Удари Росії знищили 13 мільйонів українських книг: що кажуть видавці

Удар по видавництву "Ранок"

Одним із найбільших ударів РФ по літературі стала атака на склад харківського видавництва "Ранок". У серпні там зберігалися 628 тисяч нових шкільних підручників, підготовлених до навчального року.

Співзасновник і гендиректор "Ранку" Віктор Круглов разом із п'ятьма співробітниками перебував на складі під час удару.

"Звук вибуху, і майже одночасно я побачив величезну пожежу", - розповів він.

За його словами, вибух стався приблизно за 30 метрів від людей. Коли працівники почали гасити пожежу, пролунала друга атака, після чого вони евакуювалися.

У результаті було знищено близько 8 млн примірників - понад 85% запасів видавництва. Серед них були дитячі книги, підручники, література для підлітків та інші видання. Пожежу гасили протягом тижня.

"Коли бачиш, як те, що було створено твоїм мозком, твоїми руками, твоєю уявою, знищене Росією, це жахливе відчуття", - сказав Круглов.

Він попередив, що восени може виникнути дефіцит частини книг, оскільки магазини поступово вичерпуватимуть наявні запаси.

Росія знищила третину надрукованих за рік книг

За оцінкою української влади, загалом цього літа російські ракети та безпілотники знищили близько 13 млн українських книг - приблизно третину всіх примірників, надрукованих у країні протягом 2026 року.

Українські видавці наголошують, що йдеться не лише про економічні збитки. Книги пов'язані з українською мовою та культурною ідентичністю.

Заступниця міністра культури Богдана Лаюк зазначила, що удари по книжкових складах є частиною ширшої кампанії атак на склади, логістичні центри та іншу цивільну інфраструктуру.

"Вони не можуть окупувати Київ. Тому вони атакують склади навколо Києва, щоб забрати у нас можливість повсякденного життя - а книги є частиною повсякденного життя", - сказала вона.

Лаюк також нагадала, що на окупованих територіях російські військові вилучали українськомовні книги з бібліотек і знищували їх.

Видавці зазнали мільйонних збитків

Внаслідок російських атак постраждали й інші українські видавництва.

Київське Krapky, засноване у 2023 році, втратило весь запас книг після удару по складу в передмісті столиці. На вересневому BookForum у Львові видавництво вже не мало фізичних примірників для продажу - відвідувачі могли лише оформити попередні замовлення за QR-кодом.

Харківське видавництво Vivat втратило книги на 16 млн гривень. Попри це, там заявили, що продовжать випускати українських авторів, а видавничий план на 2027 рік уже сформований.

"А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" втратило близько 40 тисяч книг. Засновник видавництва Іван Малкович оцінив збитки приблизно у 500 тисяч доларів.

Після атак видавці змінюють систему зберігання: великі запаси планують розподіляти між кількома невеликими складами по країні. Це має зменшити ризики, однак може призвести до довшої доставки книг.

Український книжковий ринок продовжує розвиватися

Після початку повномасштабної війни український книжковий ринок суттєво змінився. До 2022 року близько 70% ринку становили російськомовні видання.

Після заборони російського імпорту та зміни мовних уподобань українців видавці почали активно випускати українську літературу, переклади та перевидання класики.

Попри знищення складів, видавці планують відновлюватися. "Ранок" уже намагається повторно надрукувати підручники та найпопулярніші книги.

Водночас невеликі компанії опинилися у складнішому становищі. Видавництво Who is That? оголосило про призупинення роботи після того, як під час двох російських атак цього літа було знищено весь його книжковий запас.