Трамп хоче угоду. Що відомо про переговори США та Ірану щодо ядерки

Зміст

• Що передувало новим переговорам між США та Іраном
• Погрози Трампа і як реагує Тегеран 
• Прямі чи через посередників? Якими будуть нові перемовини

Що передувало новим переговорам між США та Іраном

Обговорення ядерної угоди між Іраном і США - це важлива частина міжнародних переговорів, які мають на меті стримування ядерних амбіцій Тегерану та забезпечення стабільності в регіоні Близького Сходу.

Найбільший прорив у цих ядерних переговорах відбувся у 2015 році, коли було підписано Спільний всеосяжний план дій (JCPOA). Підписантами були США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Китай та Росія, документ затвердили резолюцією Ради безпеки ООН.

Умови угоди передбачали, що Тегеран обмежить свою ядерну програму в обмін на зняття міжнародних санкцій, які обмежували його економіку. Так, більша частина збагаченого урану Ірану повинна була бути вивезена за кордон, а Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) отримало доступ до всіх ядерних об'єктів Ірану.

Тегеран також зобов'язався обмежити рівень збагачення урану до 3,67%, що є достатнім для використання в енергетичних реакторах, але не підходить для виготовлення ядерної зброї.

Однак у 2018 році президент США Дональд Трамп односторонньо вийшов з угоди, назвавши її недостатньо жорсткою і такою, що погіршує безпеку США, та відновив санкції проти Ірану, що призвело до різкого зростання напруги в регіоні.

З того часу Іран відновив збагачення урану до суттєво вищих рівнів, при цьому заперечуючи свій намір створити "ядерку" і заявляючи, що його програма спрямована лише на "мирні цілі".

Тегеран наголошував, що не відмовлявся від переговорів з Вашингтоном, але не готовий вести діалог із країною, яка вводить нові санкції під час переговорів. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї закликав уряд до припинення переговорів з американською стороною, назвавши підхід США "безрозсудним".

Фото: Трамп після зустрічі з Нетаньягу повідомив про початок прямих переговорів з Іраном щодо ядерної угоди (Getty Images)

Спроби Америки відновити діалог мали місце після того, як Джо Байден став президентом США у 2021 році, його адміністрація почала прагнути до відновлення ядерної угоди з Іраном. Однак помітних зрушень в цих перемовинах не було.

У лютому 2023 року МАГАТЕ повідомило, що Іран збагатив уран до 84%, що лише на 6% менше, ніж потрібно для виготовлення ядерної зброї. Тегеран натомість заперечує ці дані. 

Погрози Трампа і як реагує Тегеран 

Однак дискусії продовжуються і тепер, причому вони стали ще більш важливими на фоні глобальних змін і гострої геополітичної ситуації, зокрема війни в Україні, зміцнення відносин Ірану з Росією.

Так, під час вже другого свого президентського терміну Трамп відновив кампанію максимального тиску на економіку Ірану, намагаючись змусити Тегеран вести переговори щодо його ядерної програми. З поверненням в Білий дім американський президент заявив, що Ірану "доведеться щось зробити", тому що у нього "не може бути ядерної зброї". 

7 березня 2025 року президент Трамп листа верховному лідерові Ірану, аятолі Алі Хаменеї, в якому попередив, що Тегеран має два варіанти: укласти угоду щодо своєї ядерної програми або зіткнутися з військовими наслідками з боку США. Президент США поставив двомісячний термін для досягнення угоди, пригрозивши Ірану "бомбардуваннями, яких вони раніше не бачили".

У відповідь на це Хаменеї заявив, що Іран не буде вести переговори з "агресивними урядами". Хоча він і не згадував США безпосередньо, він підкреслив, що ці уряди прагнуть до переговорів не для розв'язання проблем, а для того, щоб "домінувати" і "нав’язувати свої умови".

Президент Ірану Масуд Пезешкіян також виступав проти переговорів. Він заявив, що не хоче вести розмову, коли йдеться про погрози. Пізніше міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив, що його країна через Оман надіслала офіційну відповідь на лист Трампа. Однак його зміст не був розголошений.

Прямі чи через посередників? Якими будуть нові перемовини

На тлі погроз американського президента Хаменеї привів збройні сили країни у стані підвищеної готовності, повідомила інформаційна агенція Reuters із посиланням на високопоставленого іранського чиновника.

Журналісти дізналися, що Тегеран попередив сусідні країни (Ірак, Кувейт, ОАЕ, Катар, Туреччину та Бахрейн), де розташовані американські бази, що їхня участь у військовому конфлікті з США буде вважатися "ворожим актом" із серйозними наслідками. Міністерство закордонних справ Туреччини заявило, що їм не відомо про таке попередження, але такі меседжі можуть бути передані іншими каналами.

Однак внутрішня економічна криза в Ірані також грає свою роль. Економіка країни серйозно постраждала через санкції США, що все ж спонукає Тегеран до переговорів щодо ядерної угоди.

Вже цього понеділка Трамп повідомив, що США проведуть "прямі" переговори на високому рівні з Іраном на "дуже великій зустрічі" 12 квітня. Він попередив Тегеран, що той опиниться у "великій небезпеці", якщо перемовини щодо ядерної програми не увінчаються успіхом. З відповідною заявою американський лідер виступив за результатами зустрічі з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.

У Тегерані своєю чергою наполягають, що перемовини з Вашингтоном будуть "непрямими". За словами міністра закордонних справ Ірану, переговори відбудуться в Омані та за допомогою посередників, які працюватимуть з двома сторонами.


Фото: верховний лідер Ірану Хаменеї відкидає погрози Трампа (Getty Images)

"Іран і Сполучені Штати зустрінуться в Омані в суботу для непрямих переговорів на високому рівні. Це як можливість, так і випробування. Мʼяч на полі Америки", - написав у соцмережі Х Аббас Арагчі.

За інформацією The New York Times, Тегеран за наказом верховного лідера Ірану відмовився від прямих ядерних переговорів з американськими посадовцями. Однак зараз Хаменеї змінив свою позицію і потенційно може дозволити прямі переговори.

Мовляв, якщо цієї суботи перемовини між сторонами будуть продуктивним, то аятола схвалить і прямі контакти двох країн щодо ядерної угоди. Очікується, що в 12 квітня переговори очолять іранець Аббас Арагчі та спецпредставник Трампа Стів Віткофф.

Однак Іран, як пише NYT,  навряд чи погодиться повністю згорнути свою ядерну програму, яка дає країні "поріг" можливості створювати паливо для ядерної бомби за кілька тижнів, а можливо, й саму бомбу, за кілька місяців.

Багато іранців, мовляв, вже відкрито говорять про необхідність виготовлення даної зброї після того, як країна стала досить вразливою після ударів Ізраїлю, зокрема по тих обʼєктах, де виготовляли ракетне паливо, додає видання.