Трамп проти Каліфорнії. Чому рейди проти мігрантів спричинили бунти в США

Головне:

• Як локальні протести вплинули на політику у США?
• Чому Трамп та губернатор Каліфорнії не можуть дійти згоди?
• Як протести можуть використати Трамп та його супротивники?

Минулого тижня президент США Дональд Трамп зіштовхнувся з першим по-справжньому серйозним викликом всередині країни. В одному з найбільших міст країни – Лос-Анджелесі – спалахнули протести проти жорстких дій Міграційної та митної правоохоронної служби (ICE).

6 червня Служба розпочала серію рейдів, спрямованих на затримання нелегальних мігрантів. ICE затримала щонайменше 100 осіб, зокрема і тих, хто не був помічений у криміналі. Рейди проводили федеральні агенти у тактичному спорядженні, що викликало обурення місцевих громад, особливо в районах, де багато вихідців з Латинської Америки. Місцеві жителі та активісти сприйняли ці дії як агресивні та спрямовані на залякування іммігрантів.

Не випадково, що це сталося саме в Каліфорнії. Штат стабільно голосує за демократів, які є опонентами Трампа і водночас частка людей латиноамериканського походження у ньому вища, ніж будь-де.

Буквально на третій день протестів, які часто переходили в масові заворушення, у ситуацію втрутилась центральна влада. Дональд Трамп самовільно підпорядкував собі Національну гвардію штату Каліфорнія. В Лос-Анджелесі, хоч не одразу, але запровадили комендантську годину. Згодом протести перекинулися на інші міста по всіх США, хоч і не стали такими масовими як в Каліфорнії.

Крім того, Трамп відправив до Лос-Анджелеса 700 морських піхотинців. В адміністрації президента США рішення обгрунтували "посиленням погроз на адресу федеральних службовців і будівель".

А 14 червня, на день народження Трампа, по всій країні пройшли масштабні мітинги під гаслом "No Kings" (жодних королів), спрямовані загалом проти політики Трампа. Сотні тисяч американців вийшли на вулиці у 2 тисячах міст. До слова, на день народження Трампа також відбувся військовий парад.

Від протестів до політичного протистояння

Попри те, що протести тривають, головним у цій ситуації є політичний підтекст. Як правило, президент підпорядковує собі Національну гвардію за зверненням губернатора штату, коли на місцевому рівні не вдається подолати кризу. Це може відбуватися не лише у випадку заворушень, а й, приміром, стихійних лих та інших подібних ситуацій.

Однак цього разу Трамп взяв під контроль Нацгвардію самотужки, без звернення губернатора. Такий крок є безпрецедентним в сучасній історії США. Це відбулося уперше з 1965 року. Тоді президент Ліндон Джонсон підпорядкував собі Національну гвардію штату Алабама, щоб захистити учасників маршу за громадянські права від прихильників сегрегації та адептів "Ку-клус-клану".

Протестуючі в Лос-Анджелесі (фото: Getty Images)

Політичні опоненти Трампа, зокрема, губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, називають дії Трампа "незаконними" та "навмисне провокаційними".

"Трамп хоче порушити Конституцію і втручатися у справи будь-якого штату, який йому не подобається. Це прямий крок до авторитаризму", – заявив Ньюсом.

Він наголосив, що місцева поліція була здатна впоратися з протестами, і розгортання Нацгвардії було непотрібним. Своєю чергою, Мер Лос-Анджелеса Карен Басс заявила, що присутність військових лише "провокує населення" і загострює ситуацію.

Трамп виправдав розгортання Нацгвардії необхідністю "відновлення закону та порядку", стверджуючи, що без військової присутності Лос-Анджелес "горів би". А приміром міністр внутрішньої безпеки США Крісті Ноем звинуватила демократів у "м’якій" політиці щодо імміграції та протестів. А розгортання військ, за її словами, було виправданим для забезпечення безпеки.

Наслідки для Трампа та демократів

Протести поступово переходять від локальних сутичок до більш скоординованих і масових акцій. Проте їх подальша динаміка залежить від надто великої кількості чинників. Ключовий – дії правоохоронних органів. Та поки що протести дають змогу обом таборам здобувати політичні бали.

Демократам та Ньюсому – здобувати прихильність лівоналаштованої молоді на критиці "незаконних" дій Трампа. Водночас губернатор Каліфорнії перебуває у складному становищі. Якщо протести затягнуться, він може здобути імідж "слабкого" і втратити підтримку поміркованих виборців середнього класу, яких він намагається відвернути від Трампа.

З іншого боку, президент США і республіканці використовують цю ситуацію, аби показати, що вміють наводити порядок. До того ж боротьба з нелегальною міграцією була головною темою Трампа на виборах.

Опитування YouGov/CBS News, проведене 4-6 червня – до протестів – засвідчило, що 54% американців підтримують програму депортації Трампа, спрямовану на іммігрантів без документів, крім того, 51% схвалює проведення обшуків агентами ICE.

Опитування YouGov, проведене 9-10 червня – вже після початку протестів –показало, що лише 34% американців підтримують відправку морських піхотинців до Лос-Анджелеса, тоді як 47% – не схвалюють. При цьому, 56 % вважають, що ситуацію повинні вирішувати органи влади штатів та місцевого самоврядування, а не федеральний уряд.

Разом з тим, для команди Трампа важливо "не перегнути палицю", аби його дії не сприймалися як авторитарні поміркованим електоратом. Втім, поки що все виходить навпаки.