Тайванський гігант купує цементний завод в Україні: чи зміниться вартість житла після угоди

Головне:

• Зміна власника: купівля заводу тайванською TCC не створить нової концентрації, а лише замінить власника підприємства.
• Низький попит: внутрішнє споживання цементу становить лише 60% від довоєнного рівня, а потужності українських заводів недозавантажені.
• Бар'єр CBAM: запровадження Євросоюзом нових умов на викиди вуглецю фактично заблокувало експорт українського цементу.
• Антимонопольний комітет: закриття угоди залежить від рішення регулятора, який може погодити концентрацію із покладенням на покупця певних зобов'язань.
• Ціни на будівництво: навіть за умови цінових коливань цементу подорожчання житла внаслідок угоди буде малоймовірним.
• Потенційне зростання витрат може зачепити виробників бетону, залізобетонних виробів та інфраструктуру.

Що купують тайванці та чи зміниться розстановка сил

Наприкінці вересня одне з найбільших підприємств з виробництва цементу та будівельних матеріалів в Україні ПрАТ "Івано-Франківськцемент" повідомило про залучення стратегічного міжнародного інвестора. У пресрелізі компанії зазначено, що угода необхідна для розвитку Групи як одного з провідних виробників будматеріалів.

Згідно з офіційною заявою "Івано-Франківськцементу", залучення TCC Group має забезпечити сталий розвиток компанії як одного з провідних виробників будівельних матеріалів в Україні. Партнерство спрямоване на:

• зміцнення виробничих потужностей;
• впровадження сучасних технологій;
• розширення лінійки продукції для потреб відбудови країни.

Крім того, угода має сприяти посиленню експортного потенціалу підприємства на міжнародних ринках.

Покупцем виступає тайванська корпорація TCC Group Holdings, яка діє через свою нідерландську дочірню структуру TCC Group EMEA Holdings B.V. За інформацією тайванських медіа, угода передбачає купівлю 100% акцій цементного заводу та трьох пов'язаних підприємств (покрівля, гіпс, сухі суміші) на суму до 750 млн євро. Остаточну ціну скоригують на чистий борг і оборотний капітал.

Сума у 750 млн євро – гранична оцінка пакета з чотирьох компаній до коригування на чистий борг і оборотний капітал. Для порівняння: у 2021 році компанію оцінювали у 400 млн доларів.

ПрАТ "Івано-Франківськцемент" володіє потужністю у понад 4 млн тонн цементу на рік. За оцінкою компанії, її частка ринку перевищує 40%. TCC у повідомленні про угоду називає близько 36%. Розбіжність може залежати від методики оцінки, що саме мається на увазі: виробництво чи продажі, з експортом чи без.

Читайте також: Світовому гіганту виробництва будматеріалів дозволили купити два заводи в Україні: що відомо

Попри масштабність угоди, вона змінює лише власника, але не структуру ринку. Як пояснює юрист практики супроводу бізнесу в Juscutum Роман Берлінець у коментарі РБК-Україна, TCC раніше не мала активів в Україні, тому це не концентрація двох чинних українських виробників, а заміна власника вже наявного гравця.

Наразі основними компаніями на ринку цементу в Україні є ірландська група CRH, яка після купівлі заводів італійської цементної компанії Buzzi у 2024 році володіє п'ятьма заводами. У разі купівлі "Івано-Франківськцементу" тайванською компанією український капітал серед великих виробників представлятиме лише "Кривий Ріг Цемент" інвестиційної компанії Concorde Capital.

Для вітчизняних споживачів цементу такий крок радше сприймається як запобіжник проти надмірної концентрації ринку. Як зауважує генеральний директор ПБГ "Ковальська", одного з найбільших споживачів цементу в країні, Сергій Пилипенко, у коментарі РБК-Україна, поява нового системного міжнародного інвестора зберігає баланс між великими гравцями та створює умови для прозорої конкуренції.

Навіщо продавати прибутковий завод

Фінансові звіти "Івано-Франківськцементу" не демонструють кризових явищ. Навпаки, за даними YouControl, доходи заводу показують стабільне зростання з 2023 року і у 2025 році становили 16,25 млрд гривень, а чистий прибуток за рік підскочив близько на 45% і сягнув 4,29 млрд гривень. Однак за успішними фінансовими показниками стоять проблеми на внутрішньому ринку.

За інформацією асоціації "Укрцемент", встановлені виробничі потужності українських заводів сягають 13,6 млн тонн на рік. Але наразі завантажені лише на 60%.

Водночас внутрішнє споживання вже третій рік знаходиться у межах 6,2-6,5 млн тонн. Це відповідає лише 60% обсягів від 2021 року (10,6 млн тонн). Завантаження заводів на рівні 8-9 млн тонн підтримується експортом орієнтовно 1,5-2,8 млн т (20-30% випуску).

Крім того, за даними Держстату, обсяг виробленої будівельної продукції за сім місяців 2026 року зріс до 130,1 млрд гривень проти 100,2 млрд гривень за аналогічний період 2021 року. Однак це зростання є скоріше наслідком інфляції, девальвації гривні та подорожчання енергоресурсів.

Фізичні ж обсяги будівництва далекі від відновлення. Це підтверджується низькими показниками споживання цементу.

Через слабкий попит усередині країни українські виробники цементу почали активно експортувати його на сусідні ринки, насамперед до Польщі. За даними польських ЗМІ, з 2019 року експорт українського цементу до цієї країни зріс на понад 3800%, склавши у 2025 році близько 1,5 млн тонн із 1,73 млн тонн усього польського імпорту.

Така велика кількість імпортної продукції викликала спротив місцевих виробників. Голова Польської асоціації виробників цементу Кшиштоф Кєрес заявив про понад 200 млн злотих збитків для бюджету, а галузь стала вимагати запровадження системи перевірок SENT і квот на рівні ЄС.

Проте справжнім ударом по українському експорту стало введення Євросоюзом механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Він повноцінно запрацював з 1 січня 2026 року без пільг для України.

Виконавча директорка асоціації "Укрцемент" Людмила Кріпка під час конференції "Торгові війни: мистецтво захисту" повідомляла, що Євросоюз встановив для України дефолтні значення викидів у 1518 кг СО2 на тонну клінкеру, що майже вдвічі перевищує фактичні показники заводів. Через це нові правила створили для української галузі високий економічний бар'єр для експорту до ЄС.

Україна готує звернення до Єврокомісії про перегляд дефолтних значень. Підприємства також можуть застосовувати фактичні викиди, якщо їх верифікує акредитований верифікатор.

Читайте також: Вуглецеве мито ЄС стало критичним для України: уряд закликали відтермінувати СВАМ

Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій у коментарі РБК-Україна висловив свою версію причини продажу підприємства.

"Зараз ринок продажів у стагнації, і у нас встановлені торговельні бар'єри з ЄС в цьому році (CBAM)... Наші металурги, цементники, за великим рахунком, втратили європейський ринок цього року…Може з цим пов'язано, що так як Івано-Франківськ ближче до Європи, може він експортував, а тепер у нього важко стало з цим, можливо, це чинить певний фінансовий тиск на власників", – допускає Салій.

Що скаже Антимонопольний комітет

Попри публічні заяви сторін, закриття угоди вартістю до 750 млн євро цілком залежить, зокрема, від рішення Антимонопольного комітету України. Також потрібні будуть дозволи регуляторів Тайваню та інших юрисдикцій.

Як пояснює Роман Берлінець, з огляду на масштаби транзакції та розмір активів, законодавчі фінансові пороги перевищено. Тому сторони не мають права передавати контроль до отримання попереднього дозволу АМКУ.

Як вказує юрист, формально розгляд заяви триває 30 днів після її прийняття до розгляду. Проте цей строк не слід сприймати як гарантію отримання дозволу. Якщо регулятор побачить ризики чи потребу в поглибленому аналізі, він може витребувати додаткові дані та опитати учасників ринку.

Наочним прикладом є купівля активів Buzzi ірландською CRH. Від подачі заяви у вересні 2023 року до отримання фінального дозволу у вересні 2024-го минув рік. Тоді процес супроводжувався позовами від "Ковальської", яка вимагала визнати дозвіл АМКУ недійсним через ризик монополізації, однак навіть Верховний Суд залишив рішення регулятора в силі.

Читайте також: CRH і цементна монополія: захист конкуренції чи тиск на інвестора

Основний юридичний ризик теперішньої угоди, вказує Берлінець, пов’язаний не з її ціною, а з необхідністю довести АМКУ, що перехід "Івано-Франківськцементу" під контроль TCC не погіршить конкурентну структуру українського ринку. На думку Берлінця, головним аргументом на користь угоди є те, що TCC раніше не володіла заводами в Україні.

Водночас, додає він, значна ринкова частка "Івано-Франківськцементу", високі бар’єри входу та концентрація виробничих потужностей означають, що АМКУ, ймовірно, проведе детальний аналіз ринку і може витребувати додаткові економічні дані або обумовити дозвіл спеціальними зобов’язаннями.

"Також, ймовірно, основна дискусія точитиметься не навколо факту придбання активу іноземним інвестором, а навколо майбутньої структури ринку та достатності конкурентних запобіжників після завершення угоди", – припускає юрист.

Навіщо тайванці купують завод

Інтерес тайванської TCC Group Holdings до українського ринку цементу може бути обумовлений розрахунком на колосальні масштаби повоєнного відновлення. За даними Світового банку, загальні 10-річні потреби у відбудові сягають близько 588 млрд доларів. З них на житловий сектор приходиться близько 90 млрд доларів.

Сама TCC пояснює інтерес до українського підприємства бажанням розширити цементний бізнес з Південної та Західної Європи на Східну Європу та використати збутову мережу "Івано-Франківськцементу" у Польщі, Румунії та низці інших країн. Компанія також розраховує перенести до українського активу власні низьковуглецеві технології, що може стати важливим у контексті дії CBAM і майбутньої відбудови.

Згідно з дослідженням Конфедерації будівельників України, цемент становить від 30% до 60% об'ємної маси базових будівельних матеріалів і не має промислових замінників. Тож придбання "Івано-Франківськцементу" з його часткою ринку могло б гарантувати тайванському холдингу статус ключового постачальника при майбутньому відновленні інфраструктури та житла.

Водночас інвестор, скоріш за все, сплачує не за створення нових потужностей, а за положення на ринку. За даними асоціації "Укрцемент", сукупна потужність українських заводів становить 13,6 млн тонн на рік, тоді як у піковий довоєнний 2021 рік виробництво не перевищувало 11 млн тонн. Тому наявних підприємств може цілком вистачити для забезпечення майбутньої відбудови.

Утім, за оцінкою звіту, замовленого USAID, протягом перших трьох років повоєнної відбудови Україна може потребувати 15-16 млн тонн цементу на рік.

Як угода вплине на собівартість будівництва

Сама лише зміна власника навряд чи матиме суттєвий вплив на ціни на цемент найближчим часом, вважає Салій. Завод, найімовірніше, працюватиме на межі розумної рентабельності.

Новий власник, можливо, зробить технічне переоснащення для випуску продукції згідно з європейськими регламентами. Однак така модернізація, за прогнозом Салія, може тривати кілька років або ж розпочнеться вже на етапі післявоєнного відновлення.

Навіть за умови можливих коливань цін на цемент, для звичайних покупців квартир угода не несе загрози стрімкого подорожчання. Пряма частка сухого цементу в кінцевій вартості житла невелика, тому вплив на ціни буде обмеженим.

Водночас значно вищий ризик у разі цінових коливань існує для виробників бетону, залізобетонних виробів та інфраструктурних об'єктів. Оскільки цемент становить значну частку маси базових будматеріалів, це може сформувати кумулятивний ефект по всьому виробничому ланцюжку.

Читайте також: Верховний Суд прийняв остаточне рішення у справі цементних заводів

Чи призведе зміна власності до посилення цінового тиску, значною мірою залежатиме від позиції антимонопольних органів. Як зазначає Роман Берлінець, цементний ринок перебуває під пильною увагою АМКУ. В разі виявлення ризиків для конкуренції регулятор може надати дозвіл на угоду із покладенням на покупця певних зобов'язань, які усувають негативний вплив концентрації.

Натомість великі споживачі сировини розраховують, що поява нового іноземного гравця стимулюватиме технологічний розвиток усього сектору.

"Міжнародні інвестиції можуть стати драйвером подальшого розвитку підприємства, модернізації виробництва та розширення асортименту для ринку заходу України та міжнародного експорту, – підсумовує Сергій Пилипенко. – Сподіваємося, що ця угода стане стимулом для розвитку української будівельної галузі та залучення інвестицій у виробництво".

Питання – відповіді (FAQ):

– Чи призведе продаж заводу до монополії на ринку?

– Прямого поєднання двох виробників немає, бо TCC не мала активів в Україні. Проте через значну частку заводу та високі бар'єри входу АМКУ, ймовірно, проведе детальний аналіз і може висунути умови.

– Чому угоду може затримати Антимонопольний комітет?

– За різними оцінками, частка заводу становить від близько 36% до понад 40%. АМКУ має перевірити ризики та може висунути покупцю спеціальні вимоги щодо збереження конкуренції.

– Як саме європейський механізм CBAM вдарив по українському експорту цементу?

– ЄС встановив для України дефолтні значення викидів майже вдвічі більше за реальні показники українських підприємств. За оцінкою галузі, це зробило постачання до ЄС економічно невигідними.

– Чи вистачить потужностей цементних заводів для повоєнної відбудови?

– Наявних потужностей у 13,6 млн тонн вистачить для старту відбудови, але у пікові роки потреба може сягати 15-16 млн тонн. Це вимагатиме модернізації та розширення виробництв.

– Чи створює нова угода ризики підвищення цін для покупців нерухомості?

– Навіть за можливих коливань цін на цемент подорожчання квартир є малоймовірним через незначну частку сухого цементу в кінцевій собівартості житла.