Стає на 5 градусів прохолодніше. Експерт розповіла, як знизити рівень спеки у містах
Українські міста все частіше стикаються з ефектом "міського острова тепла", коли температура повітря у забудованих районах на 5 і більше градусів вища, ніж у передмісті. Через надмірну забудову та дефіцит зелених зон урбаністичні території перетворюються на зони ризику.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла експертка кліматичного відділу ГО "Екодія" Софʼя Садогурська.
Головне:
- "Острови тепла": Через надмірну забудову та дефіцит зелені температура в українських містах може бути на 5 градуси і більше вищою, ніж у передмісті.
- Природні рішення: Найефективнішим інструментом адаптації є озеленення: парки, зелені дахи, стіни та "дощові сади", які не лише охолоджують повітря, а й вбирають вологу під час злив.
- Стратегічний підхід: Міста повинні використовувати супутникові дані для виявлення найбільш вразливих ділянок та закладати ці ризики у плани розвитку громад.
- Роль громади: Зміна клімату має вирішуватися на місцевому рівні - мешканцям варто об’єднуватися та вимагати від місцевої влади впровадження екологічних рішень для комфортного середовища.
Природоорієнтовані рішення проти бетону
За словами експертки, для захисту міст від екстремальної спеки важливо надавати перевагу природоорієнтованим рішенням, які не лише охолоджують повітря, а й очищують його.
"Всі розуміють, що влітку в парку прохолодніше, ніж там, де багато бетону. Це рішення від створення нових зелених зон і збереження старих до відновлення річок, облаштування дощових садів. Зелені дахи та стіни дозволяють буквально знижувати температуру будівель у спеку", - зазначає Садогурська.
Вона додає, що "дощові сади" - це ефективний метод, який замінює звичайне відведення води: замість того, щоб скидати дощову воду в каналізацію, створюється зелена зона, яка вбирає вологу.
Окрім кліматичної адаптації, такі простори критично важливі для ментального здоров’я українців, що особливо актуально під час війни.
Стратегічне планування для громад
Експертка наголошує, що містам слід використовувати сучасні інструменти для виявлення найбільш вразливих ділянок. Наприклад, аналіз супутникових даних дозволяє побачити площі, які перегріваються найсильніше.
"Міста можуть взяти супутникові дані, виявити найбільш в спеку вразливі ділянки - наприклад, перегріваються залиті бетоном площі. І стратегічно думати, як це змінити. І також застосовувати прогнози, до чого вразливе те чи інше місто, крім тепла", - підкреслює Садогурська.
Наприклад, якщо певна локація постійно підтоплюється під час злив, прогнози допомагають зрозуміти необхідність роботи саме з цією ділянкою для мінімізації ризиків у майбутньому.
Як змінити ситуацію: роль громади
Хоча питання зміни клімату часто сприймаються як глобальні, їхні наслідки відчутні на місцевому рівні. Садогурська радить українцям не залишатися осторонь та об’єднуватися для діалогу з місцевою владою.
"Головна порада для тих, хто запитує, що робити - об’єднуватися та підіймати ці питання на рівні місцевих органів влади, і якщо потрібна експертиза, то залучати експертів. Люди часто відчувають наслідки цих змін, але не завжди пов’язують їх із кліматичним контекстом", - резюмує експертка.
Читайте також про те, що однією із найпомітніших наслідків зміни клімату в Україні стали частіші посухи та паводки, коли за кілька годин випадає місячна норма опадів, а тоді тижнями немає дощів.
Раніше ми писали про те, що кліматологи не прогнозують повернення тривалих суворих зим в Україні. Ця пора року надалі ставатиме коротшою та теплішою, хоча періодичні сильні морози іноді вдарятимуть.