ua en ru

Удари по зерновому експорту України та РФ загрожують світові продовольчою кризою, - FT

11:40 19.08.2026 Ср
5 хв
Росія та Україна контролюють понад чверть світового експорту пшениці
Удари по зерновому експорту України та РФ загрожують світові продовольчою кризою, - FT Фото: удари по зерновому експорту України та РФ загрожують світові продовольчою кризою (Getty Images)

Війна Росії проти України увійшла в нову фазу ескалації з небезпечними побічними ефектами далеко за межами Європи. Один із найактуальніших ризиків - глобальна криза поставок зерна.

Як повідомляє РБК-Україна, про це директор Центру Карнегі з питань Росії та Євразії в Берліні Олександр Габуєв написав у матеріалі для Financial Times.

За його словами, Україна в основному стабілізувала лінію бойового зіткнення протяжністю 1250 км і розширила свої удари на великі відстані.

Але з липня Київ зосередився на нових цілях: російських суднах, що експортують сільськогосподарські товари через Чорне море, а також на залізничній та портовій інфраструктурі в Азовському морі, яка забезпечує їхню роботу.

Минулого тижня Україна вразила всі три зернові термінали в порту Новоросійська, через які відвантажується понад 40 відсотків російського експорту зерна. Влада призупинила експорт до завершення ремонту, йдеться в матеріалі.

Росія своєю чергою посилила ракетні обстріли українських портів на Чорному морі й навіть потопила кілька суден, що прямували до найбільшого порту в Одесі. У результаті сільськогосподарський експорт обох країн ризикує бути значно скороченим або навіть повністю зупиненим.

З огляду на важливість і Росії, і України для світових продовольчих ринків, це викликає глибоке занепокоєння.

"Візьмемо, наприклад, пшеницю. Москва та Київ разом контролюють 27 відсотків світового експорту, при цьому більша його частина транспортується через Чорне море. Росія та Україна - домінуючі постачальники для багатьох країн Близького Сходу та Північної Африки", - зазначив експерт.

За його словами, цей сезон уже був надзвичайно складним для виробників пшениці: ціни на паливо та добрива зросли через війну в Перській затоці, а повторювані хвилі спеки позначилися на європейському та американському виробництві. Ціни на пшеницю більш ніж на 25 відсотків вищі, ніж у 2025 році, і продовжують зростати.

ООН прогнозує, що близько 50 мільйонів людей опиняться в стані гострого дефіциту продовольства пізніше цього року лише через кліматичні фактори. Якщо російська та українська пшениця не потрапить на ринок, це може означати, що на горизонті - ще серйозніша криза продовольчої безпеки.

Чи можна вирішити проблему продовольчої логістики?

Габуєв зазначив, що хоча наслідки спеки неможливо усунути швидко, порушення продовольчої логістики в Чорному морі - можна.

На початку війни в Україні безліч зацікавлених сторін змусили Москву укласти з Києвом зернову угоду, яка забезпечувала вільний прохід українського зерна.

Навіть після того, як угода зрештою була скасована, Росія та Україна не докладали систематичних зусиль для припинення сільськогосподарського експорту - аж до цього літа.

За словами експерта, міжнародна спільнота має зараз чинити тиск на обидві сторони, щоб відновити цю негласну угоду. Зрештою, військові вигоди від цих атак незначні, тоді як потенційні збитки є величезними для цілої низки країн по всьому світу.

Рівень шкоди, яку Росія та Україна завдають одна одній, наносячи удари по сільськогосподарському експорту, недостатньо критичний, щоб будь-яка зі сторін запропонувала мир.

Кремль заробив 41 мільярд доларів від сільськогосподарського експорту у 2025 році - менше ніж 10 відсотків від загальних експортних доходів.

Для України ж сільськогосподарський експорт становить майже половину її виручки, а її здатність перенаправляти вантажі зерна до портів на Дунаї цього року обмежена через спеку та низький рівень води.

Але, оскільки Київ майже напевно отримає чергову фінансову підтримку від Європи, кремлівські заходи щодо припинення відвантаження зерна не позбавлять Україну можливості платити за оборону.

Деякі країн зацікавлені в деескалації

Є низка країн, які безпосередньо зацікавлені у відновленні російського та українського продовольчого експорту. По-перше, це країни Близького Сходу та Африки - наприклад, Єгипет, Туреччина, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати.

Вони найбільше постраждали б від зернової кризи та мають безліч каналів зв’язку з Москвою й Києвом і важелів впливу на обидві сторони.

Також є азіатські гіганти на кшталт Китаю та Індії, які є великими покупцями російської нафти, водночас залежачи від російського та українського продовольчого експорту.

До того ж є й Європа, яка не хоче бачити збільшення припливу мігрантів у результаті потенційної продовольчої кризи.

Водночас США ще у 2022 році відігравали важливу роль в організації чорноморської зернової угоди, але хто знає, чи звертає на це увагу команда президентп Дональда Трампа.

Експерт зазначив, що ще не пізно створити міжнародну контактну групу та розробити набір "пряників і батогів" для Москви та Києва, щоб відновити вільний прохід сільськогосподарських товарів.

Хоча малоймовірно, що війна в Україні скоро закінчиться, використання дипломатії для стримування найнебезпечніших аспектів конфлікту є корисним саме по собі - і могло б прокласти шлях до ширшої деескалації в майбутньому.

Або читайте нас там, де вам зручно!
Більше по темі: