Про ATACMS, "Богдану" і нову зброю ЗСУ: як воюють Ракетні війська та артилерія

Як змінюється застосування артилерії під час російсько-української війни і яке нове озброєння з'явилось та з'явиться в нашої армії – в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник начальника штабу командування Ракетних військ і артилерії командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Андрій Журавльов.

Ракетні війська та артилерія – це те, що на Заході називають the king of battle, а у нас – "богами війни". РВІА – це рід військ, який відповідає за вогневе ураження противника на різних дистанціях.

"Ракетні війська і артилерія сьогодні – це грізна, технічно озброєна сила, яка стала ключовим фактором успіху на полі бою у війні проти російського агресора. Це комбінація перевірених часом причіпних гаубиць, самохідних установок на гусеничному та колісному шасі, реактивних систем залпового вогню та ракетних комплексів", – пояснює Журавльов.

Складова Ракетних військ і артилерії присутня не лише у Сухопутних військах, а і у ДШВ, ВМС, морській піхоті тощо. Кожна загальновійськова бригада у своєму складі має артилерійську складову, тобто артилерійський підрозділ, який займається суто артилерійськими завданнями. На озброєнні РВІА перебувають ракетні комплекси, ствольна артилерія, реактивні системи залпового вогню, міномети та засоби артилерійської розвідки.

Андрій Журавльов (фото: РБК-Україна)

"Це точний і швидкий вогонь, який допомагає нашим підрозділам, що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення, надає підтримку нашій піхоті, як у наступі, обороні, так і під час штурмових дій", – пояснює військовий.

Іноземне озброєння у Ракетних військ та артилерії

Після початку широкомасштабного вторгнення країни-партнери почали поступово передавати РВІА різноманітне західне озброєння для підтримки оборони України. Наймасовішими іноземними артсистемами в українському арсеналі, за словами Журавльова, зараз є американські причіпні гаубиці М777 та cамохідні установки на гусеничному шасі M109 усіх модифікацій (А3, А4, А5, А6).

"Гармати М777 активно використовуються на всіх напрямках бойових дій, вони мають високу точність, ефективність та далекобійність, їх простіше маскувати, для них легше облаштовувати укриття, вони менш помітні для дронів. Тому ми можемо констатувати факт, що причіпні гармати у нас загалом мають більшу живучість", – пояснює заступник начальника штабу командування РВІА.

Серед західних гусеничних САУ на озброєнні українських артилеристів – Krab, PzH 2000, М109А6 Paladin. Серед САУ на колісному шасі – CAESAR та Archer. У самохідних установок, уточнив Журавльов, є краща мобільність та можливість швидше змінювати позиції. Водночас установки на гусеничному шасі мають підвищену прохідність, що особливо важливо в нинішніх умовах – погоди, бездоріжжя – і теж є своєрідною перевагою.

Причіпна гаубиця М777 під час застосування ЗСУ у в районі Бахмута в 2022 році (фото: GettyImages)

У середині 2022 року США почали постачати Україні і реактивні системи залпового вогню – вже відомі усім – M142 HIMARS та M270 MLRS, які на той момент стали справжнім "геймчейнджером" на фронті.

"Ці сучасні РСЗВ забезпечили точне ураження цілей на досить велику відстань. Вони з'явилися на полі бою влітку 2022 року і стали дуже серйозною загрозою для ворога. Їхня поява змусила противника переміщувати свої пункти управління, логістичні підрозділи, склади подалі від переднього краю", – розповідає співрозмовник.

Протягом перших півтора року війни Україні передавали до цих систем лише керовані реактивні снаряди калібру 227 мм GMLRS, які здатні вражати цілі на відстані до 80 кілометрів. Приблизно в другій половині 2023 року США почали відправляти ЗСУ ще й тактичні балістичні ракети ATACMS, які дозволили збільшити дальність вогню. Спершу – у версії на 165 км, а вже в 2024 році – з дальністю до 300 кілометрів.

"ATACMS – це високоточна ракета. Ми використовуємо їх не в таких кількостях, як нам би хотілось. Розуміючи і її ефективність, і ті завдання, які нам потрібно виконати, ми застосовуємо ці ракети економно", – додав Журавльов.

Крім того, артилеристи отримують від партнерів високоточні боєприпаси, які, за словами співрозмовника, радикально змінюють саму суть артилерійської війни. Це, наприклад, снаряди Copperhead та Excalibur.

"У Excalibur концепція: один постріл – одна ціль. На жаль, ворог швидко вчиться і він знайшов деяку протидію їм, тому нам стало важче застосовувати ці снаряди. Але загалом високоточні боєприпаси – це економія ресурсів, мінімізація демаскування і максимальний ефект у бою", – пояснив військовий.

Ще однією суттєвою перевагою РВІА стала створена мережа артилерійської розвідки завдяки отриманим він партнерів радіолокаційним станціям – AN/TPQ-50, AN/TPQ-36, AN/TPQ-37, ARTHUR. Вони дозволяють досить швидко виявляти ворожі артилерійські підрозділи, що ведуть вогонь, і вражати їх у відповідь.

"Зараз БПЛА, РЛС контрбатарейної боротьби, інші засоби розвідки працюють у зв’язці з артилерійськими батареями і передають координати цілей у реальному часі. Це дозволяє миттєво реагувати на зміну обстановки на полі бою й ефективно керувати вогнем на десятки кілометрів", – пояснює Журавльов.

Українське озброєння у РВІА

Війна змусила Україну в прискореному темпі розвивати і своє власне оборонне виробництво. На озброєння РВІА в 2023 році почали надходити артилерійські системи "Богдана" вітчизняного виробництва. Крім того, за словами Журавльова, на озброєнні артилеристів постачаються українські міномети 82 мм і 120 мм, БПЛА саме для артилерійських підрозділів, які забезпечують ведення розвідки та здійснення коригування вогню – SHARK, ACS-3, "Лелека".

"Також триває робота над модернізацією нашої станції контрбатарейної боротьби та над станцією радіотехнічної розвідки. Якщо порівнювати українську радіолокаційну станцію "ЗООПАРК-3" з аналогами, переданими від партнерів, то за певними показниками вона краща, за деякими – поступається. Але ми працюємо над її покращенням", – розповідає військовий.

"Зоопарк-3" (фото: Укроборонпром)

Станція контрбатарейної боротьби – це РЛС, яка дозволяє виявляти артилерійські підрозділи. Коли противник починає вести вогонь, радіолокаційна станція під час ведення розвідки засікає артилерійський снаряд на траєкторії польоту та автоматично прораховує імовірне місце, звідки ведеться вогонь. Тобто вона дає нашим військовим координати артилерії росіян, пояснює Журавльов.

Ще одна сфера нашого виробництва – артилерійські боєприпаси. Зараз, за словами військового, українські підприємства роблять снаряди майже всіх калібрів, включаючи 155 мм. Проте наразі нашого виробництва недостатньо, щоби самостійно покривати потреби Сил оборони України, додає співрозмовник.

Озброєння, яке з'явиться у ЗСУ: гармати, ракети і не тільки

Серед перспективного озброєння, яке має з'явитись у РВІА – 155-мм причіпна гармата "Марта" з довжиною ствола 39 калібрів, та причіпна гармата калібру 105 мм. Наразі вони проходять випробування, уточнив співрозмовник.

"На сьогодні у нас досить активно йде розвиток і ракетного озброєння. Тривають удосконалення нашого ОТРК "Сапсан", РСЗВ "Вільха", а також комплексу "Нептун" з так званою довгою ракетою, який зараз проходить всі етапи випробувань. Це перспективне озброєння", – розповідає Журавльов.

ОТРК "Сапсан" (фото: Вікіпедія)

На етапі розробки ще один цікавий проект – багатофункціональний ракетний комплекс. Ідея такого комплексу, за словами співрозмовника, полягає в тому, щоб мати єдину, універсальну платформу для запуску різних засобів ураження – реактивних снарядів на кшталт GMLRS для HIMARS та ракет різного призначення.

У переліку інших перспективних розробок – український аналог радіолокаційної станції AN/TPQ-36, БПЛА-підсвітлювач, який буде лазером наводити високоточний боєприпас на ціль, та БПЛА з системою синтезованої апертури, що має вести розвідку в незадовільних погодних умовах – в туман, в хмарність, в дощ. Також наразі проводяться тестування високоточного боєприпасу "Барвінок-К".

Водночас відбувається вдосконалення інформаційно-комунікаційної системи Ракетних військ і артилерії "Кропива-Д". За словами Журавльова, зараз її налаштовують у такий спосіб, щоб дані, зібрані за допомогою засобів розвідки (БПЛА, РЛС, радіотехнічної чи оптичної розвідки) про ворожу ціль, оброблялись, і отримані координати передавались відразу до гармати за лічені хвилини. Це має пришвидшити час реагування на відкриття вогню, каже співрозмовник.

"Наприклад, розвідувальний БПЛА передає дані про ціль, яку він зафіксував, на сервер, це має зайняти секунду. На сервері ці дані обробилась і вже передались на гармату. Відтак гармата буквально за дві хвилини навелася і готова до ведення вогню. Командир гармати натиснув "вогонь", гармата вистрілила. Час бойового управління "виявив - уразив" скорочується практично до двох хвилин", – пояснив заступник начальника штабу командування РВІА.

Сьогоднішня високотехнологічна війна потребує мало не щоденних змін й побудови такої системи, що може швидко змінюватись, акцентує співрозмовник.

Особлива "Богдана"

РВІА є не лише замовником, а й здійснюють повний супровід всього процесу виробництва та проводять випробування тих зразків озброєння та техніки, яка надходить до артилеристів та ракетників.

"Якщо ми замовили "Богдану", то ми попрацювали з документами, вивчили можливості підприємства, організували випробування. І ведемо супровід аж до прийняття на озброєння цього зразка. Коли він прийнятий на озброєння, ми вивчаємо його застосування, аналізуємо і можемо запросити у підприємства-виробника провести зміни задля покращення цього озброєння", – пояснює роль командування РВІА у виробництві зброї Журавльов.

САУ "Богдана" (фото: GettyImages)

На сьогодні українська "Богдана" за своїми характеристиками вже наближається до французьких CAESAR, зазначає співрозмовник. Проте якщо CAESAR розроблявся близько семи років і проходив різноманітні випробування в різних кліматичних умовах, то на момент початку російсько-української війни в 2022-му наша "Богдана" була лише на початковій стадії розробки.

Тільки у 2022 році РВІА почали проводити її активне випробування. Причому вдосконалення цієї системи продовжується постійно: на сьогодні вже є не тільки самохідний варіант "Богдани", а і причіпна гармата – її випробування були проведені на початку цього року.

"Станом на зараз підприємство вже розробило та провело тестування для неї автоматизованої системи управління і наведення, яка прискорює наведення гармати, Також триває процес тестування автомату заряджання. Наразі підприємство працює над тим, щоб зробити ще третю артилерійську систему з меншою довжиною ствола – 39 калібрів. Наразі "Богдана" має довжину ствола 52 калібри", – пояснив Журавльов.

Українська "Богдана" має кілька переваг над іноземними взірцями озброєння. Насамперед це – можливість використовувати широку лінійку боєприпасів, що, відповідно, спрощує логістику. По-друге, гармата має досить великий запас ресурсу ствола, додав військовий.

"І на сьогодні вона, мабуть, одна з найбільш надійних артилерійських систем за своєю витривалістю. Її технічна справність на фронті стабільно сягає 80%. Тобто вона має найкращу живучість", – зазначає співрозмовник.

За його словами, станом на жовтень 2025 року вітчизняні 155-мм "Богдани" – самохідні та причіпні – складають близько 40% серед усіх артилерійських систем, які використовуються на фронті.

Як зміниться парк артилерійських систем ЗСУ

У ЗСУ – а саме в Ракетних військах і артилерії – перебуває на озброєнні близько 30 різних моделей артилерійських систем, каже Журавльов. Це і радянські системи, і українські сучасні "Богдани", й іноземні.

"Ми єдина країна, яка на сьогодні використовує такий широкий спектр артилерійського озброєння та боєприпасів. І цим усім насправді дуже важко оперувати. Наявність великого парку саме різних систем ускладнює логістику. Адже ці системи не можуть бути замінені одна одною під час ремонтів. Кожна артилерійська система має своє шасі, свої прицільні пристрої тощо", – уточнює співрозмовник.

До того ж певна кількість артилерійського озброєння зараз знаходиться на ремонті. Оскільки деякі системи доводиться відправляти за кордон – як наслідок, їхній ремонт може затягуватись на півроку, а інколи навіть і на рік.

Так чи інакше, зміна та заміна парку артилерійських систем буде відбуватися поступово. Серед систем, які РВІА хотіли б залишити на озброєнні у короткостроковій перспективі – "Богдани" різних модифікацій, CAESAR, PzH 2000, RCH 155, М777, Archer та інші зразки, які добре себе зарекомендують під час застосування в ході бойових дій.

CAESAR (фото: GettyImages)

"Можливо, в якійсь середньостроковій перспективі у нас взагалі залишиться лише одна артилерійська система – "Богдана", але у різних модифікаціях. Бо "Богдани" – це наше виробництво. Підприємство здійснює технічний супровід систем у військах, організовує проведення ремонтів зразків озброєння, які вийшли з ладу", – уточнив співрозмовник.

Як змінюється застосування РВІА у нинішній війні: реалії та виклики

Бойове застосування Ракетних військ і артилерії трансформується з початком повномасштабної війни. Ці зміни зумовлені цілою низкою факторів та передумов, які складаються на полі бою. Аналіз цих чинників дозволяє простежити логіку переходу від традиційних підходів до сучасних форм і методів застосування РВіА у складі угруповань військ, пояснює Журавльов.

Один із таких чинників – вичерпання ресурсу артилерії радянського зразка. Її інтенсивне використання з 2022 року прискорило зношення стволів і механізмів у системах радянського зразка, які були на озброєнні ЗСУ на той час. Одночасно з цим уже через кілька місяців повномасштабної війни Україна стикнулась з хронічним дефіцитом боєприпасів калібру 122 і 152 мм. Це змушувало шукати закордонні або ж вітчизняні альтернативи, а відтак – переходити на застосування боєприпасів 155 мм.

"Вичерпання боєприпасів 152 мм і 122 мм стало одним із визначальних чинників, що вплинули на зміни в підходах до бойового застосування РВіА. Дефіцит снарядів призвів до скорочення інтенсивності вогню, переходу від масованого вогню до точкового ураження пріоритетних цілей", – каже військовий.

Третій фактор – більш масштабне застосування розвідувальних дронів та ударних БПЛА на фронті. Швидке нарощування застосування розвід- та ударних дронів радикально підвищили ситуаційну обізнаність, швидкість виявлення цілей, точність коригування вогню й дозволили наносити удари по цілях в тилу противника.

"І хоча БПЛА підвищили ефективність застосування РВіА, вони й зробили їх більш вразливими до контрбатарейної боротьби з боку противника, з’явилася загроза для наших підрозділів від FPV-дронів та дронів на оптоволокні", – пояснює заступник начальника штабу командування РВІА.

Вичерпання боєприпасів 152 мм і 122 мм стало одним із чинників, що вплинули на зміни в підходах до бойового застосування РВіА (фото: Міністерство оборони України)

Четвертий фактор – розгортання систем РЕБ з обох сторін. За словами співрозмовника, вони ускладнили використання розвідувальних БПЛА та значно знизили ефективність застосування високоточної зброї – від боєприпасів типу Excalibur, Vulcano до ракет GMLRS.

"П'ятий чинник – поява високоточних ракет і керованих артснарядів. Це змінило пріоритети – прицільні удари по ключових елементах логістики й системах ППО та РЕБ стали ефективнішим способом досягнення бажаних ефектів. Це висуває нові вимоги до розвідки та перегляду критеріїв вибору цілей", – додав Журавльов.

На бойове застосування РВіА впливають і зміни в тактиці ведення бою з боку противника: замість масованих штурмів з використанням бронетехніки ворог все частіше проводить штурми малими групами без застосування зброї та техніки взагалі. Через відсутність суцільної, стійкої лінії боєзіткнення штурмові групи (ДРГ) противника іноді наносять ураження по наших мінометних підрозділах.

"Якщо є слабка координація із загальновійськовими підрозділами, то під час ураження ворожих військ, що вклинились, з’являється загроза ураження власних підрозділів. За таких умов виникає необхідність збільшення відстані від вогневої позиції до лінії зіткнення, щоби убезпечити наші підрозділи від ударів ворожих БпЛА. А це, своєю чергою, призводить до зменшення глибини ураження противника", – каже Журавльов.

За його словами, класичний підхід до вогневого враження загалом виявився недостатньо адаптованим до вимог поля бою, яке сформувалося після 2022 року. Швидкість ухвалення рішень на ураження цілей була недостатньою. Здатність до оперативного перерозподілу вогневих засобів –- обмеженою. Розвідка була інтегрована слабо. Усе це змусило ЗСУ перейти до концепції об'єднаної вогневої підтримки за стандартами НАТО.

"В об'єднану вогневу підтримку входять підрозділи ударних БПЛА, артилерійські підрозділи, ракетні війська. У 2023 році було запроваджено структуру центрів об'єднаної вогневої підтримки, які планували і координували застосування всіх засобів, що входять до об'єднаної вогневої підтримки. Тобто на всіх рівнях – тактичному, оперативному та стратегічному – є центри, які координують ураження цілей", – уточнив Журавльов.

Роль РВІА у майбутньому

Бойовий досвід Збройних сил України підтверджує, що ключовим фактором ефективності в протидії ворогу є швидкість циклу "розвідка - ураження". Чим менший час від виявлення цілі до її ураження, тим ефективніше діє артилерія. РВІА прагнуть до того, щоб у майбутньому мінімізувати цей час.

"Тобто через короткий проміжок часу ми вже отримуємо залпи артилерійських батарей по ворогу. Ми кажемо про перспективу. Але наразі ми досягаємо п'ять-сім хвилин, інколи дві хвилини, в залежності від того, де знаходиться артилерійська гармата. Якщо вона стоїть на бойовій позиції і готова до застосування – це займає короткий час. Якщо вона здійснює переміщення із укриття – це може зайняти більше часу", – додає військовий.

Ще одна мета, до якої рухаються РВІА – забезпечення далекобійності та підвищення точності ураження шляхом впровадження керованих та високоточних боєприпасів і програмованих підривачів. Серед планів – вдосконалення логістики: коли боєприпаси та провізію на позиції будуть підвозити наземні роботизовані комплекси.

"Напевно, зміняться самі артилерійські системи, покращиться їхня координація, з'явиться надійніший захист, буде зростати дальність ураження. Буде більше автоматизації. Зменшиться парк артилерійських систем. Будуть створені ефективні розвідувально-вогневі комплекси. Але завдання артилерії не зміняться", – каже військовий.

Ракетні війська здатні доставити до цілі ракету з бойовою частиною вагою до 1 тонни, тоді як жоден БПЛА не доставить до цілі таку кількість вибухівки. На цьому етапі РВІА будуть зберігати провідну роль у високоінтенсивних бойових діях, вважає Журавльов.

"Артилерія була, є і буде одним із основних засобів вогневого ураження противника. Але наше майбутнє буде в синергії з безпілотними літальними апаратами та автоматизованими системами управління", – резюмує співрозмовник.