Світ стоїть на порозі технологічного ривка, який найближчими роками змінить наше життя сильніше, ніж будь-коли раніше. Від проривів у медицині до революції в енергетиці - нові розробки виходять за межі лабораторій і починають справляти реальний вплив.
РБК-Україна з посиланням на The World Economic Forum розповідає про 10 технологій, які можуть трансформувати суспільство вже у 2025 році.
Чотири ключові тренди 2025 року:
Окремо у звіті підкреслюється тренд технологічної конвергенції: поєднання ШІ з біологічними системами або використання нових матеріалів для розвитку чистої енергетики. Ці технології можуть почати чинити реальний вплив на глобальні ризики - від дезінформації до забруднення і кліматичного стресу - вже в найближчі 3-5 років.
На відміну від звичайних літій-іонних акумуляторів, SBC поєднують навантажувану структуру і зберігання енергії. Це робить електромобілі легшими та ефективнішими, а потенційні застосування включають також авіацію - наприклад, фюзеляжі.
Масове впровадження поки обмежене, але під час розроблення стандартів безпеки технологія може мати значний економічний та екологічний вплив.
Ці системи генерують електрику за рахунок різниці солоності води. Існують два типи: рух води через напівпроникну мембрану і рух іонів через мембрану зі створенням електричного заряду.
За словами Бернарда Мейерсона (IBM), природа прагне до рівноваги, і саме цей рух води можна використовувати для вироблення чистої енергії.
Після періоду уповільнення будівництва нових АЕС виробництво енергії на ядерних станціях знову прискорюється. Технологічні нововведення включають альтернативні охолоджувальні матеріали та малі модульні реактори (SMR).
Довгострокова мета - термоядерний синтез, який може стати "трансформуючим рішенням глобальних енергетичних завдань".
Учені перетворюють корисні бактерії на мікро-фабрики ліків усередині організму, що дає змогу лікувати захворювання ефективніше і дешевше.
Генетичний код, вбудований у живі пробіотичні системи, створює терапевтичні речовини на замовлення, знижуючи вартість виробництва на 70% і забезпечуючи стабільне тривале лікування, наприклад, для пацієнтів із діабетом.
"Уявіть, що у вас усередині працюють маленькі біофабрики, які постачають глюкозу в міру необхідності організму. Це було б схоже на природний процес вашого тіла, якби не було хвороби", - пояснює Маріетт ДіКрістіна, декан Бостонського університету.
Нещодавно розроблений клас препаратів, спочатку призначений для лікування цукрового діабету 2 типу та ожиріння - агоністи рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1 RAs) - демонструє потенціал у терапії захворювань мозку, таких як хвороба Альцгеймера та Паркінсона.
Дослідження показують, що GLP-1 RAs знижують запалення в мозку і сприяють видаленню токсичних білків, які за відсутності лікування пов'язані з розвитком цих захворювань.
За даними ВООЗ, понад 55 млн людей у всьому світі живуть із деменцією, тому такі препарати мають значні соціальні та економічні переваги.
Ці пристрої самостійно та безперервно виявляють і вимірюють біохімічні параметри - наприклад, маркери захворювань або хімічні зміни у воді для контролю забруднення. Завдяки бездротовому зв'язку і самозабезпеченню енергією вони дають змогу вести моніторинг у реальному часі.
Технологію вже застосовують, наприклад, у переносних глюкометрах для діабету, а завдяки досягненням у кількох галузях тепер починає використовуватися і в інших сферах: догляд за жінками в період менопаузи, безпека харчових продуктів тощо.
Фіксація азоту перетворює атмосферний азот на аміак, необхідний для виробництва добрив, що забезпечують близько 50% світового продовольства. Нові "зелені" методи спрямовані на зниження величезного впливу на навколишнє середовище, оскільки поточні процеси споживають близько 2% глобальної енергії.
Пропоновані технології замінюють наявні системи біологічними або біо-натхненними рішеннями, включно з використанням інженерних бактерій і ферментів для фіксації азоту, а також сонячну енергію або "зелені" джерела електроенергії.
Нанозими - це наноматеріали з ферментоподібними властивостями, створені в лабораторії. На відміну від звичайних ферментів, які або виробляються організмами, або синтезуються дорогими методами, нанозими стійкіші, дешевші та простіші у виробництві.
Вони діють як каталізатори, підтримуючи ті самі хімічні реакції, що й ферменти, але можуть застосовуватися в ширшому діапазоні умов.
Можливі сфери застосування: терапія, очищення води, безпека продуктів харчування. Уже проводяться клінічні випробування під час лікування раку та нейродегенеративних захворювань, але перед масовим впровадженням залишаються технічні та етичні перешкоди.
Окремі датчики вже широко використовуються, але технологічний прогрес, включно зі ШІ, відкриває можливості для мережевого об'єднання сенсорів. Це може змінити роботу міст і спосіб використання даних організаціями.
Наприклад, світлофори в розумних містах зможуть самостійно регулювати рух на основі камер і екологічних датчиків, допомагаючи знизити затори і забруднення. Інші застосування включають розвідку в шахтах, екологічний моніторинг і аналіз штормових систем.
В епоху deepfake і синтетичного контенту ця технологія допомагає відрізняти реальне від штучного. Вона додає невидимі мітки до AI-згенерованого контенту, що полегшує боротьбу з дезінформацією і підвищує довіру в мережі.
Великі технологічні компанії дедалі активніше інтегрують водяні знаки, але технологія стикається з проблемами: нерівномірне впровадження, спроби видалити або підробити мітки, а також етичні питання, наприклад, хибне маркування реального контенту як AI-згенерованого.
Вас може зацікавити: