Тимчасовий захист у Німеччині: куди їхати та перші кроки

Із якими документами можна в'їхати до Німеччини: правила

Як зазначається на спеціальній сторінці Федерального відомства у справах міграції та біженців, із 5 березня 2024 року право на безвізовий в’їзд до Німеччини мають:  

• громадяни України з біометричним паспортом;
• громадяни третіх країн, які отримали в Україні міжнародний або рівноцінний захист;
• особи, які мають українську ID-картку зразка 2015 року (з терміном дії до 23.02.2025 р.). Такий документ визнається як заміна паспорта для перетину кордону та перебування в Німеччині й інших країнах ЄС на 90 днів упродовж 180 днів.

4 березня 2024 року закінчився термін дії Перехідного положення про перебування для України, згідно з яким безвізовий в’їзд дозволявся також для інших осіб з України. Продовження дії цього положення заплановане, але поки не набрало чинності.

Після прибуття до Німеччини дається 90 днів на те, щоб подати заявку на отримання дозволу на перебування (зазвичай це посвідка на проживання згідно з 24 параграфом Закону про перебування) до місцевого відомства в справах іноземців.

Фото: Реєстрація українських біженців, Берлін (gettyimages.com)

Що відбувається після в'їзду до Німеччини: етапи реєстрації

Процедура для українських біженців складається з 4 етапів:

• перша реєстрація;
• розподіл за місцем проживання (у разі отримання соціальної допомоги);
• реєстрація місця проживання за місцем призначення;
• подання заяви на отримання посвідки на проживання.

Це окремі процедури, але місцеві організації іноді виконують їх разом.

Реєстрація у Німеччині стає обов'язковою з моменту, коли українські біженці просять про державну підтримку вигляді житла, харчування або соціальної допомоги. Для цього треба звернутися до установи, що здійснює прийом біженців за місцем перебування.

Під час реєстрації біженцям повідомлять, де вони повинні жити в Німеччині, якщо мають право на отримання соціальних виплат. Розподіл застосовується, щоб окремі міста не були змушені приймати надмірну кількість людей.

Якщо українські біженці мають право на виплати, але не знайшли приватне постійне житло, їх розподіляють на певне місце проживання. Тоді заяву на отримання посвідки на проживання слід подавати лише тоді, коли зрозуміло, у якому місті житиме людина.  

Якщо українці на початку можуть самостійно оплачувати своє проживання, наприклад, якщо проживають у друзів або родичів, під час реєстрації записують лише дані новоприбулих. Тоді біженці можуть вільно вибирати житло і їх не не будуть призначати до певного місця.

Фото: Оформлення документів у Німеччині (gettyimages.com)

На підтвердження реєстрації видається документ, що підтверджує прибуття, на основі якого можна звернутися до місцевої служби соціального забезпечення, яка відповідає за надання виплат та допомоги.

Реєстрація в реєстраційному органі або реєстрація, після якої видається підтвердження прибуття, не є автоматично заявою на отримання посвідки на проживання. Це буде наступним кроком новоприбулих у Німеччині.

Документ під назвою "Тимчасовий дозвіл на перебування" (Fiktionsbescheinigung) означає, людина подала заяву на отримання посвідки на проживання. 

Куди їхати українським біженцям: центри прийому

Більшість біженців прибувають до прийомних пунктів (табори з колективним поселенням), звідки їх розподіляють по території федеральної землі, зрідка – до іншої, пояснюють на сайті проекту uahelp.wiki. Майбутнє місце проживання вибрати неможливо.

"Ви будете зобов'язані жити в тій федеральній землі, в якій зареєструєтесь або в яку ви будете направлені. На переїзд в іншу землю буде потрібний спеціальний дозвіл, який можна отримати тільки з поважних причин (робоче місце, подружжя або неповнолітні діти)", – зазначається на сторінці проекту.

Водночас змінювати прийомний пункт не можна. Біженці залишаться у тій федеральній землі, де зареєструються.

Фото: Тимчасове розміщення біженців у Німеччині (gettyimages.com)

Станом на другу половину квітня, українських біженців приймали пункти у таких землях:

• Баден-Вюртемберг (часто розподіляють в інші землі): Карлсруе, Фрайбург, Месштеттен;
• Баварія: Мюнхен;
• Берлін: колишній аеропорт Тегель;
• Гессен: Гіссен;
• Північний Рейн-Вестфалія: Бохум;
• Саарланд: Лебах;
• Тюрінгія: Гермсдорф;
• Шлезвіг-Гольштейн: Ноймюнстер, Боштедт, Зет.

Також можна приїхати до знайомих, які готові прописати у себе вдома. Без прописки неможливо буде оформити дозвіл на перебування, ні соціальну допомогу. Слід врахувати, що не всі міста дозволяють реєстрацію з тимчасовим захистом та подачу заяви на дозвіл на проживання, навіть якщо людина прописалася.