигаретах чи нікотинових паучах. Тому це за своєю суттю є непрямою технічною забороною.

Таким чином, пряма заборона нікотинових паучів не є ефективним інструментом боротьби з курінням і не призводить до зменшення тютюнової залежності. Навпаки, у країнах, де такі заборони діють, зберігається високий рівень куріння або стрімко зростає нелегальний ринок тютюнової продукції, що створює додаткові ризики для здоров’я населення та бюджету.

Оскільки нікотинові паучі можуть значно відрізнятися за концентрацією нікотину, ситуація з регулюванням його вмісту доволі цікава. Серед європейських країн найбільш поширені ліміти нікотину становлять 16-25 мг. Такі ліміти діють у 10 із 14 країн, які обмежують вміст нікотину в паучах: 25 мг – в Естонії, 20 мг – у Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччині та Швеції, 17 мг – в Угорщині, 16.6 мг – в Італії та Фінляндії, 16 мг – у Греції) тощо.

Єдиною країною, що значно вибивається із загальної тенденції регулювання вмісту нікотину в ЄС є Люксембург, де діє обмеження 0,048 мг на пауч, що логічніше віднести до країн із непрямою технічною забороною, як і Німеччину. Натомість є країни ЄС, де взагалі таких обмежень по вмісту нікотину немає (зокрема, Австрія, Ірландія, Іспанія, Литва, Мальта, Португалія, Словенія, Хорватія).

Іншими елементами регулювання паучів в ЄС є нанесення медичних попереджень на пачку для інформування споживачів про ризики для здоров’я від вживання таких виробів, обмеження їх реклами та деякі додаткові заходи, як-от заборона певних смаків. Останнє – найменш поширений елемент регулювання, який на сьогодні існує лише у 3-х країнах ЄС: Данії, Латвії та Фінляндії.

Попереджають про шкоду

Чимало країн в Євросоюзі, які дозволили продаж нікотинових паучів, (хоча і не всі) вимагають нанесення попереджувальних написів про ризики для здоров’я цієї продукції. Як правило, є вимога, що попередження має займати не менше 30% передньої і задньої сторони упаковки (у Фінляндії – не менше 32%).

Найбільш поширений текст попередження: "Цей виріб містить нікотин, що є речовиною, яка викликає сильну залежність" (Швеція, Данія, Фінляндія, Словаччина). В Італії, Латвії, Польщі, Угорщині та Чехії вони дещо відрізняються, але всі тексти загалом є доволі схожими, оскільки попереджають про здатність нікотину викликати залежність.

Недарма на паучах вимагається нанесення саме такої інформації, адже найбільша шкода нікотину для організму людини – формування залежності. Не ризик виникнення раку та інших захворювань через вдихання диму, або вживання тютюну, який присутній в інших виробах. Існує поширена думка про канцерогенність нікотину й ототоження його з усією шкодою від куріння. Але її хибність підтверджено наукою: найбільша шкода куріння пов’язана не з нікотином, а зі способом потрапляння його в організм, тобто вдиханням продуктів згоряння (основне джерело канцерогенів).

Інші обмеження

І хоча у 22 країнах Євросоюзу нікотинові паучі є абсолютно легальною продукцією, це не означає, що їх можна продавати без будь-яких обмежень. Переважна більшість з цих країн вимагає контролювати вік покупців: у 14 країнах паучі можна купити лише з 18-річного віку, а в Латвії діє більш жорстка вимога – з 20 років.

Враховуючи, що паучі є виробами з нікотином та шкодять здоров’ю, у низці країн ЄС забороняється їх рекламувати. Наприклад, у сусідній з нами Польщі, де паучі є абсолютно легальними та досить популярними виробами, діє заборона на рекламу. Як і в Данії, Латвії, Словенії та Фінляндії. Разом із тим, це вважається порівняно більш жорстким регулюванням, ніж у багатьох інших країнах Євросоюзу. Так, в 16 з 27 країн-членів ЄС дозволена навіть реклама нікотинових паучів (зокрема, в Австрії, Італії, Греції, Іспанії, Литві, Естонії, тощо).

Загалом аналіз законодавства країн Євросоюзу щодо регулювання нікотинових паучів свідчить, що хоча у регулюванні є суттєві відмінності між окремими країнами, але здебільшого підхід Євросоюзу є доволі ліберальним. До паучів не застосовуються жорсткі обмеження ані щодо складу, ані щодо маркування та навіть щодо реклами.

Нікотинові паучі: регулювання в країнах Євросоюзу (Інфографіка РБК-Україна)