Повітряні сили США оголосили тендер на закупівлю китайських дронів DJI для бази міжконтинентальних балістичних ракет у Вайомінгу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відповідний тендер та Defence Blog.
90-та ескадрилья контрактних закупівель 14 серпня опублікувала комбіноване оголошення та тендерну документацію на пошук постачальника - представника малого бізнесу - для бази Ф.Е. Ворен, де розташована 90-та ескадрилья охорони ракетних систем у складі Командування глобального ударного потенціалу ВПС США. Заявки приймають до 24 серпня, а запитання до тендера — до 19 серпня.
За тендерною документацією, закупівля включає два квадрокоптери DJI Mavic 2 Pro (заявлені як відновлені) з наборами Fly More, два DJI Mini 3 Pro з пультами дистанційного керування, два комплекти DJI Avata 2 Fly More, а також шість пристроїв для скидання вантажів із повітря.
Контракт планують укласти за фіксованою ціною з учасником, який запропонує найнижчу вартість за умови відповідності технічним вимогам.
Закупівлю оформили як вимогу до конкретного бренда - тобто саме DJI, а не як відкритий конкурс серед виробників дронів.
У документі, який 29 липня підписав офіцер контрактної служби Чед Еванс, зазначається, що DJI контролює приблизно 80–85% світового ринку комерційних дронів. Фірмові протоколи, радіочастотні сигнатури та льотні характеристики не відтворюють ні американські виробники, ні інші компанії.
У документі наголошується, що без апаратів саме цієї марки "безвідмовна місія з ядерної безпеки" бази буде під загрозою, оскільки тренування лише на симуляціях або американських дронах залишить операторів непідготовленими до реальних сигналів DJI.
Юридичною підставою для закупівлі без повноцінного конкурсу названо меморандум міністра війни США "Unleashing U.S. Military Drone Dominance", який дозволяє офіцерам у званні полковника та вище закуповувати невеликі партії іноземної дронової техніки для потреб радіоелектронної боротьби й контр-БпЛА розробок.
Для мінімізації кіберризиків усі закуплені апарати DJI перед експлуатацією обіцяють оснастити програмним забезпеченням RIZER, яке, за описом у документі, перезаписує штатну прошивку дронів і створює повністю ізольовану від мережі систему, нездатну передавати телеметрію чи зображення стороннім особам або мережам Міноборони.
Питання протидії дешевим цивільним дронам залишається одним із центральних для армій, що воюють проти масованих безпілотникових атак.
Про технологічний бік цієї проблеми з боку далекобійних ударних систем нещодавно розповів гендиректор компанії Motor-G Олексій Гребінь, який пояснив, чи можуть українські діпстрайк-дрони з часом перейти з бензинових двигунів на електричні - і від чого це залежить.
Масштаб самої загрози з боку ворожих безпілотників тим часом продовжує зростати: за даними ГУР, Росія лише за серпень планує виробити 11 тисяч ударних дронів, включно з новими модифікаціями "Герань-4" та "Герань-5", що ускладнює завдання систем протиповітряної та протидронової оборони.