Технології, люди й експорт зброї: про що говорили на форумі "Оборона 2027" у Києві

Армія і технології: тактика, структура, кадри

Обговорення технологічних змін в армії відбулося, зокрема, в межах панелі "Яких кардинальних змін вимагають від української армії нові технології".

У ній узяли участь командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ генерал-майор Олег Апостол, командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко, співзасновниця фонду Dignitas Марія Берлінська та командир роти БпЛА 23-го штурмового полку 2-го корпусу Національної гвардії "Хартія" Юрій Бутусов.

Фото: панельна дискусія з Олегом Апостолом, Юрієм Бутусовим, Юрієм Федоренком та Марією Берлінською (Василь Чуріков)

Бутусов назвав кадрову проблему найгострішою, оскільки війна перетворилася на високотехнологічний процес із великою кількістю компонентів. За його словами, у "Хартії" відповіддю стало створення нових структур, зокрема 23-го штурмового полку, який спеціалізується на штурмових та пошуково-ударних діях із застосуванням БпЛА.

Офіцерка ЗСУ, командирка взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів Тетяна Чорновол наголосила, що сучасна війна вимагає змінювати тактики, структуру війська та підходи до збереження особового складу.

Фото: Тетяна Чорновол (Василь Чуріков)

За її словами, підрозділи безпілотних систем нині виконують значно ширший спектр завдань, ніж традиційно передбачалося для операторів БпЛА: виявляють і уражають противника, зупиняють його просування, знищують укриття, порушують логістику та фактично виконують значну частину завдань із утримання переднього краю.

Чорновол також наголосила, що відповідальність за кожну втрату має стати системною установкою на всіх рівнях військового управління, від безпосереднього командира до вищого командування.

За її словами, технологічні засоби ураження та розвідки можуть дозволяти виконувати завдання на значно більшій відстані, не наражаючи піхоту на додатковий ризик. Офіцерка навела приклад підрозділів БпЛА, які можуть уражати противника на десятках кілометрів, не даючи йому просунутися вперед.

Крім того, як каже Чорновол, варто розвивати високотехнологічний бойовий компонент у тилу, зокрема в Києві, де фахівці можуть виконувати складні бойові завдання дистанційно.

"Це високотехнологічна зброя, яка уражає дуже цікаві і дуже небезпечні цілі, які так і не доходять до фронту. Це середні польоти, це дальні польоти", - зазначила офіцерка.

Для таких підрозділів, підкреслила вона, потрібні молоді, мотивовані, інтелектуальні та відповідальні фахівці.

Індустрія та експорт: від реакції до прогнозування

Захід відкрив виконавчий директор NAUDI Сергій Гончаров. Він закликав перейти від реакційного розвитку до проактивної позиції.

"Нам вже пора переходити від такого реакційного розвитку, коли ми реагуємо на дії ворога, до проактивної позиції, більшого прогнозування, як буде проходити бойові дії не тільки сьогодні, завтра, через місяць, а як вона буде здійснюватись через пів року, як вона буде здійснюватись через рік", - зазначив Гончаров.

Фото: Сергій Гончаров (Василь Чуріков)

За його словами, розвиток нових виробів має відбуватися у тісній синергії військових підрозділів, Міноборони, Генерального штабу та українських виробників. Гончаров навів приклад протидії реактивним "Шахедам" і малим крилатим ракетам: індустрія зараз вирішує це питання реакційно, і на це потрібно більше часу, ніж хотілося б.

Під час панелі "Зброя 2027. Місія: забезпечити фронт і здобути місце на європейському ринку" генеральний директор компанії "Українська бронетехніка", яка входить до NAUDI, Владислав Бельбас говорив про експорт як інструмент залучення західного капіталу.

"Моя філософія з точки зору розвитку нашого ринку - це відкриття експорту зброї не як елемент залучення коштів в країну, а як елемент залучення західного капіталу", - зазначив Бельбас.

Гончаров у цій панелі підкреслив, що виходити на міжнародні ринки потрібно готуватися заздалегідь.

"Треба працювати заздалегідь, до того, як почнете безпосередньо експортувати. Тому що це може зайняти і рік, і півтора, і два роки до укладання контракту державного з державним замовником іноземним", - зазначив він.

Фото: Владислав Бельбас (Василь Чуріков)

За словами Бельбаса, виробникам потрібні подальше спрощення та цифровізація експортних процедур. Окрему увагу він приділив постанові №875, яка, на думку представників галузі, потребує доопрацювання для створення прозорого та дієвого механізму отримання експортних дозволів.

Фото: Олександр Кулаковський (праворуч) (Василь Чуріков)

Олександр Кулаковський, голова представництва дивізіону Digital Systems компанії Rheinmetall, говорив про зміну погляду європейських компаній на сучасну війну.

Україна, за його словами, може запропонувати не лише техніку, перевірену в бою, а й досвід фахівців: як спланувати місію, обрати позицію, підібрати частоти й застосувати техніку для виконання завдання.

Водночас, зазначив Кулаковський, отримання необхідних дозволів від держави залишається складним і гальмує співпрацю. За інформацією організаторів, західні компанії зацікавлені в українських фахівцях і технологіях, а українські виробники готові розвивати співпрацю та виробництво в Європі.

Серед гостей форуму був посол Німеччини в Україні Борис Руґе. За інформацією організаторів, інтерес до події також виявили посольства Італії, Данії, США, Великої Британії, Франції, Фінляндії, Литви, Португалії, Естонії та Норвегії.