Україна створює свій ChatGPT? Чи замінить ШІ людину та що таке АІ-агенти: інтерв'ю з Мінцифри

Головне:

• Бюрократія в минулому: Підтримка Дії закриває 90% запитів за 5 секунд без участі людей.
• Український "ChatGPT": Ми створюємо власну мовну модель (LLM).
• Безпека даних: модель дасть змогу працювати з чутливою інформацією всередині країни і не передавати дані за кордон.
• Люди не втрачають роботу: ШІ не замінює фахівців – оператори стали тьюторами нейромереж і зараз навчають алгоритми.
• Довідки теж видаватимуть без людей? Скоро Дія не просто виконуватиме запити, а пропонуватиме послуги сама.
• Амбітні цілі. Мета України – увійти в топ–3 країни світу за рівнем розвитку ШІ в публічному секторі.

Україна розробляє свою велику мовну модель. Що це означає? (інфографіка РБК-Україна)

90% запитів – без людей. Чи замінює ШІ держслужбовців в Україні

– Данило, зараз всі говорять про штучний інтелект, користуються його порадами. І кажуть, що ШІ нібито замінить людей в сотнях професій. Чи вдалося вже ним замінити частину держслужбовців в Україні?

– Тут щодо ШІ треба говорити про те, що дійсно дає ефект. Має йтися про реальне спрощення внутрішніх процесів у державі й про те, щоб робити послуги для громадян легшими, швидшими та зручнішими. Тобто ми чітко розуміємо, де в державі ШІ треба, а де ні.

З чим часто асоціюють держслужбовців? З великим державним бюрократичним апаратом. Це все про труднощі, про величезну кількість паперів і документів. Раніше в Мінцифрі процедура цифрової експертизи нормативних актів мала такий вигляд: юрист вручну вичитував документ, наприклад, на 80 сторінок, перевіряючи кожен абзац на відповідність законам. Це тривало тижнями.

Зараз ми використовуємо ШІ, який аналізує документ і дає свій висновок. Нам вдалося скоротити цей термін до 72 годин. Звісно, висновок переглядає людина, але алгоритм значно пришвидшив саму процедуру.

Другий кейс – гармонізація українського законодавства з нормами ЄС. Це колосальна робота! Опрацювання понад 30 тисяч правових актів – необхідний крок, щоб стати частиною Євросоюзу, який вручну зайняв би десятки років. Ми працюємо над ШІ-інструментом, що миттєво перекладає та аналізує європейське законодавство.

Третій приклад – ми ставили мету автоматизувати 50% запитів до служби підтримки. Сьогодні ШІ закриває понад 90% звернень. Алгоритм відповідає майже миттєво – до 5 секунд, розуміє живу мову та контекст. Людина долучається лише в складних специфічних випадках, які ШІ не може покрити. За цей час ШІ вже опрацював понад мільйон запитів від користувачів.

– І як в результаті, з чим тепер працюють люди, які займалися цими питаннями до ШІ? Їх не звільняли?

– Тут історія насправді набагато цікавіша, ніж просто "заміна" людей. Кількість послуг у державі постійно зростає, а отже, збільшується й кількість запитів від громадян. Раніше нам довелося б нескінченно масштабувати команду підтримки, наймаючи сотні нових людей. ШІ допоміг нам вийти на рівень, де жодне звернення не залишається без уваги, при цьому не розширювати штат.

Що стосується людей, то ми пішли шляхом того, що зараз модно називати апскілінгом та рескілінгом. Жодну людину не звільнили. Навпаки, фахівці пройшли трансформацію. Ті, хто раніше просто відповідав на питання, тепер стали "вчителями" (тьюторами) для нейромереж.

ШІ не може розвиватися сам по собі – йому постійно потрібні нові знання та контроль. Тепер колишні оператори працюють менеджерами з навчання алгоритмів. Частину команди ми перенаправили на інші напрями всередині екосистеми Мінцифри. Запит на фахівців у нас величезний, тому ми просто допомогли людям опанувати нові ролі.

Читайте також: Україна першою у світі запустила AI-агента для держпослуг: як він допоможе людям

Штучний інтелект в Дії вже зараз закриває біля 90% всіх звернень, а людей залучають у скаладних випадках, – Данило Цьвок (інфографіка РБК-Україна)

Ми живемо в умовах війни, коли ресурси обмежені, а основні кошти йдуть на потреби фронту. ШІ став для нас інструментом потужної допомоги та ефективності. В умовах кадрової кризи, про яку зараз усі говорять, заявляти про те, що алгоритми когось замінять, – неможливо й зовсім недоречно. Ми не замінюємо людей, ми даємо їм змогу робити важливішу роботу, поки ШІ бере на себе рутину.

– А як ви особисто думаєте – ШІ замінить людей в певних галузях? І в яких саме?

– Сформулюймо інакше: ШІ не замінює людей, він змінює підхід до роботи. Люди нікуди не зникнуть – вони просто адаптуються до нових реалій, де процеси стають ефективнішими. Казати про масові звільнення некоректно.

Сьогодні світовий стандарт використання ШІ передбачає, що фінальне рішення завжди за людиною. Алгоритм не дає 100% упевненості, особливо там, де ціна помилки висока. ШІ бере на себе величезний обсяг рутини та готує попереднє рішення, а людина перевіряє: окей це чи ні.

– Це щось схоже на ШІ в медицині: алгоритм аналізує рентген-знімки, але діагноз врешті все одно ставить лікар.

– Саме так. У медицині ШІ може проаналізувати тисячі рентгенівських знімків, але діагноз ставить лікар. Проте є цікавий факт: дослідження показують, що на великих масивах даних ШІ помиляється рідше, ніж навіть супер професійний лікар. Чому? Бо людина може втомлюватися, а алгоритм – ні.

Це правило працює в будь-якому кейсі – чи то юридична експертиза, чи обробка запитів громадян. ШІ працює 24/7 з однаковою точністю, усуваючи фактор людської втоми, але залишаючи людині роль головного контролера.

AI-суверенітет. Навіщо Україна розробляє власну мовну модель

– Розкажіть про масштабний проект, над яким ви працюєте – створення української великої мовної моделі. І поясніть, що це таке.

– Ми маємо місію – увійти в трійку країн світу з розвитку та впровадження ШІ до 2030 року. Зараз ми переходимо від цифрової до агентивної держави, де AI-асистенти проактивно задовольняють потреби громадян і держави.

Але справжній прогрес неможливий без АІ-суверенітету. Для цього ми будуємо власну інфраструктуру – AI Factory та національну LLM. Це гарантує безпеку даних та розвиток України як технологічного лідера.

Що таке українська велика мовна модель? Ми не створюємо новий ChatGPT або Gemini чи будь-який інший продукт. У межах кожного такого продукту є ядро, мозковий центр. Це ядро – велика мовна модель. Це велика нейронна мережа, яка навчена на великих об’ємах інформації.

Навіщо Україні національна велика мовна модель (LLM)? Загально – іноземні моделі не мають глибокого розуміння українського контексту. Тому ми хочемо створити модель, яка буде проукраїнською: розумітиме українську мову, культуру, історію, термінологію, національні особливості. По суті, це закладання цеглинки нашого ДНК у сферу штучного інтелекту. Наразі Мінцифра це робить у партнерстві з компанією Kyivstar.

Друга причина – зараз ми живемо в умовах інформаційної війни. Особливо важливо, щоб моделі давали відповіді на політичні й історичні теми без упереджень щодо України.

Умовно кажучи, не має виникати сумніву щодо Криму або щодо причин, які спровокували війну на Сході України. І що таке, наприклад, так звані ЛНР чи ДНР. Треба розуміти, що наш ворог також веде свою роботу, у нього свої підходи, як отруювати наявні на ринку великі мовні моделі. Тому нам потрібно мати насамперед першоджерело правди.

Третя причина – українська LLM буде в 2,5-3 рази дешевша за іноземні аналоги.

Ми маємо місію – увійти в трійку країн світу з розвитку та впровадження ШІ до 2030 року, – керівник напряму ШІ в Мінцифри (інфографіка РБК-Україна)

– Наскільки безпечно передавати українському ШІ чутливі дані, наприклад, про здоров’я чи оборону? Де будуть зберігати ці дані? І в чому тут різниця з тим же ChatGPT?

– Надавати чи не надавати сервісу персональні дані — це рішення кожного. Але я хотів би пояснити цю загальну різницю. Коли ми пишемо запит до ChatGPT, то розуміємо, що там використовують хмарні рішення. Це значить, що десь є хмара, яку хтось створив й адмініструє, а ваші персональні дані фактично йдуть за кордон. Для нас такий сценарій неможливий, особливо в напрямі оборони, охорони здоров’я, держсекторі.

Наприклад, є українська компанія, яка не хоче поширювати свої дані за межі країни. І вона цілком спокійно може розгорнути українську велику мовну модель у себе. Тоді всі дані, якими ви оперуватимете в компанії, не вийдуть за периметр мовної моделі та будуть під вашим контролем.

Або якщо ви працюєте в корпоративному середовищі, то знаєте, що корпорація має дані про вас, і ви не даєте згоди на їх використання. Організація, розуміючи, що вона має забезпечити певний рівень безпеки персональних даних, будує свої рішення на базі внутрішньої інфраструктури й використовує нашу велику мовну модель. Тоді компанія впевнена, що вона не надсилає нікуди дані людей, які працюють у неї в організації.

Звичайно, це стосується й роботи з персональними даними. Якщо ви вирішили розгорнути велику мовну модель у себе на комп’ютері, ви можете спокійно працювати своїми персональними даними, і вони теж не підуть "назовні". Чому зараз в Україні мало такої практики? Бо зараз просто немає національної моделі, яка б якісно розуміла українську мову в усіх її аспектах та гарантувала безпеку даних.

Водночас ми зараз працюємо над проєктом AI Factory. Це перша в Україні державна інфраструктура для АІ-рішень. Маючи власну інфраструктуру та власну національну велику мовну модель, яка працює на державній інфраструктурі, ми повністю забезпечуємо AI-суверенітет. Це гарантує, що дані жодним чином не виходять за межі країни.

AI-суверенітет – здатність країни самостійно розробляти, запускати й контролювати системи штучного інтелекту без критичної залежності від іноземних компаній, хмар чи моделей.

Після стрімкого розвитку генеративного ШІ, уряди різних країн заговорили про ризики: дані громадян можуть зберігатися за кордоном, ключові сервіси – залежати від рішень інших держав, а стратегічні галузі — не мати власної технологічної основи. Тому AI-суверенітет дедалі частіше розглядають як питання цифрової незалежності й навіть національної безпеки.

На порталі Дія AI працює лише зі знеособленими даними, а не з реальним ім’ям чи номером паспорта (скріншот РБК-Україна)

– Питання захисту даних в Дії досі часто обговорюють, хоча вже не раз казали, що сама Дія не зберігає, а лише "підтягує" дані користувачів. Це досі для багатьох чутлива тема, а тепер ще й дані в ШІ.

– Так, безумовно. Навіть якщо в нас є співпраця з Google і ми використовуємо їхні хмарні моделі, то в таких проєктах взагалі не йдеться про передання їм персональних даних. Ми використовуємо сервіси з Google, зокрема, для оформлення відповідей на питання.

Наприклад, у Дія.АІ ми використовуємо технологію "маскування", завдяки якій AI працює лише зі знеособленими даними, а не з реальним ім’ям чи номером паспорта. Тобто всі дані передають лише захищеними каналами, а історії чатів надійно зашифровані унікальним ключем, доступ до якого має лише користувач під час сесії. Ми жорстко це контролюємо.

Для нас питання безпеки – пріоритетне. Особливо в AI. Бо ШІ створює багато можливостей, але це й нова зона, де часто виникають і нові типи ризиків.

– На якому етапі зараз українська мовна модель?

– Вона якраз перебуває в активній фазі створення. Є технологічна частина, яку взяла на себе компанія партнер Kyivstar. Вони відповідають за процес розробки й тренування великої мовної моделі. Ми як держава відповідаємо за збір та агрегацію даних, на яких проводитимуть донавчання моделі.

Зараз триває найважливіший етап – збір даних. До цього процесу залучені державні інституції, університети, наукові заклади, бізнеси, медіа тощо. Зусилля зосереджені на системі тестування (так звані бенчмарки). Вони вимірюють, наскільки добре модель знає українську історію, мову та чи дотримується вона етичних норм і права власності.

Також ми розробили критичні компоненти архітектури (наприклад, “токенайзер”), без яких неможливо побудувати велику мовну модель та пайплайн – послідовність певних кроків на рівні комп’ютерної інженерії, навчання крок за кроком на цих великих даних.

Українська LLM буде основою для державних чатботів та AI-асистентів. Спочатку ми інтегруємо модель у Дія.АІ, а потім в АІ-тьютор у Мрії. Після тестування модель стане open-source (доступна для всіх). Це дасть змогу бізнесу, науковцям і громадським організаціям створювати власні продукти.

– А коли її офіційно презентують?

– Ми плануємо так, щоб з першою версією моделі ми вийшли на кінець весни 2026 року.

Про Дію AI і вихід на міжнародні ринки. Чим наш досвід цікавий світу

– Куди зараз Україна рухається в контексті ШІ, які ваші прогнози? Український ШІ буде мати амбіції виходу на міжнародні ринки, чи раз він заточений суто під нас, то і залишатиметься цікавим суто Україні?

– Він заточений під нас, але в нас є експертиза. У світі є запит на те, щоб створювати великі мовні моделі, і багато країн зараз працюють над створенням їх з "національним характером". Але мало в кого є експертиза в цьому, вона дефіцитна, а запит на неї великий.

У наших фахівців є така експертиза. Ми можемо впроваджувати мовні моделі, які матимуть специфічне застосування. Або можна буде брати нашу мовну модель й адаптовувати, дотреновувати її під конкретну нішу, сферу.

АІ-агенти візьмуть на себе повну взаємодію між громадянами та державою і зможуть прогнозувати потреби людей, – Данило Цьвок (інфографіка РБК-Україна)

Уявіть, що її треба просто навчити термінології, наприклад, по темі стоматології. Ми беремо всі практики та дані із цієї сфери та донавчаємо нашу модель поверх даних, які вже закладені. Після того ця модель детально розуміє професійну мову й готова формувати в її межах контексту.

Дія AI на сьогоднішній день – це топ флагман у сфері українських продуктів штучного інтелекту. Наша місія сьогодні – увійти в топ три країни за розвитком штучного інтелекту в публічному секторі. Шість років тому президент поставив Мінцифрі завдання побудувати цифрову державу. Як я зазначив раніше, зараз ми переходимо від цифрової до агентивної держави.

– Агентивну державу – що саме це означає?

– Це означає, що держава надаватиме послуги проактивно, а повну взаємодію між громадянами та державою візьмуть на себе АІ-агенти. Вони значно полегшать та прискорять отримання держпослуг, розумітимуть людську мову й зможуть прогнозувати потреби людей. Наприклад, “у мене народилась дитина”, АІ-агент підкаже, як оформити документи, та запропонує опцію Пакунок малюка.

Великий крок до побудови агентивної держави – інтеграція АІ-асистентів в екосистему Дія. Ми запустили першого у світі національного АІ-асистента, який надає послуги просто в чаті. Поки він працює лише на порталі Дія, скоро ми запустимо його і в застосунку та розширимо перелік послуг, які можна замовити.

Що це дає? Більше не потрібно шукати сервіси самостійно та стояти в чергах. Асистент консультує щодо 150+ послуг на порталі Дія, добирає сервіси під вашу життєву ситуацію, а також перша послуга, яку можна замовити через чат, – довідка про доходи. Просто напишіть асистенту “Дай довідку про доходи”, і вона летить вам в особистий кабінет та на пошту.

Дія.АІ змінює формат отримання держсервісів та полегшує взаємодію громадян з державою. ШІ-асистентом уже скористалося понад 200 тисяч громадян та 6 000+ довідок замовлено.

Читайте також: Бронювання, податки та Мапа провайдерів: нові послуги, які скоро запустяться в Дії

Втратили майно в окупації? У "Дії" запустять послугу для отримання репарацій