Тупик чи велика війна: 4 сценарії для Ізраїлю після виборів та наслідки для України

Вчорашні парламентські вибори в Ізраїлі приносять несподівані результати. Прем'єр Біньямін Нетаньягу та його союзники показали результат вищий за очікуваний.

Про те, чи зможе "вічний" прем'єр Ізраїлю залишитися у своєму кріслі, чому підсумки виборів можуть призвести до нової війни та як вони можуть позначитися на Україні – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Мілана Лєліча.

Головне:

• Неповна перемога Нетаньягу: провладний блок перемагає, але остаточний розклад сил вирішать голоси військових.
• Політичний глухий кут: через неможливість сформувати коаліцію Ізраїль може піти на нові вибори.
• Ризик війни з Іраном: щоб зберегти владу й уникнути суду, Нетаньягу може піти на ескалацію в регіоні.
• Удар по Україні: новий можливий конфлікт на Близькому Сході поглибить світовий дефіцит систем ППО Patriot і призведе до зростання цін на нафту.

"Нетаньягу програв і має піти!" – головний меседж ізраїльської опозиції через пару годин після закриття дільниць. Деякі її прихильники з радощів навіть полізли купатися у фонтани.

Вже до ранку від ейфорії не залишилося й сліду. У міру підрахунку голосів стало зрозуміло, що не тільки партія Нетаньягу "Лікуд" цілком упевнено бере перше місце. Але й загалом провладний блок партій із запасом обходить блок опозиціонерів-сіоністів.

Підрахунок голосів ще триває, пораховано вже майже 85%. Попереду – розкриття так званих "подвійних конвертів". Тобто підрахунок голосів тих ізраїльтян, хто голосував не за місцем проживання, левова частка їх – армійські резервісти. Через ситуацію з безпекою на цих виборах таких як ніколи багато.

Читайте також: В Ізраїлі зафіксували рекордну явку на виборах з 1999 року

Їхні голоси здебільшого точно не підуть партіям, що представляють арабську меншину Ізраїлю, а також партіям ультраортодоксальних віруючих, звільнених від служби в армії. Імовірно, вони в різній пропорції розподіляться між партією Нетаньягу, його союзника-ультранаціоналіста Бен Гвіра та сіоністами-опозиціонерами.

У будь-якому разі, в Ізраїлі просто виграти перше місце на виборах – лише початок. Головне завдання – формування коаліції щонайменше з 61 депутата в 120-місному парламенті.

Ізраїльське суспільство дуже фрагментоване та поляризоване, а прохідний бар'єр у Кнесет – доволі низький, 3,25%. Тому до порівняно невеликого парламенту проходить понад десяток партій.

При цьому з двома партіями, що представляють арабів з ізраїльським громадянством (це близько 20% усіх виборців), більшість інших великих політичних гравців не готові вступати в союз за жодних обставин.

Попереду – вкрай напружена коаліціада та прем'єріада. Події можуть розвиватися щонайменше за чотирма сценаріями, деякі з них – з наслідками, що виходять далеко за межі внутрішнього політичного життя Ізраїлю.

Сценарій №1. Домовитись не виходить, дострокові вибори

Згідно з останніми цифрами підрахунку, у партії Нетаньягу та його союзників у майбутньому парламенті – 54 місця. У сіоністів-опозиціонерів – 49 місць. Дві арабські партії сумарно отримують 17 мандатів.

В іншій країні ці 19 мандатів стали б "золотою акцією" – перейди вони до табору Нетаньягу чи його опонентів, було б сформовано цілком упевнену парламентську більшість.

Але в умовах ізраїльської політики будь-який формат співпраці з арабськими партіями часто розцінюється виборцями як "зрада" (хоча є невеликий досвід участі однієї з арабських партій у коаліції кілька років тому).

У будь-якому разі Нетаньягу з арабами не об'єднається за жодних варіантів, адже серед союзників екс-прем'єра – або ультрарелігійні єврейські партії, або ультранаціоналісти, які відкрито виступають за дискримінацію арабського населення, мріють розширити територію Ізраїлю за рахунок інших арабських країн тощо.

Власне, активна конфронтаційна риторика з боку провладного блоку за принципом "ми або вони", очевидно, мобілізувала на вибори і самих арабів, і тих, хто найжорсткіше налаштований щодо них.

Опозиціонери-сіоністи ж у середньому налаштовані трохи менш радикально, але тим не менш напередодні виборів низка політиків із цього табору теж категорично відкинули можливість будь-якої співпраці з арабськими партіями.

Тому виникає патова ситуація, коли жодної більшості в 61 голос сформувати не вдасться. Очевидно, одразу мандат на формування нової коаліції отримає Нетаньягу, у якого буде на це 28 днів, з опцією продовження ще на 14. Якщо він не впорається – таке право може отримати хтось з опозиції.

Якщо й у того нічого не вийде, тоді Ізраїлю доведеться йти на ще одні парламентські вибори, навесні наступного року. Кілька років тому, у 2019-2021 роках, країна вже пройшла через серію виборів – чотири голосування поспіль, менш ніж за два календарні роки.

Сценарій №2. Нетаньягу формує коаліцію з "тушками"

Практика переходу депутатів з опозиції до коаліції, індивідуально чи групками ("тушкування"), існує не лише в Україні, а й в Ізраїлі. Хоча через крайню поляризацію суспільства вона не така вже й популярна.

Тим більше, що головне об'єднавче гасло опозиції на цих виборах було "Геть Нетаньягу!" І перехід до коаліції на чолі з тим самим Нетаньягу буде чимось схожим на знаменитий демарш української Соцпартії Олександра Мороза, яка раптово перейшла з "помаранчевого" табору до табору Януковича у 2006 році.

Тоді для соціалістів це обернулося політичною смертю – більше вони до парламенту не проходили. Схожі наслідки для будь-яких перебіжчиків можливі і в Ізраїлі. Депутатські мандати вони не втратять, але подальша кар'єра може бути закінчена – їхні виборці про такий вчинок точно не забудуть.

Утім, якщо за фінальними підсумками виборів виявиться, що Нетаньягу до більшості в 61 голос бракуватиме буквально пари-трійки мандатів, якісь спроби "навербувати" бракуючі голоси в таборі опозиції напевно матимуть місце.

Сценарій №3. Уряд національної єдності

Попри всю конфліктність ізраїльської політики, є й приклади "широких коаліцій", коли затяті політичні опоненти все ж домовляються між собою, щоб уникнути політичної кризи або, особливо, під час зовнішньої загрози, що нависає над Ізраїлем.

Про такі сценарії говорили ще до виборів, як про можливий союз партії "Лікуд" Нетаньягу з партією "Яшар" головного опозиціонера Гаді Айзенкота.

Але станом на зараз "Лікуд" і "Яшар" разом набирають лише 47 голосів при необхідних 61. Отже, до такого союзу доведеться брати ще одну або, скоріше, дві партії. За вкрай суперечливих ідеологій і складних особистих стосунків в ізраїльському політикумі такий союз буде вкрай нестійким.

Частково зняти ці суперечності можна було б у ситуації, коли Ізраїль знову опинився б під надзвичайною зовнішньою загрозою або в стані великої війни. Мовляв, країна в небезпеці, ідеться про збереження Ізраїлю як такого, треба на час забути колишні образи.

Ще до виборів у ЗМІ з'являлася інформація про те, що Нетаньягу нібито збирається розпочати ще одну серйозну кампанію проти Ірану, якраз з огляду на ці міркування. Але проти нібито виступило керівництво Генштабу, а також головний міжнародний союзник Нетаньягу – Дональд Трамп. У того на початку листопада свої вибори, до Конгресу США, і нова війна на Близькому Сході, з подальшим зростанням цін на нафту йому потрібна найменше за все.

Читайте також: США попередили країни Перської затоки про можливу нову війну з Іраном після виборів, - WSJ

Втім, як повідомляє The Wall Street Journal, уже після виборів до Конгресу США можуть повернутися до ідеї нової кампанії проти Ірану. А сам Нетаньягу в ніч після виборів заявив про "унікальну можливість – раз і назавжди усунути іранську загрозу".

Сценарій №4. Кабінетний переворот

Попри результат, що перевершив очікування, Нетаньягу та його союзники майже напевно самостійно не зберуть у Кнесеті більшість у 61 голос. Отже, опозиційно налаштовані до нього партії – і сіоністи, і араби – отримають у парламенті більшість.

Потенційно можливий варіант, коли за підтримки арабських партій сіоністи-опозиціонери спочатку оберуть свого спікера Кнесету, а потім ухвалять закон, який забороняє ставати міністрами особам, проти яких розслідуються корупційні справи.

Де-факто це закриє Нетаньягу дорогу до прем'єрства. І саме через це утримання при владі для нинішнього прем'єра настільки важливе. Обвинувачений у низці справ Нетаньягу в разі втрати прем'єрського крісла з великою ймовірністю ризикує опинитися за ґратами. А після того, як у Нетаньягу заберуть перспективу прем'єрства, Ізраїль знову може піти за сценарієм дострокових виборів – бо жодної стабільної коаліції сформувати не вдасться.

Втім, перешкода такому сценарію – усі ті самі проблеми домовленостей сіоністів з арабами, нехай навіть не про коаліцію, а про кілька спільних голосувань.

Читайте також: Нетаньягу натякнув на нову війну з Іраном і розкритикував ЗМІ за "погані" екзит-поли на виборах

Поза сумнівом, Нетаньягу з усіх сил просуватиме меседж про "зраду" опозиціонерів. А можливо, навіть про "переворот". Адже провладний блок партій з ним самим на чолі за підсумками виборів отримає помітно більше мандатів, ніж опозиція. Отже, якщо таким хитромудрим шляхом його позбавлять перспективи прем'єрства, це виглядатиме як справжня "змова".

Безумовно, опозиціонери теж розуміють, що на наступних дострокових виборах подібна співпраця з арабами їм напевно відгукнеться, і дуже сильно. Тому сценарій виглядає хоч і не неможливим, але малоймовірним.

***

У разі, якщо ізраїльська коаліція так чи інакше призведе до нової ескалації в регіоні, наслідки голосування 27 жовтня в Ізраїлі відчує весь світ. Новий конфлікт з Іраном – це не лише зростання світових цін на нафту (отже, доходів Росії), а й загострення дефіциту тих самих пакетів Patriot, які будуть потрібні США та Ізраїлю для захисту від відповідних ударів Тегерана. Отже – ще більше проблем для України з пошуком засобів захисту від російської балістики.

Тому за найгіршого варіанта розвитку подій наслідки виборів бедуїнів із Рахата чи ультраортодоксальних юдеїв із Бней-Брака на собі безпосереднім чином відчують і мешканці розташованих за тисячі кілометрів Києва чи Дніпра.

Питання – відповіді (FAQ):

– Хто перемагає на виборах в Ізраїлі і чи сформована коаліція?

– Партія Біньяміна Нетаньягу "Лікуд" та її союзники вирвалися вперед, проте сформувати більшість у 61 мандат поки не можуть. Остаточний розподіл місць залежить від підрахунку "подвійних конвертів" (переважно армійських резервістів).

– Чому політичні табори в Кнесеті опинилися в глухому куті?

– Ані провладний блок, ані сіоністи-опозиціонери не набирають 61 голос без участі арабських партій (17 мандатів). Проте більшість ключових гравців категорично відмовляються від союзу з ними, вважаючи це політичною "зрадою".

– Які сценарії розвитку подій є в Нетаньягу?

– Події можуть піти чотирма шляхами: нові дострокові вибори навесні, скупка перебіжчиків з опозиції ("тушкування"), крихкий уряд національної єдності або "кабінетний переворот" опозиції із забороною для Нетаньягу обіймати посаду прем'єра.

– Як вибори в Ізраїлі можуть вплинути на Україну?

– Якщо Нетаньягу обере сценарій ескалації з Іраном для збереження влади, це спричинить стрибок цін на нафту і створить гострий дефіцит систем ППО Patriot, які знадобляться США та Ізраїлю для відбиття іранських ударів.