США не зацікавлені у видобутку російського газу в Арктиці: експерт назвав причини

Зміст:

• Потреба в американських технологіях
• Націленість США на внутрішній видобуток
• Санкції проти російського LNG

Потреба в американських технологіях

Росія є залежною від іноземних технологій з видобутку нафти та газу на глибоководному шельфі, тому в минулому вона залучала до такої співпраці потужну енергетичну компанію із США – ExxonMobil. У 2011 році американський партнер разом із російською державною компанією "Роснефть" уклали угоду про спільну розвідку та видобуток вуглеводнів у Карському, Чукотському морях та морі Лаптєвих (моря на півночі Росії, які входять до басейну Північно-Льодовитого океану).

За час співпраці компанії змогли пробурити одну розвідувальну свердловину у Карському морі та відкрити потужне родовище зі значними запасами газу (близько 422 мільярдів кубічних метрів) та нафти.

Влітку 2014 року, після російської окупації Криму та вторгнення на Донбас, США та ЄС запровадили санкції проти РФ. Зокрема, санкційний режим забороняв американським та європейським компаніям ввозити на російську територію обладнання та технології для видобутку вуглеводнів на глибоководному шельфі. Санкції одразу поклали край спільному проекту в Арктиці. 

В кінці вересня 2014 року компанія ExxonMobil заявила про вихід з більшості проектів в Росії та зупинку співпраці з "Роснефтью". Міністерство фінансів США дало час американським нафтовикам лише для того, щоб безпечно завершити буріння розвідувальної свердловини в Карському морі.

В жовтні 2014 року "Роснефть" заявила, що буде продовжувати буріння в арктичних водах власними силами. Проте вона змогла відновити самостійні роботи лише у 2020 році. Тоді "Роснефть" пробурила декілька свердловин та відкрила два нових газових родовища. У 2022 році компанія проводила пошук підрядників для подальшої розробки родовищ. Після того нових повідомлень про роботу "Роснефти" в Арктиці не було. Таким чином, вихід американського партнера (власника сучасних технологій) зупинив розробку покладів газу на арктичному шельфі Росії.

Націленість США на внутрішній видобуток

Спільні ініціативи Росії та США у 2010-х роках пояснювалися інтересами американської сторони до великих покладів газу за кордоном. З того часу в США відбулася так звана "сланцева революція". Протягом 2004-2014 років в штатах набули масштабного поширення технології видобутку нафти та газу із сланцевих порід, в результаті чого, за даними Управління енергетичної інформації США, видобуток газу за вказаний період збільшився на 40% – з 553 до 779 мільярдів кубічних метрів. За 20 років (2004-2024 роки) видобуток газу в США збільшився у 2,1 рази – до 1,1 трильйона кубічних метрів. 

Такі досягнення перетворили США на значного експортера газу. За інформацією Управління енергетичної інформації США, протягом 2004-2024 років експорт газу збільшився у 9 разів – з 24 до 218 мільярдів кубічних метрів. 

Більше того, адміністрація Дональда Трампа оголосила курс на подальший розвиток власної нафтогазової промисловості, який має назву "Drill, baby, drill" (англ. "Бури, крихітко, бури"). Під час свого виступу в Конгресі 5 березня Трамп заявив про плани реалізувати масштабний газовий проект в Алясці. До того президент США зустрічався з керівникам багатьох американських компаній, ставлячи перед ними завдання максимально концентрувати виробництво та інвестиції всередині країни. З огляду на власний потужний видобуток газу та політику протекціонізму, США зацікавлені просувати свій видобуток, а не вкладатися у складні поклади далеко за межами країни.    

"Це все розмови (проекти США в російській Арктиці - ред.). Проекти на арктичному шельфі були напрацьовані на початку 2010-х років, потім все зупинилося на тлі російського вторгнення у 2014 році… Зараз ситуація змінилася. Навіщо американцям інвестувати і розробляти російський газ, коли вони мають свій? Їм треба просувати свій газ, а не чужий", - сказав в коментарі РБК-Україна експерт нафтогазової галузі, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

На території Штатів уже створена вся необхідна інфраструктура для видобутку та транспортування газу як до внутрішнього споживача, так і на світовий ринок, каже експерт. Станом на 13 січня 2025 року, згідно Управління енергетичної інформації США, на атлантичному узбережжі працює 8 терміналів для експорту зрідженого природного газу. В той же час в російській Арктиці видобуток газу досить утруднений через низькі температури, не розвинену інфраструктуру та значну віддаленість від споживачів газу.

"Це арктичний видобуток, це не в Техасі, де є вже вся інфраструктура. Я думаю, це (інформація про переговори щодо енергетичних проектів в Арктиці - ред.) з'являється як пропагандиські балачки в медіапросторі. Як вивозити цей газ? Для цього потрібно і танкери посиленого льодового класу. Це накладні витрати, що значно зменшують потенційну прибутковість проектів в Арктиці", - прокоментував Михайло Гончар.

Санкції проти російського LNG

Газ з північних морів необхідно якось транспортувати, для цього його треба перетворити в рідину та вивозити у спеціальних танкерах. На сьогодні проти російського LNG (англ. liquefied natural gas – зріджений природний газ) продовжують діяти санкції Заходу, в тому числі й американські. Зокрема, ці санкції стосуються використання танкерів льодового класу, які потрібні для транспортування російського LNG з регіону Арктики в холодну пору року. 

У кінці жовтня 2024 року один із російських газових терміналів, а саме Arctic LNG-2, який належить російській приватній компанії "Новатек", зупинив процес зрідження та відвантаження газу, оскільки санкції відлякали потенційних покупців та ускладнили використання танкерів льодового класу.

"Через американські санкції був зупинений проект Arctic LNG-2, тому росіяни і домагаються від трампістів, щоб санкції були переглянуті", - сказав Михайло Гончар.

Експерт додав, що США не підуть на зняття саме цих санкцій. 

"Я не думаю, що цей той випадок, коли санкції будуть переглянуті, бо тоді б США допомогли своєму конкуренту знову захоплювати європейський ринок, тільки тепер не трубопровідним, а зрідженим газом. Я думаю, що в цьому випадку Вашингтон не піде на зустріч Москві", - сказав він.

Михайло Гончар підкреслив, що США та Росія конкурують між собою за постачання LNG до Європи. За інформацією звіту European LNG Tracker, який публікується Інститутом енергетики та фінансового аналізу, у 2024 році Росія збільшила постачання зрідженого газу до Європи і посіла друге місце у структурі імпорту після США. Обсяг імпорту російського LNG становив 21,8 мільярдів кубічних метрів, а американського - 62,8 мільярди кубометрів. Хоча частка США втричі перевищує російську, можливе посилання конкурента на європейському ринку не відповідає інтересам Вашингтона.