Українські вищі навчальні заклади готуються до масштабної трансформації. Перехід на 12-річну школу з 2027 року запустить ланцюгову реакцію, яка призведе до появи скорочених бакалаврських програм - вони триватимуть 3 роки.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт.
Головне:
Одним із ключових викликів реформи є перегляд тривалості навчання у ЗВО. Поява профільної школи дозволить розвантажити університетські програми, перенісши частину спеціалізованих знань на рівень 10-12 класів.
"Ми ще не знаємо, як вплине на структуру українських університетів поява, поряд з чотирирічними, трирічних бакалаврських програм на тлі переходу з 2027 року на профільну школу і 12-річну шкільну освіту", - зазначає президент НаУКМА Сергій Квіт.
За його словами, важливо визначити, які саме компетенції (STEM, гуманітарні науки або англійська мова) можуть бути перенесені з вищої освіти на рівень середньої школи.
Квіт наголошує, що перехід на 12 років навчання - це не просто збільшення часу за партами, а вимога сучасного світу та крок до європейських стандартів.
"На сьогоднішній день, окрім України, на території Європи 11-річна шкільна освіта зберігається лише у Росії та Білорусі", - підкреслює він.
Повернутися до цієї реформи Україна мала давно, проте у 2010 році її реалізацію зірвав тодішній міністр Дмитро Табачник.
Окрім структурних змін, університети постануть перед фінансовим викликом у 2029 році, коли кількість вступників суттєво впаде через перехід школярів до 12 класу.
Президент НаУКМА закликає уряд уже зараз розробити план формування бюджетів ЗВО на цей період, можливо, через систему спеціальних державних доручень.
Читайте також про те, що Квіт розповів, що Національний університет "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) разом із Головним управлінням розвідки (ГУР) реалізують проєкт "Російські студії". Він спрямований на глибоке вивчення російського суспільства, економіки та політичних процесів.
Раніше ми писали про те, що за словами Сергія Квіта, війна не є головною причиною, чому українські школярі не повертаються з-за кордону. Цей чинник аж на четвертому місці. Його випередили фактори, пов’язані з умовами життя, освітою та соціалізацією молоді.